54. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.

Сільське господарство - це сукупність технологічно пов'язаних галузей (рослинництво і тваринництво), метою діяльності яких є виробництво продовольчої продукції та сировини для подальшої промислової переробки (насамперед, для харчової та легкої промисловості). Ця сфера виробничої діяльності має тісні виробничо-технологічні та економічні зв'язки з багатьма галузями господарства:

а)з постачання сировини для харчової, легкої та хімічної промисловості;

б)з безпосереднього використання продукції машинобудування(сільськогосподарська та автотранспортна техніка), хімічної (мінеральні добрива,засоби захисту рослин, штучні матеріали), паливно-енергетичної, лісової тадеревообробної промисловості та інших галузей;

в) з виробничого забезпечення своєї діяльності - заготівлі та зберіганняпродукції, торгівлі, ремонтних робіт, будівництва та інших видів виробничоїінфраструктури;

г) з невиробничого забезпечення своєї діяльності - житлове будівництво,торгівля та громадське харчування, пасажирський транспорт, побутове та медичнеобслуговування, освіта, культура, управління.

Сільське господарство має свою якісну визначеність та специфіку, які суттєво впливають на характер його розвитку взагалі та територі&чьної організації зокрема. По-перше, в сільськогосподарському виробництві земля використовується одночасно як основний засіб виробництва і як предмет праці. В цьому розумінні земля є просторово обмеженою, вона не може заново створюватись або збільшуватись, замінюватися або переміщатися в просторі. По-друге, робочий період в сільському господарстві не співпадає з часом виробництва, який чітко поділяється на два періоди:

а) безпосередньої діяльності (впливу) людини, спрямованої на забезпеченняжиття рослин і тварин;

б) період здійснення виробництва за рахунок природних процесів.

Таке неспівпадання приводить до сезонності функціонування сільського господарства і, як наслідок, переробних галузей - цукрової, консервної та інших галузей. По-третє, ця галузь жорстко залежить від територіальних поєднань природних умов та ресурсів, які визначають структуру, спеціалізацію, рівні розвитку, інтенсивності, ефективності виробництва. По-четверте, для сільського господарства характерний сильний вияв ознак територіальності та комплексності (просторове розосередження, тісні виробничі взаємозв'язки та збалансованість між виробництвами та галузями).

Вплив пріїродних умов знаходить відображення в територіальних відмінностях структури посівів.

73.Визначити поняття "господарство" та "світове господарство".

Господарство — сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільноти (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби для виживання.

Cвітове господарство (глобальне господарство) - господарство загальнолюдського суспільства нашої планети, господарство глобального суспільства. До його складу входять всі господарства окремих країн світу, об'єднані міжнародним поділом праці та системою МЕВ.

74.Визначити основні ланки виробництва та їх галузеву структуру.

промисловість складається з металургійної, хімічної, машинобудівної, сільське господарство, будівництво, і.т.д

75.Визначити основні ланки невиробничої сфери.

– апарат органів державного та громадського управління; – житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування; – охорона здоров’я, спорт, соціальне забезпечення; – освіта, культура, наука, мистецтво; – сфера фінансів, кредитування, страхування.

76.Визначити поняття "міжгалузевий виробничий комплекс".

Міжгалузевий комплекс — система економічно взаємопов'язаних галузей виробничої або невиробничої сфер. Він формується внаслідок кооперації та інтеграції підприємств, організацій, установ та галузей.

77.Визначити поняття "паливно-енергетичний комплекс".

Па́ливно-енергети́чний ко́мплекс— сукупність галузей промисловості, що забезпечують країну паливом, електроенергією та тепловою енергією.

78.Визначити поняття "паливно-енергетичний баланс".

Паливно-енергетичний баланс – система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період.

79.Визначити поняття "АПК".

Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність виробничо взаємопов’язаних під-приємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій.

80.Визначити поняття "спеціалізовані АПК".

Спеціалізовані АПК — це найчіткіше виражені типи комплексів за сукупністю сільськогосподарських і промислових підприємств, що входять до них, за технологічними і виробничими зв'язками у межах конкретної території (від адміністративного району до країни в цілому).

81. Територіальна структура господарства – це сукупність певним чином розміщених і поєднаних територіальних елементів господарства.

82. Територіальна структура АПК -в межах України виділяються зональні АПК, що сформувались на базі трьох основних сільськогосподарських зон з відповідною спеціалізацією сільського господарства та підприємств переробної промисловості і виробничої інфраструктури — Поліський АПК, Лісостеповий АПК, Степовий АПК, а також АПК гірських і передгірських районів Карпат і Криму та приміські АПК.

83. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові та інші.

84. Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є: зовнішня торгівля, фінансово-кредитні операції, підприємницька діяльність, науково-технічні кооперації з іноземними підприємцями.

85. Природно-ресурсний потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш по¬ширеного трактування під природними ресурсами ро¬зуміють тіла й сили природи, які за певного рівня роз-витку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства.

86. Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні).

87. Продуктивні сили розміщуються під впливом певних економічних законів, або за економічною та економіко-географічною літературою – закономірностей розміщення виробництва, які є просторовим виявом відповідних економічних законів.

88. економічний район — "це географічне суцільна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки та нерозривно пов'язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці". Економічні райони підрозділяються на галузеві та інтегральні. Галузеві райони характеризуються зосередженням на певній території підприємств окремих галузей (паливної, металургійної тощо).

89. Основні районоутворюючі фактори

На формування економічних районів впливають різні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні. Головним районоутворюючим фактором у кожній країні є суспільний територіальний поділ праці, який є результатом просторового прояву дії загального економічного закону суспільного поділу праці.

- Територіальний поділ праці

- територіальні виробничі комплекси (ТВК). Формування галузей спеціалізації окремих територій, які обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють.

- природні умови і ресурси.

- форми територіальної організації виробництва — промислові центри, промислові вузли (зосереджені в одному місті чи розосереджені в близько розташованих містах і селищах міського типу).

- транспорт.

- національно-політичний устрій та адміністративно-територіальний поділ країни.

90. Економічне районува́ння — територіальний поділ народного господарства країни, блоку чи світу на економічно збалансовані частини, які відзначаються фізико-географічним, історичним, технічним, соціально-демографічною і, в першу чергу, економічною вигідною спільністю і сталістю структури гол. комплексу внутрішніх і зовнішніх міжгалузевих зв'язків, внутрішньою кооперацією, інтеграцією, зовн. спеціалізацією та порівняльним рівнем розвитку.