Самостійна робота № 12 (виконується після лекції з теми 3.3)

Свідомість. Причиново-наслідкова та феноменологічна інтерпретація

На самостійне вивчення виноситься питання:

Мислення і мова.

У рекомендованій літературі треба знайти і законспектувати відповіді на питання, підготуватись до усного опитування:

• Яку роль відіграє мова у виникненні свідомості? Чому свідомість не може існувати без мови?

• Як співвідносяться поняття "знак" і "значення"? Що таке "значення" як одиниця свідомості?

• Як Ви розумієте твердження, що мова є специфічний вид людської діяльності?

Література до самостійної роботи №12:

1. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник. / За заг. ред. М.А.Скринника, З.Е.Скринник. — Львів, 2001., Ч-2, Р-3.

2. Філософія. Курс лекцій. – К., 1993., Лекція 17, 19.

Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

Питання 1. Це питання потрібно вивчити самостійно за навчальним посібником "Предмет і проблематика філософії”, Частина 2, Розділ 2. Необхідно зрозуміти сутність та відмінність чотирьох основних підходів класичної онтології: матеріалізму_, спіритуалізму, дуалізму та паралелістичного монізму. Пригадайте з раніше вивченого матеріалу представників кожної з цих течій. Які не розв’язані класичною онтологією питання викликали необхідність формування некласичних онтологій?

Питання 2. При висвітленні цього питання треба мати на увазі головний принцип марксистського підходу до онтологічних проблем – послідовний матеріалізм у філософському осмисленні всіх сфер буття. Згадайте як ми визначали матеріалізм при вивченні ідей французьких матеріалістів ХVІІІ ст. Розкрийте зміст марксистського принципу партійності філософії. Поясніть суть визначення матерії В.Леніна. Чим марксизм відрізняється від попередніх форм матеріалізму? Покажіть, у чому обмеженість марксистського підходу до онтологічних проблем. Чим відрізняються від марксизму інші онтології ХХ ст.?

Питання 3. А) Це питання – з числа найскладніших і найважливіших. Треба уважно прочитати в навчальному посібнику і з'ясувати зміст поняття "Dasein". Чому головне питання екзистенціальної онтології – не про сутність, а про смисл буття? Поясніть зміст понять "справжнє" і "несправжнє" буття. Розкрийте зміст поняття свободи, значення свободи в екзистенціалістській концепції буття людини в світі. Як розуміти твердження, що буття абсурдне в своїй основі? Що означає вислів Ж.П.Сартра, що людина несе тягар буття на своїх плечах? У чому ви бачити гуманістичний зміст екзистенціальної філософії?

Б) Принципова відмінність розуміння відношення людини та світу в онтології П.Тейяра де ІІІардена від екзистенціональної онтології – це спроба віднайти єдність людини та світу. Розкрийте зміст та значення категорії "еволюція", закономірності еволюції всесвіту, зверніть увагу на зміст понять "тангенційна" та "радіальна" енергія. Відтворіть логіку, за якої зародкові елементи духовного існують завжди і скрізь. Покажіть, як еволюція світу веде до витворення усе вищих щаблів організації духовного. Опишіть всі етапи цієї еволюції. Головну увагу зосередьте на рушійній сили еволюції та на розумінні ідеї Тейяра про закономірне витворення Духу землі, на шляхи його формування. У чому протилежність тейярдизму та екзистенціалізму щодо оцінки значення тотолізації сучасного життя?

В) Поясніть, у чому полягає смисл "принципу процесу". Як розуміти твердження : процес є субстанція світу? Розкрийте зміст теорії "органічного атомізму". Зверніть увагу, що зміст поняття „атом” в А.Уайхеда не збігається з його фізичним розумінням. Постарайтеся зрозуміти суть учення про “прегнезію”. Яким чином А.Уайтхед, спираючись на це вчення, вписує людину в загальний порядок природи? Охарактеризуйте суть підходу, який Уайтхед протиставляє соціально-антропологічному редукціоналізмові.

Питання 4. А) Ключові поняття цього питання – духовне, ідеальне, свідомість, психічне. Необхідно чітко визначити для себе значення цих понять. При розгляді марксистської теорії сутності та походження свідомості треба зрозуміти, у чому суть принципу відображення, який це філософія кладе в основу свого бачення свідомості, духовного, ідеального. Що означає твердження: "свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу"? Розкриваючи погляди марксизму на причини та шляхи виникнення свідомості, потрібно виходити з учення про її соціально-історичну природу. У цьому контексті зверніть увагу на взаємозв'язок свідомості та мови.

Б) Розгляд цього питання доцільно починати з аналізу поглядів Д.Міда. Яку роль відіграє соціальна активність людини у функціонуванні свідомості? Як співвідноситься дія і жест? Як розуміти твердження , що слово – це "звуковий жест"? Яку роль відіграє значення як структурний елемент свідомості? Відповіді на ці питання допоможуть зрозуміти суть процесу інтеріоризації, трансформації значення як елементу предметно-практичної дії в знання.

Питання 5. Треба насамперед зрозуміти, що таке феноменологія та феноменологічний метод. У чому специфіка психічних феноменів, доцільно пояснити через поняття інтенціональності. Потрібно зосередити увагу на суті підходу Е.Гуссерля: неможливо пояснити свідомість, досліджуючи те, що свідомістю не є. Як цей принцип співвідноситься з принципом відображення в марксизмі? Це питання має підвести нас до розгляду таких ключових питань, як "феноменологічна редукція " та "епохе". Як розуміти твердження, що за феноменологією, "предмет інтенціонального акту покладає сама ж свідомість"? Із цього випливає основна ідея феноменології: свідомість та предметне буття принципово не можуть бути зведені одне до одного. Поясніть, які підстави наводить Е.Гуссерль для такого твердження.

Якщо феномени свідомості не можуть бути виведені з предметного світу, звідки ж походить їх зміст? З донаукового, позанаукового світу повсякденного життя та здорового глузду, з нашого "життєвого світу". Зміст феноменів свідомості складається зі смислів, які людина сприймає через засвоєння мови та традицій культури – ось те головне положення, яке студент повинен зрозуміти та обґрунтувати.

Висвітлюючи екзистенціалістське розуминня свідомості, теба пояснити, чому свідомість розглядається як міра людського буття. Розкрийте зв'язок свідомості та мови за Гайдеггером. Це підведе до поняття герменевтики.

Чому, за Гайдеггером, шлях до істинного буття лежить через мову?

Обгрунтуйте ідею Г.Гадамера, що головне питання філософії – яким чином можливе розуміння світу. Як розуміти твердження, що пізнання істини буття – не вибір людиною смислів, а повторення традиційних взірців? Які особливості розуміння свідомості випливають із такого підходу?