Синтаксичний зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Синтаксичний зв’язок – формальний зв’язок між компонентами синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного речення), виражений відповідними мовними засобами.

[Ред.]Одиниці вищого і нижчого рангів

Одиниці вищого і нижчого рангів по-різному поєднуються у словосполученні і реченні. Цей зв’язок буває однорівневим і різнорівневим. В однорівневих структурах він поєднує мінімальні синтаксичні одиниці, прості речення, складні речення. У різнорівневих конструкціях наявні різні комбінації поєднання синтаксичних одиниць: мінімальної синтаксичної одиниці ісловосполучення, мінімальної синтаксичної одиниці і простого речення, простого речення і складного речення.

[Ред.]Варіанти поєднання у словосполученнях

Мінімальні синтаксичні одиниці можуть поєднуватись у межах словосполучення і речення. Варіантів таких поєднань у словосполученні може бути декілька:

• поєднання опорного слова, яке в словосполученні може вживатись у будь-якій формі, і залежної форми слова, що завжди репрезентована однією граматичною формою, наприклад: співати (співаю, співаєш, співає, співаємо,

співаєте, співають, співав, співав би...) пісню;

• поєднання опорної і залежної форм слова, що вживаються в будь-якій формі, наприклад: весняний ранок, весняного ранку, весняним ранком тощо;

• поєднання двох рівноправних компонентів у сурядному словосполученні: брат і сестра, веселитись і радіти;

У неелементарних словосполученнях мінімальна синтаксична одиниця поєднується з елементарним словосполученням: високий дерев’яний будинок (високий + древ’яний будинок), гарні польові квіти (гарні + польові квіти).

[Ред.]Типи синтаксичних зв'язків

Згідно з функціональним підходом в україністиці останнім часом виділяють такі типи синтаксичних зв’язків:

• предикативний (у простому і частково в складному реченнях);

• підрядний (у словосполученні, простому і складному реченнях);

• сурядний (у словосполученні, складному і простому реченнях).

[Ред.]Підрядний зв'язок

Підрядний зв’язок – синтаксичний зв’язок, що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого в реченні числовосполученні. Цей зв’язок у словосполученні реалізується формами слова. Як зв’язок залежного і опорного компонентів, підрядний зв’язок реалізується в двох різновидах: прислівному і детермінантному. Деякі вчені виділяють ще опосередкований зв’язок. У словосполученні реалізується передусім прислівний підрядний зв’язок. Прислівний зв’язок є тісним, передбачуваним, а в ремних випадках – обов’язковим. Узгодження, керуваня, прилягання – це типові форми підрядного зв’язку.

[Ред.]Сурядний зв'язок

Специфічним синтаксичним зв’язком є сурядний, що реалізується в реченні та словосполученні. Сурядний зв’язок – синтаксичний зв’язок, що поєднує граматично рівноправні компоненти в словосполученні, простому та складному реченні. Сурядний зв’язок виражається за допомогою сурядних сполучників у простих реченнях з однорідними членами, в елементарних і багатокомпонентних складносурядних реченнях, у складних конструкціях із сурядністю і підрядністю. На відміну від предикативного і підрядного сурядний зв’язок не визначальний для виділення членів речення; він лише поширює просте речення однорідними членами. Диференційними ознаками сурядного зв’язку в словосполученні і реченні є: рівноправність компонентів; відкритість/закритість зв’язку; незалежна координація як форма зв’язку. Сурядний зв’язок передбачає такі смислові відношення між елементамисловосполучень: єднально-приєднувальні (гроза і вітер, став і дивлюся); протиставні (сонячно, але морозно); розділові (то блискавка, то грім); градаційні (не лише сніг, а й мороз); пояснювальні (нейрони, тобто нервові клітини) . Отже, основними типами синтаксичних зв’язків у словосполученні є підрядний і сурядний.

Синтаксическая связь может быть сочинительная, подчинительная. СОЧИНИТЕЛЬНАЯ СВЯЗЬ С помощью сочинительной связи объединяются РАВНОПРАВНЫЕ слова или предложения, то есть такие, между которыми нет отношений главного и зависимого, господствующего и подчинённого, между которыми от одного к другому нельзя задатьвопрос. Признаки сочинительной связи: сочинительные союзы:  Воздух дышит весенним ароматом, и вся природа оживляется (М. Лермонтов); совпадение форм: Долго ль мне гулять на свете то в коляске, то верхом, то в кибитке, то в карете, то в телеге, то пешком (А. Пушкин); интонация перечисления: Мысли мои, моё имя, мои труды буду принадлежать России (Н. Гоголь). Собиралися мирные пахари Без печали, без жалоб и слёз, Клали в сумочки пышки на сахаре И пихали на кряжистый воз.  (С. Есенин) ПОДЧИНИТЕЛЬНАЯ СВЯЗЬ С помощью подчинительной связи объединяются НЕРАВНОПРАВНЫЕ слова и предложения, то есть такие, одно из которых является главным, другое — зависимым, подчинённым. В этом случае от главного слова или предложения к зависимому задаётся вопрос. Признаки подчинительной связи: предлоги между словами:  Я смотрел из окошка на синий платок (С. Есенин); подчинительные союзы между предложениями: Если можно о чем скорбеть,  Значит, можно чему улыбаться. союзные слова: Я вернусь, когда раскинет ветви По-весеннему наш белый сад. смысл: раскинет по-весеннему, можно скорбеть, можно улыбаться.