Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
r_e_1-18(5).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
390.66 Кб
Скачать

28. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району

Причорноморський (що складається з трьох областей: Одеської, Миколаївської і Херсонської) Досліджуючи Причорноморський район, слід враховувати схему розміщення продуктивних сил, що склалася. Вона і є тим базисом (вихідною умовою), на якому будується стале суспільство, адже неможливо докорінно та у короткий термін змінити існуючу схему розміщення. Так, у Миколаївській області зараз функціонує два спеціалізованих господарських підрайони: Північний і Південний промислово-аграрний з розвинутим портовим і рекреаційним господарством. В Одеській області виділяється Одеський промислово-транспортний вузол (Одеса, Іллічівськ, Південний), який має багатогалузеву спеціалізацію. Зокрема, тут розвинуті окремі галузі море-господарського комплексу, а також машинобудування і металообробка, харчова й легка промисловість. У Херсонській області сформувався Херсонський промисловий вузол (суднобудування, судноремонт, харчова і текстильна промисловість) та формується Каховсько-Бериславський промисловий вузол (машинобудування і металообробка, харчова промисловість та промисловість будівельних матеріалів). На території області виділяються чотири спеціалізовані господарські підрайони – Нижньодніпровський промислово-аграрний, основою якого є Херсонський промисловий вузол, Східний промислово-аграрний з головними промисловими центрами в Новій Каховці і Каховці, Північний агропромисловий, що включає промислові центри Берислав, Нововоронцовка і Високопілля, Приморський промислово-аграрний підрайон з промисловими центрами Генічеськ, Скадовськ, Новоолексіївка.

29. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Донецького економічного району.

За чисельністю населення макрорайон займає друге місце в Україні; середня густота населення в ньому найвища – до 200 чол./км2 у Донецькій області. Дуже висока і частка міського населення: від 75% у середньому по макрорайону до 90% у Донецькій області.

Національний склад, як і загалом в Україні, дуже строкатий: українців – близько 65%, друге місце займають росіяни.

Східний макрорайон має значні трудові ресурси, зокрема, тут зосереджено близько половини спеціалістів з вищою і середньою освітою. Відповідно до структури господарства у макрорайоні дуже висока частка зайнятих у виробничому комплексі чоловіків. Тільки в останні десятиріччя, коли в макрорайоні почала більш інтенсивно розвиватись харчова і легка промисловість, підвищилась зайнятість серед жінок. Зараз у зв’язку із занепадом вугільної промисловості та високим безробіттям серед чоловіків, яке набуде особливої загрози після закриття багатьох шахт, жіноча зайнятість значно зростає. Частка продукції металургійного машинобудування становить чверть загального обсягу машинобудівної продукції Донецького економічного району. В окремих областях, особливо в Донецькій, досить однобока галузева структура. Розвиваються найбільш екоагресивні, ресурсо- та енергоємні виробництва (енергетика, паливна, металургійна, хімічна промисловість).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]