
- •Міністерство аграрної політики україни
- •Методичні рекомендації
- •Передмова
- •Перелік тем, винесених на самостійне опрацювання Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •Модуль 1. Біологічні основи рибництва
- •Біологічна характеристика перспективних об′єктів рибництва (буфало, канальний сом, веслоніса, тіляпія)
- •1. Веслоніс (Polydon spathula)
- •1.1.3. Канальний сом (Ictalurus punctatus)
- •1.1.4. Буфало (риби-буйволи)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •1.2. Додаткові риби ( щука, судак) та їх використання в практиці рибництва
- •1.2.1. Щука (Esox lucius)
- •1.2.2. Судак (Stizostedion luciopezca)
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 2. Технологія ставового рибництва
- •2.1. Гідротехнічні споруди ставків
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.2. Характеристика окремих категорій ставків
- •1. Характеристика виробничих ставів
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.3. Основні види кормів, які застосовуються у рибництві, та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.4. Комбіновані форми ведення рибницького господарства
- •2.4.1. Коропо - качині господарства
- •2.4.2. Рисо-рибні господарства
- •2.5. Рибництво на торф'яних кар'єрах
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.6. Рибоводно-біологічні норми транспортування живої риби
- •2.6.1. Перевезення статевих продуктів і личинок
- •2.6.2. Перевезення живої риби
- •2. Орієнтовна потреба у воді (у літрах на 1 кг риби)
- •3. Нормативи по перевезенню риби
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •2.7. Ветеринарно-санітарні вимоги при вирощуванні і перевезенні риби
- •2.7.1. Санітарно-профілактичні вимого при проектуванні та будівництві рибоводних господарств
- •2.7.2. Профілактична робота на рибоводному підприємстві
- •4. Дезинфектанти, що використовуються в аквакультурі
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Модуль 3. Спеціальні методи вирощування товарної риби та нерибних об′єктів прісноводної аквакультури
- •3.1. Культивування водоростей
- •3.2. Культивування кормових безхребетних
- •3.2.1.Культивування гіллястовусих ракоподібних
- •3.2.2. Культивування зяброногих ракоподібних
- •3.2.3. Культивування олігохет
- •2 Рис. 4. Стадії розвитку Chironomus dorsalis: / — імаго; 2 — личинка; 3 — кладка яєць .4.Культивування хірономід
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
2.6.2. Перевезення живої риби
Вимоги до якості води при перевезенні риби і розрахунок необхідного її кількості
При транспортуванні риби велике значення має насичення води киснем. Вода, що використовується, повинна мати достатню кількість кисню для дихання риб. Вміст його залежить від температури води і інтенсивності споживання кисню рибами, яких перевозять. Вода з низькою температурою містить більше розчиненого в ній кисню, в холоднішій воді зменшується і потреба риб в кисні, тому низька температура води створює сприятливіші умови для дихання риби при її транспортуванні. Окрім доброго насичення киснем, вода має бути абсолютно чистою, без суспензій, особливо органічного походження, запаху, нехлорованою. Краще всього її брати з тих же водоймищ, з яких вивозиться риба.
Сприятлива температура води для перевезення холодолюбивих риб літом 6—8 °С, теплолюбивих 10—12, а навесні і осінню — відповідно 3—5 і 5—6 °С. У зимовий період рибу перевозять при температурі води 2—3 °С. При транспортуванні риби температура води в ємкості має бути такою, як у водоймищі, з якого рибу виловили і куди її перевозять, різниця не повинна перевищувати 1— 2 °С. Недотримання цих правил може привести до того, що риба отримає температурний шок і загине.
Під час транспортування риби воду аерують, тобто збагачують киснем. Аерацію води здійснюють різними способами. При автомобільних і залізничних перевезеннях воду аерують за допомогою спеціально вмонтованних компресорів або кисневих балонів. Вода для перевезення риби має бути хорошої якості з нейтральною реакцією.
Тара для перевезення риби і догляд за нею під час транспортування Для перевезення риби використовують живорибні автомашини, живорибні вагони, судна, ємкості різних видів: поліетиленові пакети, термічні ящики і ін. Живорибні автомашини забезпечуються автоцистерною ємкістю 2500 л, льодовиком для охолоджування води в ємкості і аераційнійною системою. Машина перевозить 1000 кг товарной риби або 700 кг рибопосадкового матеріалу на відстань 500—700 км.
У живорибних вагонах під час транспортування здійснюється аерація води. Для пониження температури води використовується лід, який закладають між ємкостями, де знаходиться риба. Якщо у вагоні об'єм ємкості для риби складає 20 м3, то перевозять до 8 т риби, при об'ємі у 29 м3 - 12 т риби.
Авіатранспорт. Рибопосадковий матеріал коропа, карася і багатьох інших видів риб перевозять на літаках в брезентових чанах. Дуже поважно при перевезенні риби в літаках не допускати різких коливань температури води. Після прибуття літака до місця призначення рибу з водою вивантажують в живорибную машину, а з неї в ставок, який зариблюється; перед цим обов'язково потрібно вирівняти температуру води в автомашині і в ставку.
Для перевезення риби використовують живорибні судна «Акваріум-1» і «Акваріум-2». Вони обладнані холодильними установками і підтримують температуру води від +2 до +20 °С. Водообмін в них забезпечує вміст кисню 5—8 мг/л. Одне судно має 10 відсіків ємкістю по 20 м3 кожен, загальна маса води і риби 185 т. Ці судна використовують для вивозу молоді осетрових з рибзаводов.
Живорибні прорізі використовують для доставки плідників осетрових і інших видів риб на рибоводні заводи,' а також товарної риби на комбінати і в жіворибні садки. Перевозять рибу і в брезентових чанах розміром 2х2х1,5м. Їх встановлюють на вантажних машинах. У чан заливається до 2 м3 води. У таких чанах живу рибу перевозят на короткі відстані при зарибленні нагульних ставків свого господарства або довколишніх.
Транспортування риби в поліетиленових пакетах. Для виготовлення пакетів використовують як прозору, так і непрозору поліетиленову плівку завширшки 40—80 см. Для міцності пакети готують з декількох шарів поліетилену. Їх заповнюють водою на 1/3 і саджають в них рибу, після чого в кожен вставляють гумову трубку
На невеликі відстані рибу перевозять в цистернах з прогумованої тканини, бідонах, каністрах. Цистерни з прогумованої тканини містять 500 л води і використовуються для транспортування молоді на рибоводних заводах, при випуску її у великі водоймища. Металеві бідони бувають ємкістю 40 л. У них перевозять личинок і молодь риб для випуску в ставки свого господарства. Тривалість транспортування в такій ємкості — від декількох хвилин до декількох годин залежно від температури води і риби, яка перевозиться (короп, судак). Каністри ємкістю 23 л використовують для перевезення личинок риб на невеликі відстані у середині господарства.
Під час транспортування риби в ємкостях необхідно стежити за їх цілісністю, підтримувати кисневий режим і температуру води. Якщо потрібно повністю змінити воду в ємкості, слід уникати різкого перепаду температури води. Цієї умови треба дотримуватись і при висаджуванні риби в ставки. Поступова зміна води дозволяє рибі поступово звикати до холодної або теплої води і не викликає у неї шоку.
Кількість води, потрібної для перевезення, залежить від виду і віку риби і тривалості перевезення. Чим молодше риба, тим відносно більше вона вимагає кисню для свого дихання. Отже, на одиницю її маси треба і більше води. Чим більш тривале перевезення, тим більше води потрібно для перевезення однієї і тієї ж риби.