
- •Тематичний план
- •Кількість годин: 2 План
- •Теми рефератів
- •Самостійна робота № 1 (виконується після лекції з теми 1.1)
- •Функції філософського знання
- •Самостійна робота № 2 (виконується після лекції з теми 1.2)
- •Самостійна робота № 3 (виконується після лекції з теми 1.3)
- •Натурфілософія Відродження
- •Самостійна робота № 4 (виконується після лекції з теми 1.4)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №1:
- •(Виконується після лекції з теми 1.5)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №2:
- •(Виконується після лекції з теми 2.1)
- •Самостійна робота № 7 (виконується після лекції з теми 2.2)
- •Самостійна робота № 8 (виконується після лекції з теми 2.3)
- •Самостійна робота № 9 (виконується після лекції з теми 2.4)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №3:
- •Кількість годин: 2 План
- •Фіксована відповідь
- •Самостійна робота №10 (виконується після лекції з теми 3.1)
- •Самостійна робота № 11 (виконується після лекції з теми 3.2)
- •Самостійна робота № 12 (виконується після лекції з теми 3.3)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №4:
- •Кількість годин: 2 План
- •Фіксовані відповіді
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота № 13 (виконується після лекції з теми 3.5)
- •Діалектика як метод мислення.
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Модель класичної науки – лінійно-кумулятивна:
- •Література до семінару №5
- •Кількість годин: 2 План
- •Фіксовані відповіді
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота № 14 (виконується після лекції з теми 3.8)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття Аксіологія – царина філософського знання, що досліджує значення речей, явищ світу, акумульовані у феноменах соціальних вартостей.
- •Література до семінару №6:
- •Кількість годин: 2 План
- •Фіксовані відповіді
- •Питання для обговорення
- •Теми рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота № 15 (виконується після лекції з теми 3.10)
- •Проблема сенсу історії у соціальній філософії
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №7:
- •Самостійна робота № 16 (виконується після лекції з теми 3.12)
- •Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
- •Література до семінару №8:
- •Рекомендована література і. Підручники
- •Іі. Навчальні посібники
- •Ііі. Наукова література
- •Екзаменаційні питання
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Умови оцінювання за модульною системою (максимально 100 балів)
Критерії оцінювання знань студентів
Підсумковий контроль знань з дисципліни “Філософія” проводиться у вигляді іспиту.
Таблиця 1
Шкала кількості балів за видами контрольних заходів у семестрі
Види контролю |
Максимальна к-ть балів |
Кількість контрольних заходів |
Загальна кількість балів |
Перша атестація |
|
|
|
1. Усне опитування, виступ на семінарі |
8 |
2 |
16 |
2. Тестування(поточне) |
4 |
1 |
4 |
3. Виконання завдань з СРС |
5 |
2 |
10 |
Всього |
|
|
30 |
Друга атестація |
|
|
|
1. Усне опитування, виступ на семінарі |
8 |
2 |
16 |
2. Тестування(поточне) |
4 |
1 |
4 |
3. Виконання завдань з СРС |
5 |
2 |
10 |
Всього |
|
|
30 |
Разом за семестр |
|
|
60 |
Додаткові види робіт |
|
|
|
1. Виступ на студентській НПК |
15 |
1 |
15 |
2. Написання наукової статті |
20 |
1 |
20 |
3. Написання реферату |
10 |
1 |
10 |
3. Виконання індивідуального завдання |
10 |
1 |
10 |
Об’єктивна оцінка знань студентів виставляється з врахуванням змістовності кожного виду роботи та критеріями оцінки (повнота розкриття питання, логіка викладання, культура мови). При наявності невідпрацьованих пропусків (до 50% лекційних, практичних або семінарських занять) загальна кількість балів за семестр корегується відповідно до кількості пропусків в розмірі до 5 балів за пропуски лекційних занять та 5 балів за пропуски практичних і семінарських. При невідпрацьованих пропусках більше як 50% лекційних, практичних занять без поважних причин загальна кількість балів зменшується на 20 балів і студент не допускається до іспиту.
Таблиця 2
Критерії оцінювання знань студентів
Критерії |
Оцінка (коефіцієнт) |
- Повнота розкриття питання |
0,5 |
- Логіка викладання, аналітичні міркування |
0,1 |
- Культура мови, емоційність чи акуратність (для письмових робіт) |
0,1 |
- Використання додаткової літератури |
0,1 |
- Порівняння, зв’язок з практикою, висновки |
0,2 |
Разом |
1,0 |
Оцінкою, що свідчить про рівень набутих знань і навичок, є поєднання балів за поточні та додаткові види робіт за результатами двох атестацій.
Таблиця 3
Шкала переведення балів в оцінку
Кількість балів за 100-бальною шкалою |
Оцінка знань за 4-бальною шкалою |
Оцінка роботи студента |
Оцінка по шкалі ECTS |
0-30 балів |
2 |
незадовільно |
F |
31-50 балів |
2 |
незадовільно |
FХ |
51-60 балів |
3 |
достатньо |
Е |
61-70 балів |
3 |
задовільно |
D |
71-80 балів |
4 |
добре |
С |
81-90 балів |
4 |
дуже добре |
В |
91-100 балів |
5 |
відмінно |
А |
Оцінка “відмінно” виставляється за повні, систематичні, логічно викладені знання. Студент повинен розуміти суть філософської парадигми кожної історичної епохи, місце в ній конкретних представників філософської думки, коло їх ідей і суть їх внеску в розвиток філософії. Він повинен володіти категоріальним апаратом, навичками логічного доведення, мати власну позицію по суті поставлених питань.
Оцінка “добре” передбачає, що, в цілому володіючи матеріалом, студент допускає незначні неточності та окремі помилки, виклад недостатньо систематизований, розуміння суті понять та категорій не завжди чітке.
Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має суттєві недоліки у викладі навчального матеріалу, має прогалини у знаннях, потребує навідних питань і не може самостійно побудувати логіку відповіді. Разом з тим оцінка “задовільно” передбачає засвоєння вузлових питань, розуміння суті основних проблем курсу.
Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не розуміє суті поставлених питань, не має знань основних проблем та понять курсу філософії, не орієнтується в змістові основних епох розвитку філософської думки.