2.2.2. Побудова системи класифікації та кодування

Методи організації і пошуку економічної інформації в умовах автоматизованої обробки потребують попередньої класифікації та кодувань

Класифікація - це поділ множини об'єктів на підмножини за подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами класифікаї. Класифікація є основою для кодування інформації І наступного пошуку її допомогою обчислювальної техніки.

Вибраний метод класифікації повинен задовольняти такі вимоги:

• мати достатній обсяг і необхідну повноту, які гарантували охоплення всіх об'єктів класифікації у заданих межах;

• не перетинати груп об'єктів, які виділяються;

• мати достатню та економічно обгрунтовану глибину;

• мати гнучкість і надмірність для можливого збільшення множини об'єктів, які класифікуються;

• забезпечувати розв'язання усього комплексу задач;

• забезпечувати сполучення з іншими класифікаціями однорідних об'єктів;

• бути погодженим з алгоритмами і забезпечувати найбільшу ефективність обробки;

• забезпечувати простоту й автоматизацію процесу ведення класифікатора;

• лаконічність, чіткість і ясність класифікаційних ознак.

Залежно від того як розглядається дана множина об'єктів – послідовно чи одночасно за всіма ознаками основи поділу, використовую ієрархічний чи фасетний мегод класифікації.

Ієрархічний метод класифікації передбачає послідовний поділ множни об'єктів на підлеглі класифікаційні групування. Множину, яка класифікується, поділяють на підпорядковані підмножиии спочатку деякою ознакою на великі групування, потім кожну з них на ряд наступних угруповань, які в свою чергу поділяють на дрібніші, поступово конкретизуючи об'єкт класифікації. Між цими угрупованнями встановлюються відношення підпорядкованості (ієрархії).

Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому множина об'єктів, що характеризується деяким набором однакових для всіх об'єктів ознак (фасет), значення яких відповідають конкретним виразам значення ознак, може поділятися багаторазово і незалежно. У класифікаторах фасет найчастіше розміщуються простим переліком і мають свій код.

Вибір тієї або Іншої системи класифікації повинен визначатись:

• необхідністю обліку міжкласифікаційних зв'язків;

• вимогами простоти розробки та впровадження системи класифікаторів, які використовуються інформаційною системою, що проектується;

• можливостями побудови ефективних систем кодування.

Метою кодування даних є надання інформації в більш компактній формі. Основу для кодування складають результати класифікації.

У процесі кодування об'єктів класифікації їх угрупованням і ознакам певними правилами присвоюють цифрові, літерні чи літерно-цифрові коди.

Кодування — це утворення й присвоєння коду класифікаційної угрупованню або об'єкту класифікації.

Державний стандарт визначає чотири методи кодування: порядкові серійно-порядковиі!, послідовний і паралельний.

Порядковий метод кодування передбачає створення коду із натурального ряду і його привласнення, є найбільш простим, повним однозначним. На основі максимальної кількості об'єктів, які класифікують визначається кількість розрядів для ознаки і всього коду.

Серійно-порядковий метод кодування - це створення коду із натурального ряду і закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел об’єктами класифікації з однаковими ознаками і його привласненні використовується для двоознакових номенкулатур. При визначенні кількох розрядів для коду беруть до уваги максимальну кількість об'єктів з найбільшої серії чи діапазону і добавляють резервні позиції для кодування нових об'єктів, їх кількість визначають на основі обстеження проблемної сфери чи беруть 25 % найбільшої кількості об'єктів.

Обидва коди повністю ідентифікують об'єкт, але не відображають ознакову інформацію про нього в коді і здебільшого використовуються і передавання інформації на відстані. Їх особливість - незалежність від методу, класифікації, які використовуються, і суті розв'язуваних задач, складність при автоматизованій обробці.

Послідовний метод кодування передбачає створення коду класифікаційного групування і (чи) об'єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих угруповань, які одержані ієрархічним методом класифікації, та його привласнення.

Паралельний метод кодування - це створення коду класифікаційного угруповання і об'єкта класифікації з використанням кодів незалежних угруповань, одержаних фасетним методом класифікації, та його привласнення.

Як методи класифікації, так і методи кодування самостійно практично не застосовуються. Для того щоб скористатися перевагами різних методів, на практиці використовують різні комбінації методів класифікації та кодування.

До кодів висуваються наступні вимоги:

• забезпечення вирішення всіх задач системи при мінімізації довжини коду;

• єдність кодів на всіх рівнях;

• структура коду повинна забезпечити групування інформації необхідних ракурсах;

• коди можуть бути як внутрішньомашинні (використовують тільки обчислювальною системою), так і зовнішньомашинні (використовуються ще й користувачем).

Для інформаційної сумісності різних систем потрібно використовувати однакові класифікатори. Класифікатор - це офіційний документ, який являє собою систематизований перелік найменувань і кодів класифікаційних угруповань і об'єктів класифікації.

Класифікатори можуть бути:

• державні (затверджені Держстандартом для використання в різних міністерств і відомств);

• галузеві (введені в установленому порядку для використання в даної галузі);

• підприємств (введені в установленому порядку для використання в ІС підприємства).

Для інформаційної сумісності різних систем створено Єдину систему класифікації і кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК), яка є частиною інформаційного забезпечення системи і становить сукупність взаємопов'язаних державних класифікаторів техніко-економічної інформації системи ведення і керівних нормативних документів за їх розробку і впровадження, ведення, вдосконалення й контролю за впровадженням.

При реалізації задачі оплата платежів через систему «Інтернет – банкінг» використовуються наступні коди, визначені в інформаційному забезпеченні системи:

1. Код клієнта

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду - 4 символи;

• структура коду: ХХХХ - порядковий номер клієнта.

2. Код виду платежа

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду - 2 символи;

• структура коду: ХХ - порядковий номер виду платежа.

3. Код банківської картки клієнта

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду – 2 символи;

• структура коду: ХХ - порядковий номер банківської картки клієнта.

4. Код оператора

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду - 2 символи;

• структура коду: ХХ- порядковий номер оператора.

5. Код оалати моб. оператора

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду – 5 символи;

• структура коду: ХХХXХ – порядковий номер оплати моб. оператора

6. Код оплати кредита

• метод класифікації - фасетний;

• метод кодування - порядковий;

• довжина коду – 5 символи;

• структура коду: ХХXХХ – порядковий номер оплати кредита

Класифікатор ІС для сиситеми Інтернет –банкінг подані в таблиці 9.

Таблиця 9

Класифікатор ІС для сиситеми Інтернет –банкінг

Клієнт	Клієнт 1	0001
	Клієнт 2	0002
	…
	Клієнт 100	0100
	…
	Клієнт 9999	9999
Вид платежа	Вид платежа 1	01
	Вид платежа 2	02
	…
	Вид платежа 10	10
Банківська картка клієнта	Банкаівська картка 1	001
	Банкаівська картка 2	002
	…
	Банкаівська картка 10	010
Оператор	Оператор 1	01
	Оператор 2	02
	…
	Оператор 10	10
Оплата моб. Оператора	Оплата моб. Оператора 1	00001
	Оплата моб. Оператора 2	00002
	…
	Оплата моб. Оператора 100	00100
	…
	Оплата моб. Оператора 9999	99999
Оплата кредита	Оплата кредита 1	00001
	Оплата кредита 2	00002
	…
	Оплата кредита 100	00100
	…
	Оплата кредита 9999	99999