Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logo_5.doc
Скачиваний:
305
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
1.5 Mб
Скачать

Основні види синтетичної діяльності і характер їхнього недорозвитку

Основні види синтетичної діяльності і характер їхнього недорозвитку

симультанний

сукцесивний

1. Перцептивний рівень

  • утруднення в наданні руці чи пальцям заданих поз (проба Хеда, відтворення пози руки з витягнутими трьома пальцями та ін.);

  • складнощі у самостійному відтворенні рухів язика, у зажмурені та закриванні очей, у надуванні щік;

  • труднощі у відтворенні потрібних просторових комбінацій (відтворення співвідношень положення обох рук у просторі);

  • легка конструктивна апраксія (не завжди спроможні чітко і вірно відтворити за зразком геометричні структури, що мають просторову орієнтацію, відтворити заданий візерунок);

  • труднощі у просторовому розміщенні елементів предмету;

  • вади зорового гнозису (виявляються у пробах з контурними силуетами, накладеними один на одного, у виділенні фігур з однорідного фону та перекресленими фігурами);

  • не знаходять різниці між дзеркально розташованими фігурами;

  • труднощі у перевертанні подумки фігур та геометричних конструкцій;

  • складності розрізнення пальців своєї руки за назвами та розрізнення сторін тіла (ліво - право);

  • невпізнання цифр і букв, що розрізняються просторовими відношеннями, та плутання їх при написанні;

  • не встановлюють локалізації звуку в просторі.

  • відтворюють ритми, але уповільнено, виявляючи симптом недорозвитку серійної організації;

  • важко здійснюють плавний ланцюг послідовних елементів (труднощі в переключенні з однієї ланки на іншу);

  • не утримують заданого порядку рухів пальців та послідовну зміну позицій рук;

  • рухова діяльність супроводжується повторенням зайвих рухів;

  • порушена схема "кінетичної мелодії" та виражені денерваційні вади;

  • труднощі у відтворенні артикуляційних та символічних рухів (пантоміми);

  • складності креслення ліній, що послідовно змінюються;

  • важко переключитися з однієї серії складів на іншу, з однієї серії слів на іншу;

  • труднощі у відтворенні автоматизованого ряду (прямо та обернено);

  • утруднення при визначенні порядку звуків у словах;

  • не досконало вимовляють і повторюють ряди звуків, складів, слів.

2. Мнестичний рівень

Мають труднощі у:

  • запам’ятовуванні порядку геометричних фігур, що пред’являються, з наступним їх називанням;

  • відтворенні групи пред’явлених геометричних фігур;

  • повторенні складної за будовою фрази;

  • відтворенні ряду малюнків у заданій послідовності після їх переміщення;

  • одночасному оживленні "сітки значень", що виявляється у передачі змісту сюжетних малюнків та в описі серійних малюнків;

  • відтворенні ряду слів (словосполучень) у запропонованій послідовності;

  • переказі оповідання (спостерігається тенденція до використання простих конструкцій).

Мають труднощі у:

  • повторенні серії чисел та ряду слів;

  • запам’ятовуванні і відтворенні одночасно пред’явлених двох серій слів;

  • відтворенні по пам’яті малюнків парами;

  • називанні предметів по пам’яті, що зображені на двох малюнках серіями (по три елементи);

  • виконанні складної інструкції (з декількох елементів);

  • повторюванні декількох коротких речень чи фраз, що мають різну довжину та конструкцію;

  • заучуванні вірша (вірш як єдина кінетична система слів);

  • відтворенні змісту двох оповідань, прочитаних один за одним.

3. Інтелектуальний рівень

  • несформованість розуміння граматичних конструкцій;

  • легше схоплюють довгу, хоча граматично просту, фразу;

  • труднощі схоплення відношень навіть у простих конструкціях;

  • утруднення подумки замінити обернену конструкцію прямою;

  • недостатня сформованість операцій мовленнєвого мислення;

  • труднощі розуміння співвідношень із серії Берта;

  • труднощі класифікації предметів за кольором, формою та за логічними категоріями;

  • утруднення у встановленні зайвого слова, у розумінні антонімів та синонімів;

  • не розташовують слова у порядку підсилення позначеного явища;

  • складнощі у скороченні речень шляхом використання узагальнень.

  • нестійкість задумів та забування намірів;

  • труднощі при переході до плавних і послідовних інтелектуальних операцій;

  • порушення динаміки інтелектуальних процесів;

  • труднощі у підборі словесних асоціацій та при підборі слів заданої категорії (неприємні речі, цікаві, червоні та ін.);

  • неспроможність утворення прикметників, дієслів, іменників;

  • не закінчують речення декількома варіантами кінцівок та тими, що відтворюють причинно-наслідкові зв’язки;

  • важко виділяють головне (важливе) в оповіданні;

  • не встановлюють порядку подій у заслуханому оповіданні.

3.1. Зв’язне мовлення

  • при відтворенні фраз спрощують їх;

  • у переказі є тенденція до використан-ня простих логіко-граматичних конструкцій;

  • труднощі в знаходженні потрібних слів, що призводить до опису функціонального призначення предмету та заміни його назви;

  • спостерігаються багатослівні висловлювання;

  • мають прискорений темп мовлення;

  • утворюють побічні асоціації, що не мають прямого відношення до завдання висловлювання;

  • труднощі при передачі змісту сюжетних та серійних малюнків;

  • несформована система зв’язків та відношень, що надається словам.

  • недорозвиток динамічної схеми зв’язного мовлення (недостатньо сформована схема фрази);

  • відсутня єдина фраза (замінюється одним словом або мелодією);

  • наявні розірвані фрази та пошуки слів;

  • труднощі формулювання нових положень у відповідях;

  • відсутні переходи і зв’язки, що надають переказу зв’язності та цільності;

  • не придумують назву до оповідання;

  • відповіді носять нерозгорнутий характер;

  • з труднощами складають розповідь за сюжетним малюнком.

3.2. Писемне мовлення

  • труднощі до одночасного сприймання значного обсягу елементів (слів, букв);

  • порушення письма, пов’язані з недорозвитком просторового сприймання, уявлення, синтезу, аналізу;

  • заміна плавного читання слів на побуквенне;

  • труднощі при переході до письма і читання, багатозначних чисел;

  • вади обрахункових операцій, що протікають подумки;

  • здійснення розрядних операцій та операцій з числами відбувається лише в момент співвіднесення числа з відповідними предметами;

  • довго не оволодівають операціями ділення;

  • труднощі при здійсненні оберненої лічби.

  • легко пишуть та читають окремі букви, слова, склади, але втрачають послідовність у серіях букв і слів;

  • труднощі у написанні диктантів;

  • на письмі пропускають букви, втрачають порядок слів, нагромаджують букви (розміщують одна на одній);

  • при записі дії підстановки на місце другого доданку антиципуючої відповіді;

  • труднощі переключення на інші математичні операції;

  • виконуючи задачі на одну-дві дії, майже неспроможні виконати задачі на три дії.

Узагальнення викладеного дає підставу стверджувати, що за частотою та якістю порушень можна виділити дві групи дітей. У І-ої групи дітей є переважно недостатньо сформованим симультанний синтез (просторовий гнозис, розрядна будова числа, розуміння логіко-граматичних структур та ін.), у ІІ-ої – виявлені симптоми в цілому складають синдром вад сукцесивних синтезів (вади виконання серійних дій, ритмів, утримання серій цифр та ін.).

Недостатня зрілість симультанного синтезу викликає у дітей з ПМР недорозвиток орієнтації у просторі та призводить до явищ легкої конструктивної апраксії, не спричиняючи, однак, помітних порушень слухових та рухових процесів. Недорозвиток просторової орієнтації та конструктивна апраксія складають основне ядро розладів симультанного виду синтезу. Ці розлади проявляються на різних рівнях організації психічної діяльності, виступаючи іноді в сенсомоторних, іноді у мнестичних процесах, або ж на рівні найскладніших символічних процесів (логіко-граматичної будови мовлення, операцій з числовими відношеннями). Недорозвиток сукцесивних синтезів викликає переважно вадижа диференціації слухових та рухових комплексів і недоліки їх послідовного представлення, які також виступають на різних рівнях організації психічної діяльності (перцептивному, мнестичному, інтелектуальному).

Отже, все викладене свідчить про те, що в навчанні дітей з ПМР повинні враховуватись дані про характер недостатньої зрілості сукцесивно-симультанних синтезів. Їх своєчасний, планомірний розвиток сприятиме якісному формуванню у них спеціальних навчальних здібностей, що забезпечить, в свою чергу, інтенсифікацію процесу засвоєння лінгвістичного і математичного матеріалу.

Таким чином, тільки після встановлення у дітей провідного (тобто достатньо зрілого, сформованого сукцесивного або симультанного) виду синтезу, а також встановлення особливостей недорозвитку одного з них стає можливим вивчення рівня розвитку навчальних здібностей. Така послідовність у роботі пов’язується з положенням про те, що саме недорозвиток симультанного виду синтезів негативно впливає на формування у школярів з ПМР внутрішньої схематизації (внутрішньої геометрії), без якої неможливе здійснення логіко-граматичних відношень, що лежать в основі спеціальних здібностей, які забезпечують якісне засвоєння лінгвістичних і математичних знань. А недостатній рівень сформованості сукцесивного синтезу стає причиною недорозвитку динамічних схем і денерваційних процесів, без яких неможливе формування кінетичних мелодій, що лежать в основі спеціальних здібностей, які забезпечують плавне протікання мовленнєвої та інтелектуальної діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]