
- •Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •2.Регіональна економічна політика та основні механізми її реалізації.
- •3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •4.Демографічна ситуація в Укр. Як важлива передумова рпс Укр. І її регіонів.
- •6.Природно-ресурсний потенціал: його структура і особливості розміщення.
- •7.Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання.
- •8.Наукова категорія "економічне районування" та визначення її змісту. Економічний район, його сутність та основні риси.
- •9.Районоутворюючі чинники та види районування. Система економічного районування України. Чинники економічного районування
- •10.Особливості та фактори формування народного господарства України.
- •12.Міжгалузеві виробничі комплекси, їх роль в народному господарстві України та види.
- •13.Структура і роль паливно-енергетичного комплексу України.
- •14.Структура та основні риси паливної промисловості України.
- •15.Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.
- •16.Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.
- •17. Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють.
- •18.Особливості сировинної та структура лісовиробничого комплексу України
- •19.Зовнішніх економічних зв’язків України.
- •20. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності
- •21.Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону.
- •22.Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил
- •23.Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил
- •24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил
- •25. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району
- •26. Охарактеризувати структуру та особливості розміщення прп Карпатського району
- •27. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району
- •28. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району
- •29. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Донецького економічного району.
- •30. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва
- •31. Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття
- •32. Розкрити зміст регіональної економічної політики та її особливостей.
- •33. Формування регіонального господарського механізму.
- •34. Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості.
- •35 Сталий розвиток: екологічна, соціальна, економічна складові
- •36.Ключовими принципами сталого розвитку є:
- •37. Основні завдання сталого розвитку
- •38. Основні цілі сталого розвитку:
- •39. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах.
- •40. Сутність, місце і роль пек в господарському комплексі України.
- •41. Паливно-енергетичний баланс і його структура.
- •42. Вугільна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України: сучасний стан, ос-новні проблеми та перспективи розвитку.
- •44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •45. Роль енергетики в господарському комплексі України та особливості її розміщення. Проблеми і перспективи розвитку електроенергетики в Україні.
- •46. Розміщення районів та підприємств чорної металургії України.
- •47. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.
- •48. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.
- •49. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.
- •50. Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •51. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •52.Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •53.Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •54. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •73.Визначити поняття "господарство" та "світове господарство".
- •91. Сутність дреп.
- •92. Сутність поняття «стійкий розвиток»
- •98. Визначити поняття "концентрація виробництва".
- •99. Визначити поняття "регіон".
- •100. В чому полягає сутність вільних економічних зон?
- •101. Визначити поняття "будівельний комплекс".
- •102. Назвати основні принципи регіональної економічної політики
- •103.Визначити поняття демографічна криза та демографічний вибух
- •104. Визнасити поняття рекреаційний комплекс
- •105 Маталургійний комплекс.
34. Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості.
Регіональна політика – сфера діяльності суспільства, яка реалізує інтереси держави щодо регіонів і внутрішні інтереси самих регіонів з урахуванням природи сучасних регіональних процесів, а також цілей і завдань розвитку суспільства. Об’єктом державної регіональної політики є регіон, соціально-економічна сутність якого відображає система суспільних відносин із забезпечення відтворювальних процесів у межах конкретної території. У зв’язку із цим регіоном може бути й спеціальна вільна економічна зона та інші законодавчо визначені територіальні утворення. Суб’єктами державної регіональної політики є органи державної влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування. Засобом реалізації державної регіональної політики є управління, одна із галузей якого – управління регіональною економікою. Регіон – у перекладі з латини – область, район, місцевість. Регіон у національній економіці – окрема самостійно господарююча система, що має чітко означені межі своєї території, власні органи управління, матеріальну і фінансову основу і, як правило, визначається законодавчими актами держави. Регіональна політика – складова державної політики, сукупність організаційно-правових та економічних заходів, здійснюваних державою у сфері регіонального розвитку.
35 Сталий розвиток: екологічна, соціальна, економічна складові
Наприкінці ХХ ст. збереження середовища проживання людини стало однією з найважливіших проблем людства. Різке зростання екологічних проблем нині властиве більшості країн світу. Його обумовили нинішній рівень науково-технологічного прогресу та стрімке збільшення населення на земній кулі, особливо у другій половині ХХ ст. Так, за 19 останніх століть кількість населення зросла лише до 1,7 млрд осіб, тоді як за 1900—2000 роки це число збільшилося до 6 млрд, тобто в середньому за рік воно зростало на 56—57 млн осіб. Науковий прогноз пе-редбачає подальше зростання чисельності населення до 7,27—7,92 млрд чол. у 2015 році.Особливо загрозлива ситуація склалася в експлуатації мінерально-сировинних родовищ, у першу чергу у видобутку паливно-енергетичних ресурсів (кам’яного вугілля, нафти і газу). Вичерпність і невідновлювальність цих ресурсів все більшою мірою стає загрозою для людства. Запасів їх у надрах за нинішнього рівня споживання залишилось на 50—200 років. Яка можлива відповідь на цей глобальний виклик? Сучасні екологічні проблеми породжені в першу чергу науково-технологічним прогресом, особливо науково-технічною революцією ХХ століття, яка триває і досі. Природно, що у їх розв’язанні вирішальна роль належатиме науці та новим технологіям. Новітні досягнення у цій сфері породжують реальні надії на збереження здорового для людини життєвого середовища. По-друге, в останні роки спостерігається спад темпів та обсягів приросту населення, особливо в так званих розвинутих країнах. До них слід віднести й Україну, де в силу цілої низки негативних соціально-економічних трансформацій при¬ріст населення не тільки припинився, але й за 10 попередніх років воно скоротилося на 4,5 млн чоловік. Треба підкреслити, що альтернативи стратегії сталого розвитку людства немає. Ця стратегія включає три складові:екологічну (збереження і поліпшення природного середовища);економічну (подальший гармонійний розвиток виробництва, продуктивних сил суспільства);соціальну (неухильне підвищення добробуту народів, вирів¬нювання рівнів їх життя — внутрішніх і зовнішніх, неухильне поліпшення соціальних умов та стандартів). Тільки таке розуміння сталого розвитку прийнятне для всіх народів. Всесвітня конференція глав держав і урядів усіх країн у Йоганнесбурзі в 2002 р. підвела підсумок розвитку людства за останнє десятиріччя і констатувала, що нічого у світі на краще не змінюється, що гострих глобальних екологічних і соціальних проблем розв’язати не вдалося і що надалі немає іншого шляху для вирішення цих проблем, як перехід до сталого розвитку. Не можна реалізувати жодну з трьох складових стратегії сталого розвитку ізольовано, одну за рахунок інших. Вони органічно взаємопов’язані та взаємообумовлені і тільки в цій єдності складають сталий розвиток. Спроби відірвати або ізолювати їх приречені на невдачу. Разом з тим треба зауважити, що в цій єдності ключовою ланкою є екологічна. Без збереження природи, середовища проживання людей всі інші втрачають сенс.