Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

Питання 1. А) Почати розгляд цього питання доцільно з осмислення того, чому І.Кант у гносеології виступає з критичних позицій і що саме він "критикує" і з якою метою? Виходячи з матеріалу, засвоєного при вивченні попередньої теми, поясніть, що викликало в І.Канта сумнів у самій можливості достовірного знання. Важливо зрозуміти, що І.Кант правомірно заперечує можливість досягнення знання шляхом емпіричного споглядання дійсності. Для цього з'ясуйте зміст понять "річ у собі" та "річ для нас". Ключові моменти для розуміння теорії пізнання Канта – це вчення про категоріальний характер знання ( у зв'язку з цим дайте відповідь на питання: яку роль виконують категорії у пізнанні) та вчення про активність людської свідомості (у зв'язку з цим питання: як розуміти твердження, що свідомість своєю діяльністю витворює об'єкт пізнання?).

Слід обов'язково звернути увагу на два щаблі раціональної діяльності людини – розсудок та розум. Як розуміти твердження, що філософія постала з безпідставних претензій розуму на пізнання непізнаваного? Який тоді реальний смисл існування філософії за Кантом? Завершити розгляд питання варто з'ясуванням того, як теорія розуму обгрунтовує детермінізм науки і водночас стверджує індетермінізм морального закону.

Б) Зосередьте увагу на двоїстій природі людини як "речі для нас" і "речі в собі". Які характеристики цих двох аспектів людської істоти роблять буття людини внутрішньо суперечливим? Яке місце в бутті людини займають ідеї свободи, безсмертя, Бога? Від двоїстої природи людини логічно перейти до двох можливих типів ставлення до людини і до змісту морального закону.

Питання 2. Це питання слід вивчити самостійно по навчальному посібнику "Предмет і проблематика філософії", С.180-183.

Суть учення Фіхте, яку треба зрозуміти як дальший розвиток ідей І.Канта – це ідея про те, що все людське знання утворює систему і що як єдина система саме воно повинно стати предметом наукового пізнання. Важливо з'ясувати суть концепції роздвоєння свідомості на "Я" і "не-Я" та їх синтез.

Дуже важливо при вивченні філософії Ф. Шеллінга пригадати з вивченого раніше матеріалу суть неоплатонічної традиції, зрозуміти, яку роль вона відіграє в ученні Шеллінга про співвідношення природи і духу. Яким чином філософські ідеї Шеллінга підготували формування філософської системи Гегеля? У подальшому вивченні філософії знання ідей Шеллінга буде необхідне для розуміння суті романтичного світогляду і зокрема українського романтизму.

Питання 3. А) Насамперед, спираючись на логіку, засвоєну при вивченні ідей Фіхте та Шеллінга, потрібно зрозуміти суть принципу тотожності мислення та буття у філософії Гегеля. Як розуміють твердження, що дух виступає водночас як субстанція і суб'єкт?

Необхідно з'ясувати зміст категорії "відвласнення" і правильно зрозуміти принципову для цілої філософської системи Гегеля ідею про "самовідвласнення" духу.

У вивченні теорії пізнання Гегеля ключові питання – це те, яким чином теорія пізнання виводиться з історії пізнання, чому пізнання людиною світу виявляється самопізнанням Абсолютної ідеї. В осмисленні сутності історії важливо побачити, що для Гегеля зміст історії людства – це зростання свободи.

Б) При вивченні діалектики Гегеля увагу треба зосередити на трьох головних принципах:

• Принцип взаємного переходу кількості та якості. Потрібно з'ясувати зміст категорій "кількості", "якість", "міра", "стрибок".

• Принцип суперечності. Його розкриваємо через категорії "рефлексія", "тотожність", "відмінність", "протилежність", "тотожність протилежностей".

• Принцип заперечення. Ключове поняття, через яке можна збагнути суть цього принципу – поняття знесення (aufheben). Поясніть, чому Гегель в основу своєї системи поклав структуру і теза – антитеза – синтез.

Підсумком цього питання має бути розуміння того, чим відрізняється гегелівська діалектична логіка від логіки формальної і де лежить сфера її застосування.