101. Податки

Податки – це частина національного доходу, що вилучається державою у населення через позаекономічний та економічний примус здебільшого на еквівалентній основі з метою виконання її соціально – економічних, політичних, правових функцій та досягнення військових цілей. Податки – давня категорія, вони виникли в часи розпаду первісного ладу, появи приватної власності, зосередження влади і певної частки власності общини в руках вождів, старійшин, виникнення держави і права.

Доходи державного бюджету у розвинутих країнах світу більш як на 90 % формуються саме за рахунок податкових надходжень.

Класик політичної економії А. Сміт надавав великого значення податкам. На його думку податки мусить сплачувати кожна особа, його розміри мають бути мінімальними та терміни сплати чітко визначені. Актуальними є сформовані шведс. екон-том К.Вікселем осн. пр.-пи справедливого оподаткув. (пр.-п корисності і пр.-п рівності), згідно з яким, вилучені у насел. ч-з мех.-м податків кошти мають поверн. до нього у формі держ. послуг. Крім того, податки не повинні підривати добробут соц.груп.

У законі України “Про систему оподаткування” принципами оподаткування названо: обов’язковість, стимулювання підприємницької діяльності, рівнозначність і пропорційність, рівність і недопускання податкової дискримінації.

У податковій системі визначені конкретні елементи по­датків. До них належать:

суб'єкт податку — особа, на яку законом покладено обо­в'язок сплачувати податок;

об'єкт податку — доход або майно, з якого нарахову­ється податок: прибуток, заробітна плата, цінні папери, нерухоме майно тощо;

джерело податку — доход, за рахунок якого сплачу­ється податок;

ставка податку — розмір податкових нарахувань на одиницю оподаткування

Основні функції податків:

1. фіскальна означає збір грошових коштів з насел., підпр-ств і орг-цій;

2. регулююча – забезп. регулювання грошових доходів, процесу нагромадження, перерозподілу значної частини нац. доходу, співвідношення між попитом і пропозицією та інших макроекономічних величин, а загалом – усього процесу сусп. відтворення;

3. стимулююча функція податків полягає у впливі на інвестиційний процес (наприклад, у разі зниження ставок оподаткування ), на проведення науково – дослідних робіт, на прискорення темпів економічного зростання, на інноваційні процеси.

Основними видами податків у розвинутих країнах є особистий подохідний податок і податок на додану вартість (ПДВ). Певну роль у виконанні функцій податків відіграє податок на прибутки корпорацій та на соціальне страхування.

103. Інфляція

Інфляція — це процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці, який стає результатом загального зростання цін.

Інфл. – знецінення (падіння купівельної спроможності) грошей внаслідок переповнення ними каналів грошового обігу.

Інфл. – знецін-ня грошей, спричинене диспропорціями і сусп-му вир-ві й порушенням законів грош. обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари й послуги.

Причини інфляції:

• порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей у обігу перевищує потребу у них;

• зростання грошової маси, яке випереджає темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого і обслуговує грошова маса.

• підвищення швидкості обігу грошової одиниці;

• зниження загального обсягу суспільного продукту.

Критерії (форми, типи) інфляції:

1. залежно від переважаючого впливу факторів: інфл. попиту, інфл. пропозиції

2. за темпами зростання: повзуча, голопуюча, гіперінфляція

3. за співвідношенням темпів зростання цін на товари: збалансована, незбалансована

4. за ступенем передбачуваності: очікувана, неочікувана

5. за хар-ром прояву: відкрита, прихована (затамована)

6. за ступенем регулюючого впливу держави: регульована, нерегульована

7. залежно від чинників її спричинення: імпортована.

Існує таке поняття як стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією вир-ва й, одночасно, зростанням рівня цін та безробіття.

Економічні і соціальні наслідки інфляції: безробіття, нестача робочих місць, зниження доходів споживачів і виробників, зниження матеріального рівня життя населення тощо.