
- •Порядок виконання розрахунків елементів привідного пристрою
- •1.1. Призначення приводу і його характеристика
- •1.2. Кінематичний розрахунок і вибір основних елементів приводу
- •1.2.1. Вибір електродвигуна для приводу
- •1.2.2. Вибір стандартного редуктора
- •1.2.3. Кінематичні параметри і параметри навантаження клинопасової передачі
- •1.3. Розрахунок клинопасової передачі
- •1.3.1. Вибір типу паса і геометричних параметрів пасової передачі
- •1.3.2. Визначення необхідної кількості пасів у клинопасовій передачі
- •1.3.3. Розрахунок навантажень елементів пасової передачі
- •1.3.4. Оцінка довговічності пасів
- •1.4. Визначення основних розмірів і конструювання шківів
- •1.5. Конструювання рами привідного пристрою
- •1.6. Конструювання натяжного пристрою для пасової передачі
1.3.3. Розрахунок навантажень елементів пасової передачі
Сила попереднього натягу віток комплекту клинових пасів визначається за
співвідношенням:
Fо=0,85 Р1Cl / (VC𝛼Cр) = 0,85·1,37·103 0,95/(8,5·0,98·1) = 128 Н
Тут Р1 — потужність на валу меншого шківа, Вт; V — швидкість паса, м/с;
С𝛼 , Ср , С l — коефіцієнти, значення яких наведено вище.
Сила попереднього натягу віток одного клинового паса з комплекту відповідно дорівнює:
F01 = F0 / z = 128/2 = 64 Н
Необхідно зауважити, що сила попереднього натягу віток окремих клинових пасів з комплекту буде неоднаковою. Це пов'язано з тим, що фактична довжина кожного паса в комплекті буде різною. Рекомендації з обмеження відхилень довжини окремих пасів в одному комплекті наведені в ГОСТ 1284.2-80.
Сила, що діє на вали шківів клинопасової передачі, визначається за формулою:
F=2Fo sin(𝛼1/2) = 2·128 sin(165о/2) = 248 Н
Сила F обмежується значенням допустимого радіального навантаження вихідного кінця швидкохідного вала редуктора. Якщо сила F більша від допустимого радіального навантаження вала, необхідно прийняти більші рекомендовані діаметри шківів і зробити відповідний перерахунок клинопасової передачі. У зв’язку з тим що сила F за прийнятих діаметрах шківів d1=80 мм і d2=160 F=406 Н > FГ1=250, приймаємо пас типу А, d1=112 мм, робимо перерахунок клинопасової передачі.
1.3.4. Оцінка довговічності пасів
Відсутність достатніх експериментальних даних поки що не дає можливості розраховувати паси на довговічність з достатньою точністю. Тому обмежуються перевіркою частоти циклів деформації паса, яка оцінюється частотою його пробігів, за умовою:
i = V / l ≤ [ i ] = 8,5·103 / 1400 = 6,1 пробігів/с
Для клинових пасів [ i ] = 10 пробігів/с. Якщо і >[ i ], то вважають, що довговічність пасів недостатня, і для її підвищення збільшують міжосьову відстань передачі а і відповідно
довжину паса l.
1.4. Визначення основних розмірів і конструювання шківів
Для виготовлення шківів клинопасових передач рекомендуються сталі 30, 35, 40, чавун СЧ15 або алюмінієві сплави з σв ≥ 160 МПа. Застосовуються сталеві шківи, які виготовляються обточуванням круглого прокату (якщо діаметр D шківа не перевищує 300 мм).
Типові конструкції шківів клинопасових передач зображені на рис. 2.
Рис. 2
Якщо відношення D/dо = 3...5, то використовують конструкції шківів відповідно до рис. 2а. При D/dо = 6...7 приймають конструкцію шківів за рис. 2б. У випадку D/do > 8 можна використати форму шківа за рис. 2в. Довжина маточини шківа lм може дорівнювати його ширині В або бути більшою чи меншою від ширини. Під час встановлення шківа на конусні вали довжина маточини dм повинна наближено дорівнювати довжині конусної частини вала. Діаметр маточини dм рекомендується приймати dм = 1,8 dо. Товщина диска шківа може бути прийнята С = (0,2...0,3) lм.
Розміри профілів канавок на шківі і його периферійної частини наведені в табл. 6 і показані на рис. 3. Кут профілю клинової канавки приймають:
𝛼 = 34° — для пасів перерізу О при d = 63...71 мм, для перерізу А при d = 90...112 мм, для перерізу Б при d = 125...160 мм; 𝛼 = 36° для пасів О при d = 60...100 мм, А при d =125...160 мм, при d = 180...224 мм; 𝛼 = 38° для пасів О при d = 112...160 мм, при d = 180. ..400 мм, Б при
d =250...500 мм.
Граничне відхилення кута 𝛼 для механічно оброблених шківів не повинно бути більшим, ніж ±1°.
Биття робочої поверхні канавки шківа, виміряне перпендикулярно до
твірної конуса, не повинно перевищувати:
0,2 мм — за частоти обертання шківа до 450 об/хв;
0,15 мм — за частоти обертання до 1000 об/хв;
0,10 мм — за частоти обертання, більшої, ніж 1000 об/хв.
Рис. 3
Радіальне і торцеве биття шківа не повинно перевищувати:
0,1 мм при d ≤ 120 мм;
0,12 мм при 120 < d ≤ 300 мм;
0,15 мм при 300 < d < 400 мм.
Внутрішній отвір маточини шківа для посадки на вал, а також конусні поверхні канавок виконують з шорсткістю не більшою за Ra = 2,5 мкм, усі інші механічно оброблені поверхні
шківа — Rz = 40 мкм.