
- •Профессійний стрес та загальні закономірності його прояву.
- •Стрес на роботі і його наслідки для організації.
- •Розділ I. Теоретико-методологічний аналіз професійного стресу
- •Суть та зміст поняття стресу.
- •1.1.1. Види і форми стресу
- •1.2. Профессійній стрес та загальні закономірності його прояву.
- •Стрес на роботі та його наслідки для організації
- •Висновок до першого розділу
- •Розділ II. Вплив ресурсозабезпечення на Професійний Стрес
- •2.1. Фактори, які впливають на професійний стрес.
- •2.2. Взаємозвязок професійного стресу з ресурсозабезпеченням.
- •Висновок до другого розділу
- •Розділ ііі. Емпірічне Дослідження: Професійний Стрес офіс-менеджерів
- •3.1. Організація дослідження.
- •3.2. Аналіз результатів емпірічного дослідження.
- •Висновок до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток 1.
Висновок до третього розділу
У результаті проведеного дослідження на основі деталізованої діагностики була отримана психологічна структура професійного стресу у менеджерів компанії Інком.
Аналіз результатів дозволивговорити про типові індикатористресу в операторів: негативний «суб'єктивний образ» роботи та «загнаність» в жорстко регламентований технологічний процес призводять до формування симптоматики гострих стресових станів, напруженість яких менеджери купирують за допомогою шкідливих для здоров'я звичок. Розуміння психологічної структури професійного стресу дозволяє розробляти оптимізаційні заходи цільового призначення, спрямовані на усунення чинників ризику і зниження стрессогенности праці у даної категорії фахівців.
Висновки
Вивчення теоретичного та практичного матеріалу з проблем стресу, а також проведене дослідження, дозволяє зробити наступні висновки.
Відповідно до класичного опису, запропонованому Гансом Сельє, стрес є самостійним фізіологічним, психічним і соціальним явищем, що представляє собою по суті одне з емоційних станів. Цей стан характеризується підвищеною фізіологічної та психічної активності. При сприятливих умовах цей стан може трансформуватися в оптимальний стан, а при несприятливих умовах - у стан нервово-емоційної напруженості, для якого характерне зниження працездатності й ефективності функціонування систем та органів, виснаження енергетичних ресурсів.
У більшості літературних джерел автори поділяють стрес на фізіологічний і психологічний, останній, у свою чергу, - на стрес інформаційний та емоційний. Психологічний стрес може виявлятися у формі змін поведінкових, інтелектуальних, емоційний і фізіологічних реакцій людини, між якими існують тісні об'єктивні взаємозв'язку.
В останні десятиліття активізувалися дослідження в області професійної діяльності. Це обумовлено тим, що професійний простір у процесі глобалізації піддається впливу широкого спектра соціально-економічних і технологічних змін, які мають для суб'єктів праці та його професійної діяльності величезні наслідки, що вимагають нового рівня адаптації. Перевантаження людини роботою, надлишок або відсутність інформації, недостатньо чітке законодавчо-інструктивне керівництво його професійною діяльністю, неадекватна поведінка колег і навіть тривала дорога на службу призводить до різноманітного феномену, який отримав назву "професійний стрес".
Фахівці в галузі професійного стресу виділяють такі головні джерела: організаційні, робочі, індивідуальні. Всі фактори, що викликають виробничий стрес можна умовно поділити на об'єктивні та суб'єктивні. Великий вплив на рівень стресу надають технології ресурсобзабезпечення.
Проведений нами аналіз стресів у професійному просторі суб'єктів праці показав, що на відміну від відомих і достатньо вивчених професійних стресів, що виникають у суб'єкта праці в процесі виконання напруженої і відповідальної роботи, або в ситуаціях, що загрожують життю, які діють переважно під час виконання діяльності і усвідомлюються суб'єктом, фактор ресурсозабезпечення впливає на людину у робочий, іноді у позаробочий час і, властивий "звичайним" професіями.
Причини виробничих стресів для різних видів професійної діяльності складають свій специфічний комплекс. Запропоноване в якості гіпотези припущення про те, що для працівників з високим стажем роботи більшою мірою є суб'єктивні фактори, а для працівників з низьким стажем і досвідом - об'єктивні фактори, знайшли підтвердження.
Результати тестування також показали, що абсолютна більшість співробітників досліджуваної організації не володіють спеціальними прийомами совладания зі стресами, а для зняття стресу практикують куріння (40% у дослідних і 60% - нізкоопитних).
Підводячи підсумки, можна сказати, що в самому загальному плані проблема контролю і запобігання стресу (дистресу) у професійній діяльності пов'язана не стільки з тим, щоб неодмінно «боротися» зі стресом, скільки в грамотному і відповідальному управлінні стресами і зниженні ймовірності переростання стресу в дистрес . Адже відомо, що стрес може бути корисний і навіть необхідний для розвитку організації і конкретних співробітників цієї організації. Справа все тільки в тому, щоб спрямувати енергію цього стресу в позитивне русло розвитку самої організації та особистості працівників.