
- •Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •2.Регіональна економічна політика та основні механізми її реалізації.
- •3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •4.Демографічна ситуація в Укр. Як важлива передумова рпс Укр. І її регіонів.
- •6.Природно-ресурсний потенціал: його структура і особливості розміщення.
- •7.Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання.
- •8.Наукова категорія "економічне районування" та визначення її змісту. Економічний район, його сутність та основні риси.
- •9.Районоутворюючі чинники та види районування. Система економічного районування України. Чинники економічного районування
- •10.Особливості та фактори формування народного господарства України.
- •12.Міжгалузеві виробничі комплекси, їх роль в народному господарстві України та види.
- •13.Структура і роль паливно-енергетичного комплексу України.
- •14.Структура та основні риси паливної промисловості України.
- •15.Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.
- •16.Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.
- •17. Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють.
- •18.Особливості сировинної та структура лісовиробничого комплексу України
- •19.Зовнішніх економічних зв’язків України.
- •20. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності
- •21.Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону.
- •22.Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил
- •23.Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил
- •24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил
- •25. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району
- •26. Охарактеризувати структуру та особливості розміщення прп Карпатського району
- •27. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району
- •28. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району
- •29. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Донецького економічного району.
- •30. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва
- •31. Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття
- •32. Розкрити зміст регіональної економічної політики та її особливостей.
- •33. Формування регіонального господарського механізму.
- •34. Сутність регіональної економіки та її територіальні особливості.
- •35 Сталий розвиток: екологічна, соціальна, економічна складові
- •36.Ключовими принципами сталого розвитку є:
- •37. Основні завдання сталого розвитку
- •38. Основні цілі сталого розвитку:
- •39. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах.
- •40. Сутність, місце і роль пек в господарському комплексі України.
- •41. Паливно-енергетичний баланс і його структура.
- •42. Вугільна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України: сучасний стан, ос-новні проблеми та перспективи розвитку.
- •44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •45. Роль енергетики в господарському комплексі України та особливості її розміщення. Проблеми і перспективи розвитку електроенергетики в Україні.
- •46. Розміщення районів та підприємств чорної металургії України.
- •47. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.
- •48. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.
- •49. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.
- •50. Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •51. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •52.Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •53.Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •54. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •73.Визначити поняття "господарство" та "світове господарство".
- •91. Сутність дреп.
- •92. Сутність поняття «стійкий розвиток»
- •98. Визначити поняття "концентрація виробництва".
- •99. Визначити поняття "регіон".
- •100. В чому полягає сутність вільних економічних зон?
- •101. Визначити поняття "будівельний комплекс".
- •102. Назвати основні принципи регіональної економічної політики
- •103.Визначити поняття демографічна криза та демографічний вибух
- •104. Визнасити поняття рекреаційний комплекс
- •105 Маталургійний комплекс.
24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил
Київського економічного району.
Макрорайон включає 4 економічних райони – Київський (або Столичний), Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей, тобто більше половини їх загальної кількості в Україні.
Основні риси. Район у цілому характеризується:
– сприятливим геополітичним та транспортно-географічним положенням, високим рівнем господарської освоєності території; кращою, порівняно з іншими макрорайонами, забезпеченістю трудовими ресурсами;
– потужним та різноманітним природно-ресурсним потенціалом;
– великим та розгалуженим за структурою виробничим потенціалом;
– значною територіальною диференціацією економічних і соціальних умов при переважанні областей із середнім та нижчим за середній рівнем соціально-економічного розвитку.
У територіальному поділі праці район відзначається:
– різноманітною продукцією АПК, перш за все, виробництвом цукру, м’яса, тваринного масла, овочеконсервною продукцією;
– виробництвом різноманітної промислової продукції: приладів, літаків, автобусів, засобів автоматизації та обчислювальної техніки, сірки, калійних та суперфосфатних добрив, штучних, лляних, синтетичних тканин, паперу, меблів тощо.
Значні резерви інтенсифікації міжнародних економічних зв’язків макрорайону та розширення його зовнішньої функції пов’язані з функціонуванням у ньому столичної Київської агломерації, двох єврорегіонів – “Буг” і “Карпати”, вільних економічних зон. Великий науково-технічний потенціал макрорайону створює передумови для інтенсивного розвитку в ньому інноваційного комплексу, в тому числі таких форм його територіальної організації, як технопарки і технополіси.
Сприятливе геополітичне положення більшості областей та значний інтеграційний потенціал зумовлюють його певну інвестиційну привабливість, яка підсилюється завдяки сприятливій екологічній ситуації (за винятком зони впливу Чорнобильської катастрофи). Надходження інвестицій у район зараз є найбільшим у країні (завдяки м. Києву), але гальмується загальним її соціально-економіч. станом.
25. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району
Аналізуючи динаміку розвитку областей Карпатського регіону і виділяючи області найвищої промислової та транспортної концентрації, було встановлено, що високий рівень транспортного забезпечення господарської діяльності мають Закарпатська і Львівська області, а за показником щільності транспортної мережі передує Львівська область. При аналізі господарської діяльності по території областей Карпатського регіону найбільшою активністю характеризуються регіони де спостерігається високий ступінь транспортної діяльності (Закарпатська і Львівська). Серед складових транспортної системи регіону найбільшим попитом користуються автомобільний і залізничний транспорт. Попит на послуги залізничного транспорту за 2004. зросли на 2,5%, а на автотранспорт – на 6,9%. Дані види транспорту характеризуються високими мобільними можливостями, легкістю в експлуатації і роботою при практично будь – яких умовах. Діяльність залізничного транспорту покликана: на досягнення певних параметрів надання послуг; забезпечення ефективного і своєчасного зв’язку між областями країни та виробничими комплексами регіону, забезпечення населення в потребах у перевезеннях; знаходження шляхів зниження собівартості перевезень; дотримання умов контрактів з поставки і зберіганню вантажів; забезпечення зовнішньоекономічного зв’язку країни з іншими державами; опанування більшої частини транспортного ринку за допомогою доведення рівня надання послуг до міжнародних стандартів; створення гнучкої тарифної політики; вирішення проблем, пов’язаних із впливом транспорту на навколишнє середовище.