Запитання для самоперевірки

1. Завдяки яким біологічним особливостям щуку та судака використовують як біологічних меліораторів у практиці ставового рибництва?

2. Вкажіть спектр харчування молоді щуки та судака у природних водоймах.

3. За яких екологічних умов відбувається нерест щуки у природних водоймах?

4. За яких екологічних умов відбувається нерест судака у природних водоймах?

5. Чи здатні личинки щуки та судака до канібалізму?

6. За яких умов відбувається зимівля щуки та судака у зимувальних ставах?

7. Яка технологія штучного відтворення щуки.

8. Опишіть технологію відтворення судака.

9. До якої вікової групи коропа слід підсаджувати личинок судака або щуки при сумісному вирощуванні?

10. До якої вікової групи коропа слід підсаджувати ремонтний молодняк щуки або судака на другому році вирощування?

Література

1. Тамаш Г., Хорват Л., Теньг И. Выращивание рыбопосадочного материала в рыбоводных хозяйствах Венгрии.- М.: Агропромиздат, 1985.- 128 с.

2. Товстик В.Ф. Рибництво. Навчальний посібник.- Харків : Еспада, 2004. – 272 с.

3. Шерман И.М., Чижик А.К. Прудовое рыбоводство. Учебное пособие. – К.: Выща шк.., 1989.- 215с.

Модуль 2. Технологія ставового рибництва

2.1. Гідротехнічні споруди ставків

В кожному ставковому господарстві є ряд гідротехнічних споруд, призначених для постачання ставків необхідною кількістю води, наповнення і спуску ставків, забезпечення транспортного зв'язку усередині господарства і поза ним. До таких споруд відносяться: греблі, дамби, водоподаючі і скидні канали, верховини, рибоуловлювачі.

Греблі і дамби. Греблі зводять для затримання і підйому рівня води. Ними перегороджують русла річок, ярів і балок. Греблі бувають земляні, бетонні, кам'яні. Головну греблю будують такої висоти, при якій утворюється головний ставок з об'ємом води, що гарантує задоволення потреб господарства при постійній витраті води. Ширіна гребеня греблі має бути не менше 3 м. Дамби зводять при будівництві заплавних ставків. Залежно від призначення вони бувають контурні, водозахисні та розділові. Контурні греблі обваловують територію заплави, де розміщені рибоводні ставки. Вони призначені для захисту ставків від паводкових вод. Розділові греблі влаштовуються між суміжними ставками. Для захисту території рибгоспу від затоплення будують водозахисні греблі.

Водоскидні споруди (водоскиди). Це споруди в греблях для скидання зайвої води в період весняного паводку з водосховищ або ставків. Їх будують в обхід греблі у вигляді земляних каналів, трубчастих водоскидів. Голова каналу починається не менше, ніж за 10 м вище за греблю, кінець виводять в річку, балку на відстані 20-50 м нижче за греблю. Водообвідний канал забезпечує лише перепускання за межи ставка зайвої води, а для повного її спуску служать донні водоспуски, які устроєні в тілі греблі.

Водопостачальні споруди. Представлені магістральним і розподільчими каналами або трубопроводами. Для того, щоб в ставки не попала смітна і хижа риба водопостачальні канали облаштовують спеціальними фільтрами: впоперек каналу забивають три ряди колів з відстанню між рядами 0,5 м. Передній проміжок засипають гравієм, задній – дрібною галькою. Утворюється як би стінка, через яку не проходят навіть найдрібніші личинки риб. Висота такої стінки має бути вище за самий високий рівень води в каналі. Щоб пропускна спроможність каналу не знижувалася і він не розмивався водою, в місці облаштування фільтру канал розширюють. Інколи замість фільтрів встановлюють спеціальні запобіжні грати, але вони навіть при найдрібнішій ячії, затримують рибу гірше. Крім того, вони часто забиваються і псуються. Тому вимагають постійного спостереження за собою.

Водоспускні споруди. Служать для повного спуску води із ставка (головним чином в період облову риби), переміщення риби із ставка в рибоуловлювач, для регулювання рівня води в ставку, створення необхідної проточності. Типовим рибоводним водоспуском вважають донний трубчастий водоспуск “чернець”. Основні його частини: горизонтальна труба (лежак) і вертикальна труба (стояк). Щоб забезпечити повний спуск води, отвір лежака закладають в основу греблі декілька нижче за дно ставка. Стояк роблять без передньої стінки, її замінюють два ряди добре підігнаних дерев'яних щитків (шандор), які вставляють в пази, зроблені в бічних стінках стояка. За допомогою цих щитків можна тримати будь-який рівень води ставку.

Крім того, можна спускати за бажанням або поверхневий, або придонний шар води. Якщо потрібно спустити воду з нижніх шарів води (часто бідну киснем), нижній щиток в передньому ряду виймають і замість нього вставляють сітку, а останні щитки встановлюють вище за горизонт води в ставку. Задній ряд щитків вставляють на тому рівні води, до якого треба спустити воду.

Верховина. Відноситься до рибозахисних споруд, що встановлюється на руслових ставках і є гратчастою загородою. Верховини створюють щоб запобігти виходу риби із ставка проти течії, а також не допустити проникнення хижої риби із річок у стави.

Устрій ложа ставка. Одна з основних вимог, що висувається до рибоводних ставків при їх експлуатації, – можливість їх повного осушення, при якому вся риба збирається в одному місці, звідки її без особливих зусиль можна виловити. Це досягається тим, що дно ставка вирівнюють з невеликим ухилом до водоспуску, заздалегідь звільнивши від сторонніх предметів (пнів, корчів, чагарників). Уздовж дна ставка проривають центральну збірну канаву, в яку збираються бічні колекторні канави . Центральна збірна канава у водостоку закінчується рибною ямою, в яку збирається риба при спуску ставка. Ширіна центральної канави 0,7 – 1,0 м, глибина 0,6-0,8 м, бокові колектори роблять шириною 0,4 – 0,5 м, завглибшки – до 0,5 м. Розміри рибної ями роблять 2х2 або 3х3 м, глибина – на рівні порогу стояка водоспуску.

Рибоуловлювач - споруда для концентрації, короткочасного зберігання і вилову риби із ставка. Його розташовують в нижньому б'єфі за вихідною частиною водоспуску. У великих ставках вся риба не може поміститися в рибній ямі. У таких випадках користуються рибоуловлювачами, за допомогою яких рибу виловлюють під час спуску ставка, не чекаючи його повного осушення. Під час спуску вся риба разом з водою йде у лежак донного водоспуску і потрапляє в рибоуловлювач, з якого її вибирають. Якщо уловлювач забезпечений дерев'яними поперечними гратами, то за допомогою такого уловлювача можна проводить сортування риби (найбільша залишається в першому відсіку, середня – в другому, дрібна проходіт в задній відсік).