9. Визначити поняття «прикладної» науки, навести приклади.

Прикладне дослідження проводиться відповідно до запланованої програми і спрямоване на досягнення конкретної, заздалегідь визначеної практичної мети. Базою для проведення прикладних досліджень є результати фундаментальних робіт. Але і навпаки, результати прикладних досліджень нерідко визначають проведення фундаментальних досліджень.

Ціль прикладних досліджень -- поліпшення якості виробів, розробка нових матеріалів, технологічних процесів машин або пристроїв, підвищення ефективності устаткування, зниження собівартості.

Прикладні науки, розвиваючись на базі фундаментальних, розробляють шляхи і методи застосування та впровадження у практику результатів фундаментальних досліджень. Показником ефективності дослідження в області прикладних наук виступає не стільки отримання істинного знання, скільки безпосереднє практичне значення. До прикладних наук належать всі технічні науки, більша частина медичних, економічних наук та ін. В теперішній час майже кожна укрупнена галузь науки поєднує в собі фундаментальні і прикладні науки.

Історія науки свідчить про те, що фундаментальні дослідження -- це не завжди дослідження теоретичного характеру: ними можуть бути як теоретичні, так і експериментальні роботи. Більш того, сучасні фундаментальні дослідження вимагають все більшою мірою експериментального забезпечення, розвитку експериментальної бази. Проте вони у будь-якому випадку припускають або створення нових теорій, що пояснюють результати досліджень, або "вписування" цих результатів у вже існуючі теорії з переробкою останніх. Фундаментальні дослідження вносять істотний внесок в створення картини світу, яка у міру їх розвитку стає все більш повною і цілісною, так що її кожна риса, здобута такими дослідженнями, стає органічною, невід'ємною і необхідною складовою частиною цього цілого. Через єдину задачу, що стоїть перед фундаментальними науками в створенні якнайповнішої і цілісної картини природи, з розвитком цих наук виявляється тісний зв'язок між ними як між окремими сторонами єдиного цілого, що є одним з найважливіших результатів інтелектуального прогресу людства.

Історія науки достатньо багата на розробки фундаментальних напрямів дослідження. До таких відносяться: класична механіка -- як наука про основні властивості і закономірності руху макротіл; термодинаміка -- як наука про початкові закони теплових процесів; електродинаміка -- як наука про електромагнітні процеси; квантова механіка -- як наука про основні закони будови і поведінки матеріальних систем атомного масштабу; генетика -- як наука про загальні закони спадковості біологічних систем і ін. Вельми істотно, що розробка практично кожної фундаментальної науки призводила до сплеску прикладних наукових досліджень.

Отже, фундаментальна наука -- це не сукупність тільки одних фундаментальних досліджень, як і прикладна наука -- не сукупність лише досліджень прикладних. Прикладний характер можуть мати і окремі дослідження, які ведуться в рамках фундаментальної науки, і не кожне дослідження фундаментальних наук має фундаментальний характер. Більш того, генеральна лінія розвитку сучасної науки така, що зіставлення "чистого" (фундаментального) і прикладного дослідження все більш згладжується. Це твердження не означає, що відмінності між прикладними і фундаментальними дослідженнями повністю ліквідовуються. Зв'язок між фундаментальними і прикладними дослідженнями стає більш органічним, але "розчинення" одних досліджень в інших не відбувається. Тому можна впевнено стверджувати, що при сучасному рівні розвитку наукового пізнання фундаментальні дослідження можуть проводитися лише за наявності фундаментальної науки, а прикладна наука може вести тільки прикладні дослідження, хоча в ході них і можуть бути одержані фундаментальні результати, пояснення яких можливе, проте, тільки на базі фундаментальної науки.

Таким чином, фундаментальній науці доступні дослідження прикладного характеру. Більш того, результатами своїх специфічних (фундаментальних) досліджень вона готує ґрунт, базис для досліджень прикладного характеру. Розвиток досліджень в цьому випадку набуває форму руху від абстрактного до конкретного. Характерним прикладом такого руху є логічний зв'язок задач фізики з геофізикою, геофізики з сейсмологією, сейсмології із задачами розвідки корисних копалин, а останніх -- із задачами технологічного процесу видобутку корисних копалин. Логіка переходу від абстрактного, фундаментального до конкретного, прикладного не викликає сумніву: геофізика -- це фізика конкретного фізичного тіла (Землі); сейсмічні методи -- це методи одного з розділів геофізики (сейсмології), гірська справа -- одна з конкретних областей вживання цих методів з метою практичного використання їх результатів. Саме ця логіка і визначила конкретний вихід науки у виробництво, перетворення її в матеріальну силу.

Таким чином, можна стверджувати, що якщо без фундаментальної науки не можуть бути поставлені фундаментальні дослідження, то без прикладних досліджень не може з'явитися прикладної науки, на базі якої функціонує сучасне виробництво. І оскільки шлях прикладним дослідженням відкривають фундаментальні дослідження, зв'язок прикладної науки з фундаментальною є необхідним і органічним зв'язком. А її реалізація забезпечується тим, що в кожній фундаментальній науці є "гілка" наукових положень, принаймні потенційно звернених до прикладних задач. Сучасна фундаментальна наука вже не обмежується конструюванням ідеальних прикладів явищ, що відбуваються в природі, а виявляє межі можливого в самій природі з метою використання цих можливостей.