
- •Розділ 5. Труднощі у навчанні дітей з пмр: причини, прогнозування, запобігання
- •5.1. Визначення першопричини труднощів у навчанні дітей з пмр (діагностика стану сформованості синтетичних структур)
- •Рівні основних видів синтетичної діяльності та їх зміст
- •Комплекс завдань для діагностики і розвитку симультанних синтезів.
- •Комплекс завдань для діагностики і розвитку сукцесивних синтезів
- •Основні види синтетичної діяльності і характер їхнього недорозвитку
- •5.2. Діагностика рівнів розвитку у дітей з пмр навчальних здібностей
- •5.2.1. Вивчення стану сформованості загальних навчальних здібностей
- •Визначення рівня загальних здібностей (у балах)
- •Тест загальних здібностей Завдання заг-1
- •Завдання заг-2
- •Завдання заг-3
- •Завдання заг-4
- •Завдання заг-5
- •Завдання заг-6
- •Завдання заг-7
- •Завдання заг-8
- •Завдання заг-9
- •Завдання заг-10
- •5.2.2. Діагностика рівнів розвитку у дітей з пмр лінгвістичних здібностей
- •Тест лінгвістичних здібностей
- •Завдання л-а-1.
- •Завдання л-а-2.
- •Завдання л-а-3.
- •Завдання л-а-4.
- •Завдання л-а-5.
- •Завдання л-а-6.
- •Завдання л-б-7.
- •Завдання л-б-8.
- •Завдання л-в-9.
- •Завдання л-в-10.
- •Завдання л-в-11.
- •Визначення рівня розвитку лінгвістичних здібностей (у балах)
- •5.2.3. Діагностика рівнів розвитку у дітей з пмр математичних здібностей
- •Завдання м-а-1
- •Завдання для поглибленої діагностики
- •Завдання м-а-2
- •Завдання для поглибленої діагностики
- •Завдання м-а-3
- •Завдання для поглибленої діагностики
- •Завдання для поглибленої діагностики
- •Завдання м-б-5
- •Завдання для поглибленої діагностики
- •Завдання м-б-6
- •Завдання м-в-9
- •Висновок
- •Контрольні питання до розділу 5:
- •Література:
Комплекс завдань для діагностики і розвитку симультанних синтезів.
№ |
Завдання та дидактичний матеріал |
Ступінь виконання |
|||||||
5 |
4 |
3 |
2 |
||||||
I. Перцептивний рІвень |
|||||||||
1 |
Назвати своє: - Прізвище - Ім’я |
|
|
|
|
||||
2 |
Назвати імена рідних |
|
|
|
|
||||
3 |
Назвати: - Місто (село) - Вулицю - Номер будинку, в якому ти живеш |
|
|
|
|
||||
4 |
Назвати номер школи і назву вулиці, на якій вона розташована |
|
|
|
|
||||
5 |
Впізнання реалістичних предметних зображень |
|
|
|
|
||||
6 |
Впізнання схематичних предметних зображень |
|
|
|
|
||||
7 |
Н |
|
|
|
|
||||
8 |
Виділення фігур із однорідного фону (проба Рево д’Аллона) - червоні предмети на червоному фоні |
|
|
|
|
||||
9 |
Сприймання складного малюнку, смисл якого може бути зрозумілим завдяки співставленню деталей, читання тексту, пози, виразу обличчя ("На прийомі у зубного лікаря") |
|
|
|
|
||||
10 |
Розпізнання рукою на дотик (очі дитини закриті) добре знайомих предметів (по три в кожній руці) |
|
|
|
|
||||
11 |
О |
|
|
|
|
||||
12 |
Відтворення положення рук педагога, який стоїть обличчям до дитини (проба Хеда):
|
|
|
|
|
||||
13 |
Зображення схеми просторових відношень:
|
|
|
|
|
||||
14 |
Розрізнення дитиною:
|
|
|
|
|
||||
15 |
Розрізнення дитиною пальців своєї руки, названих педагогом:
|
|
|
|
|
||||
16 |
Впізнання і написання цифр і букв, що розрізняються просторовими відношеннями:
|
|
|
|
|
||||
17 |
Відтворення співвідношень положення обох рук у просторі:
|
|
|
|
|
||||
18 |
Повертання подумки геометричної конструкції за годинниковою стрілкою і адекватне знаходження її просторової орієнтації серед інших. |
|
|
|
|
||||
19 |
З |
|
|
|
|
||||
20 |
З |
|
|
|
|
||||
21 |
Перевертання подумки запропонованої фігури з наступним замалюванням її образу:
|
|
|
|
|
||||
22 |
Відтворення заданого візерунку |
|
|
|
|
||||
2 |
Відтворення заданої конструкції (елемент проби Кооса).
|
|
|
|
|
||||
24 |
Зображення стрілок на годиннику: 6 годин 12 годин 3 години 25 хвилин
|
|
|
|
|
||||
25 |
Встановлення локалізації звуку у просторі |
|
|
|
|
||||
26 |
Розпізнання іграшок у “чарівному мішечку”:
|
|
|
|
|
||||
27 |
Копіювання предмета: |
|
|
|
|
||||
28 |
Відтворення дитиною пози руки педагога з витягнутими трьома пальцями |
|
|
|
|
||||
II. Мнестичний рівень |
|||||||||
1 |
Запам’ятовування порядку геометричних фігур, що пред’являються, з наступним їх називанням: |
|
|
|
|
||||
2 |
Запам’ятовування чотирьох предметних малюнків, що пропонуються педагогом, з наступним їх відшукуванням серед іншої групи малюнків:
|
|
|
|
|
||||
3 |
Відтворення групи геометричних фігур по пам’яті:
|
|
|
|
|
||||
4 |
Повторення фрази: „Я повечеряв після того, як подивився мультфільм” |
|
|
|
|
||||
5 |
Відтворення ряду малюнків у тій їх послідовності, що була до переміщення цих малюнків педагогом. |
|
|
|
|
||||
6 |
Відбирання з набору малюнків тих окремих предметних малюнків, що відповідають сюжетному малюнку, розглянутому дитиною і перевернутого педагогом зображенням донизу. |
|
|
|
|
||||
7 |
Визначення кількості квадратів, трикутників і кіл, що послідовно, один за одним, педагог складає в стопку. |
|
|
|
|
||||
8 |
Називання по пам’яті предметів, зображених на малюнку, та їх кількості (малюнок після розгляду його дитиною прикритий аркушем паперу). |
|
|
|
|
||||
9 |
Відтворення у запропонованій педагогом послідовності ряду слів:
|
|
|
|
|
||||
10 |
Відтворення ряду словосполучень у послідовності, запропонованій педагогом:
|
|
|
|
|
||||
11 |
Згадування й називання п’яти днів, не називаючи чисел та назви днів (позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра). |
|
|
|
|
||||
12 |
Переказ оповідання, прочитаного педагогом. Кролики Батько купив двох кроликів. Кролики були красиві. Шерсть у них м’яка, хвостики пухнасті, вуха довгі. Мишко посадив їх у клітку. Кролики їли капусту, буряки, моркву. До осені кролики стали зовсім великими.
|
|
|
|
|
||||
13 |
Відтворення речень, запропонованих педагогом:
|
|
|
|
|
||||
ІІІ. Інтелектуальний рівень |
|||||||||
1 |
К |
|
|
|
|
||||
2 |
К |
|
|
|
|
||||
3 |
К |
|
|
|
|
||||
4 |
Здійснення умовиводу за сюжетною серією малюнків: “Як зайчик дістав моркву” (Г.А.Каше, Т.Б.Філічева). |
|
|
|
|
||||
|
1. Стоїть сніговик. Його ніс зроблено з моркви. Заєць намагається дістати моркву. Але вона знаходиться надто високо. Він не може її дістати. На небі світить сонце. |
2. Заєць приніс драбину. Підставив до сніговика. Намагається дістати моркву, але й це не допомогло йому дістати моркву. |
|
|
|
|
|||
3. Сумний Заєць сидить на драбині. Сонце припікає землю. |
4. Сонце зовсім низько. Його проміння такі довгі і теплі, що Сніговик розта-нув. Заєць весело гризе моркву. |
||||||||
5 |
Встановлення того, яке слово зайве:
|
|
|
|
|
||||
6 |
Встановлення того, яке слово підходить:
|
|
|
|
|
||||
7 |
Розташування слів у порядку підсилення позначеного явища:
|
|
|
|
|
||||
8 |
Скорочення речень шляхом заміни декількох слів одним загальним:
|
|
|
|
|
||||
9 |
Встановлення того, що було раніше:
|
|
|
|
|
||||
10 |
Розуміння фраз, що мають дистанційні конструкції:
|
|
|
|
|
||||
11 |
Розуміння речень, що мають інвертовану конструкцію. „Покажи, де на малюнку:”
|
|
|
|
|
||||
12 |
Малювання трикутника під колом, над колом, у колі:
|
|
|
|
|
||||
13 |
Вказування: - олівцем ключа, - ключем олівця. |
|
|
|
|
||||
14 |
Встановлення того, що
|
|
|
|
|
||||
15 |
Встановлення того, який з двох папірців менш світлий:
|
|
|
|
|
||||
16 |
Встановлення того, який з кружків більший за червоний і менший за синій?
|
|
|
|
|
||||
17 |
Встановлення того, що вірно: Слон більший, ніж муха, чи муха більша за слона. |
|
|
|
|
||||
18 |
Встановлення того, яке яблуко смачніше: Жовте яблуко смачніше червоного. |
|
|
|
|
||||
19 |
Встановлення того, хто малював: Слава чи Петро? Слава намальований Петром. |
|
|
|
|
||||
20 |
Встановлення відношення: Хто вищий за всіх?
|
|
|
|
|
||||
21 |
Читання речень з додаванням слів за смислом і наступною зміною порядку речень з метою одержання зв’язного оповідання: У розкрите вікно влетіла … . Вона сіла на пахучий … . На столі стоїть … . … гарно пахнуть. У ньому … ніжні чудові … . |
|
|
|
|
||||
Письмове мовлення |
|||||||||
22 |
Читання:
10, 13, 15, 17, 19. |
|
|
|
|
||||
23 |
Обрахункові операції:
|
|
|
|
|
||||
24 |
Складання деформованих слів з наступним їх читанням:
|
|
|
|
|
||||
|
Складання деформованих речень з наступним їх записом (або бухштабуванням) :
|
|
|
|
|
||||
25 |
Розв’язання задачі: Оксані 5 років, а Наталка на 2 роки старша. Оксана має 5 цукерок, а Наталка 3. На скільки дівчата разом мають років менше, ніж цукерок? |
|
|
|
|
Отже, для дослідження симультанних синтезів (інакше, можливості синтезувати окремі елементи у симультанні, перш за все, просторові групи) застосовують ряд прийомів, що дозволяє простежити стан сформованості процесів на перцептивному, мнестичному та інтелектуальному рівнях. Так, для дослідження стану розвитку простих форм симультанних перцептивних синтезів дітям пропонується копіювати ряд геометричних фігур, які характеризуються певною орієнтацією у просторі. Відтворюючи їх за наочним зразком і по пам’яті, дитина повинна зберегти не тільки їх форму, а й просторову спрямованість елементів фігур.
Близький характер носить проба, за якою діти повинні відтворити різні просторові співвідношення двох рук. При цьому враховується те, що будь-який дефект просторового аналізу та синтезу призводить до значних утруднень у знаходженні відповідного просторового розташування рук (симптом просторової чи конструктивної апраксії). Складніші проби відтворення просторових відношень у побудові заданих візерунків чи конструкцій з кубиків (проби Лінка й Кооса) слугують доповненням до цього завдання. Цим же цілям відповідають завдання на оцінку дитиною рухів власних лівої і правої руки та лівої і правої руки педагога, що стоїть обличчям до неї, а також називання пальців руки. При цьому враховується те, що деякі дефекти просторового синтезу можуть проявлятися у даному випадку в неможливості відразу орієнтуватися в сторонах та в помилках при називанні пальців (так званий гнозис пальця). Доповненням до цих проб слугують завдання, спрямовані на аналіз складніших просторових синтезів. Це проби на з’ясування того, чи може дитина уявити й схематично зобразити положення стрілок на годиннику, просторову схему (план будівлі, шлях від дому до дитсадка, школи). Сюди також відноситься серія проб для обстеження стану читання. Неможливість відразу сприйняти ціле слово, труднощі в читанні слів, чисел, та ін., елементи дзеркальності, що проявляються при цьому, можуть слугувати показником вад зорових просторових синтезів.
Дослідження перцептивних просторових синтезів у слуховій сфері проводиться за допомогою завдань на бінауральний (просторовий) слух, тобто дитиною визначається локалізація джерела звуку в просторі. Вивчення перцептивних кінестетичних просторових синтезів здійснюється за допомогою завдань на двомірне просторове відчуття та стереогностичне впізнання предмета.
До цих дослідів примикають і проби на вивчення більш високих мнестичних та інтелектуальних рівнів симультанних синтезів. З цією метою дітям пропонуються завдання у сферах мнестико-інтелектуальних синтезів, пов’язаних з аналізом структури числових та логіко-граматичних відношень. Так, для діагностики стану симультанних синтезів у числових операціях та лічбі використовуються завдання на перевірку стану сформованості у дитини десятинної системи (розрядної будови числа) і можливості оперувати нею при обчислювальних операціях. Вади симультанних синтезів у даному випадку можуть проявлятися при виконанні тих завдань, які потребують просторового розміщення компонентів чисел та числових операцій.
Для дослідження симультанних синтезів в операціях логіко-граматичних відношень застосовується ряд спеціальних методик. Дитині пред’являється граматична структура, для розуміння якої необхідно співвіднести елементи, що входять до її складу, в одну симультанну форму. В число таких методик входять завдання для вивчення деяких флексивних (брат батька, батько брата і т.п.), прийменникових (коло під квадратом, квадрат під колом) та порівняльних конструкцій, інверсійних і дистанційних речень. Ці проби дають можливість виявити такі вади симультанних синтезів, які призводять до того, що дитина, продовжуючи вірно сприймати окремі елементи, не може вірно зрозуміти, конструктивно смислові відношення.
Порівняльне застосування цих методик дає можливість встановити ступінь сформованості симультанних синтезів і охарактеризувати ту сферу, в якій проявилась їх вада.
Для дослідження сукцесивних синтезів, або синтезу окремих елементів у послідовні ряди, використовується інший ряд методичних прийомів. Як і методика вивчення симультанних синтезів, він включає систему завдань, підібраних відповідно тим сферам, в яких вони проявляються і тим рівням, на яких протікають. Розкриємо зміст конкретних завдань, включених у цю частину діагностичного комплексу.