Виготовлення стержнів вручну

Застосовують в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва. Виконують в основному у стержневих ящиках, іноді – по шаблонах.

Для ручного виготовлення стержнів застосовують в основному дерев’яні стержневі ящики:

• нероз’ємні (витряхні): з вкладишами або без;

• роз’ємні: з вертикальним, горизонтальним або комбінованим роз’ємом.

Виготовлення стержня по нероз’ємному ящику (рис.20):

1. Очистка ящика від залишків суміші.

2. Нанесення роздільного покриття.

3. Заповнення ящика сумішшю шарами 30-50мм з ретельним ущільненням кожного шару.

4. Зрізування надлишку суміші; установка каркасу (за необхідності); виконання вентиляційних наколювань.

5. Накривання ящика сушильною плитою і кантівка на 180^о.

Рисунок 20. Виготовлення стержня в нероз’ємному витряхному ящику:

а — ущільнення суміші и виконання вентиляційних каналів, б — установка сушильної плити, в — поворот ящика з плитою на 180°, г — знімання стержневого ящика; 1 — стержневий ящик, 2 — каркас, 3 — вентиляційні канали, 4 — стержнева суміш, 5 — сушильна плита, 6 — стержень.

6) Розштовхування ящика та виймання стержня підняттям ящика уверх.

7) Огляд стержня, усунення пошкоджень за необхідності.

8) Подача стержня на фарбування, сушку, контроль.

Виготовлення стержня по роз’ємному ящику (рис.21):

1. Підготовка і складання ящика.

2. Заповнення ящика сумішшю з наступним ущільненням.

3. Зрізання надлишку суміші, установка каркасу за необхідності, виконання вентиляційних наколювань.

4. Розштовхування ящика (легкі удари по ящику дерев’яним молотком).

5. Розбирання ящика,виймання стержня з укладкою його на сушильну плиту або піщану постіль.

6. Сушка, фарбування, контроль.

Рисунок 21. Виготовлення стержня в роз’ємному ящику:

а — засипка і ущільнення стержневої суміші в кожній з половин стержневого ящика, б — установка каркасу, в — виконання вентиляційних каналів, г — з’єднання половин ящика и склеювання стержня, д — зняття верхньої половини ящика, е — готовий стержень на сушильній плиті; 1 — ручна трамбівка, 2 — стержнева суміш, 3 — каркас, 4 — вентиляційні канали, 5 — верхня половина ящика, б — нижня половина ящика, 7 — сушильна плита, 8 — стержень.

Контрольні питання:

1. Вимоги, які висуваються до стержнів.

2. Яке призначення стержневих знаків?

3. Призначення і конструкція стержневих каркасів.

4. Якими способами в стержнях виконують вентиляційні канали?

5. Які за конструкцією стержневі ящики застосовують для виготовлення стержнів вручну?

6. Операції технологічного процесу ручного виготовлення стержня по нероз’ємному ящику.

7. Операції технологічного процесу ручного виготовлення стержня по роз’ємному ящику.

Тема 3.4 Складання форм

1. Складання форм на плацу.

2. Розрахунок підйомної сили на верхню півформу.

Складання форм на плацу

Складання форм – відповідальна операція, яку виконують кваліфіковані робітники.

Порядок складання форм на плацу:

Нижню півформу встановлюють строго горизонтально, оглядають, ремонтують (якщо потрібно), продувають стисненим повітрям. Потім в нижню півформу встановлюють стержні в послідовності, вказаній на кресленні. Перед установкою стержні оглядають на предмет пошкоджень, якості фарбування і виконання вентиляційних каналів. Після установки у форму перевіряють правильність установки і стійкість положення стержнів. Іноді для стійкості стержнів застосовують жеребейки. Їх висота дорівнює товщині тіла відливки в місці її установки. Для дуже відповідальних відливок, коли неможливо перевірити товщину тіла відливки, застосовують контрольне перекриття: на контрольні місця укладають глинисті «мушки» і накривають пів формою верху. Глинисті «мушки» стискаються до розміру, рівного товщині тіла відливки в контрольному місці. Півформу верху знімають і заміряють висоту мушки. Після установки стержнів півформу продувають, навколо відбитку моделі в нижній півформі на відстані 30-50мм прокладають глиняний валик або азбестовий шнур для перешкоджання виходу металу по роз’єму форми. Накривають нижню півформу верхньою, півформи скріплюють або навантажують, після чого форма готова до заливки.