24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил

Київського економічного району.

Макрорайон включає 4 економічних райони – Київський (або Столичний), Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей, тобто більше половини їх загальної кількості в Україні.

Основні риси. Район у цілому характеризується:

– сприятливим геополітичним та транспортно-географічним положенням, високим рівнем господарської освоєності території; кращою, порівняно з іншими макрорайонами, забезпеченістю трудовими ресурсами;

– потужним та різноманітним природно-ресурсним потенціалом;

– великим та розгалуженим за структурою виробничим потенціалом;

– значною територіальною диференціацією економічних і соціальних умов при переважанні областей із середнім та нижчим за середній рівнем соціально-економічного розвитку.

У територіальному поділі праці район відзначається:

– різноманітною продукцією АПК, перш за все, виробництвом цукру, м’яса, тваринного масла, овочеконсервною продукцією;

– виробництвом різноманітної промислової продукції: приладів, літаків, автобусів, засобів автоматизації та обчислювальної техніки, сірки, калійних та суперфосфатних добрив, штучних, лляних, синтетичних тканин, паперу, меблів тощо.

Значні резерви інтенсифікації міжнародних економічних зв’язків макрорайону та розширення його зовнішньої функції пов’язані з функціонуванням у ньому столичної Київської агломерації, двох єврорегіонів – “Буг” і “Карпати”, вільних економічних зон. Великий науково-технічний потенціал макрорайону створює передумови для інтенсивного розвитку в ньому інноваційного комплексу, в тому числі таких форм його територіальної організації, як технопарки і технополіси.

Сприятливе геополітичне положення більшості областей та значний інтеграційний потенціал зумовлюють його певну інвестиційну привабливість, яка підсилюється завдяки сприятливій екологічній ситуації (за винятком зони впливу Чорнобильської катастрофи). Надходження інвестицій у район зараз є найбільшим у країні (завдяки м. Києву), але гальмується загальним її соціально-економіч. станом.

25. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району

Аналізуючи динаміку розвитку областей Карпатського регіону і виділяючи області найвищої промислової та транспортної концентрації, було встановлено, що високий рівень транспортного забезпечення господарської діяльності мають Закарпатська і Львівська області, а за показником щільності транспортної мережі передує Львівська область. При аналізі господарської діяльності по території областей Карпатського регіону найбільшою активністю характеризуються регіони де спостерігається високий ступінь транспортної діяльності (Закарпатська і Львівська). Серед складових транспортної системи регіону найбільшим попитом користуються автомобільний і залізничний транспорт. Попит на послуги залізничного транспорту за 2004. зросли на 2,5%, а на автотранспорт – на 6,9%. Дані види транспорту характеризуються високими мобільними можливостями, легкістю в експлуатації і роботою при практично будь – яких умовах. Діяльність залізничного транспорту покликана: на досягнення певних параметрів надання послуг; забезпечення ефективного і своєчасного зв’язку між областями країни та виробничими комплексами регіону, забезпечення населення в потребах у перевезеннях; знаходження шляхів зниження собівартості перевезень; дотримання умов контрактів з поставки і зберіганню вантажів; забезпечення зовнішньоекономічного зв’язку країни з іншими державами; опанування більшої частини транспортного ринку за допомогою доведення рівня надання послуг до міжнародних стандартів; створення гнучкої тарифної політики; вирішення проблем, пов’язаних із впливом транспорту на навколишнє середовище.