Розділ 2 Характеристика туристичного потенціалу в Полтавській області

Полтавщина була, є і буде краєм туризму у всіх його проявах. Вона має давні і гарні туристські традиції, знаних і кваліфікованих туристських лідерів, а головне – чудові історико-етнографічні та економіко-географічні передумови, перспективи розвитку цієї специфічної галузі економіки і невід’ємної складової частини життєдіяльності кожної людини. А для людини пізнання світу, передусім свого рідного краю, своєї малої Вітчизни, є життєвою потребою виховання у собі патріотизму, без чого людина у цьому житті не може і не здатна повноцінно відбутися. А найбільша цінність кожної держави – її люди. Полтавська область розташована на перехресті важливих економічних, історично-обумовлених шляхів між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, вона має м’які кліматичні умови, густу мережу річок (Псел, Ворскла, Сула), пов’язаних з головною суднохідною артерією України - Дніпром.

Сільський зелений туризм - специфічна форма відпочинку в селі з використанням природного, матеріального та культурного потенціалу даної місцевості, пов’язаного з використанням селянського або фермерського господарства, коли проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина. Саме цей вид туризму передбачає використання усього рекреаційно-туристичного потенціалу районів області. В літній сезон у мережу сільського зеленого туризму включено близько 60 агроосель. Саме в цьому напрямі туризму можна відзначити Великобагачанський, Диканський, Миргородський, Пирятинський, Полтавський райони.

Діють наступні маршрути:

-“Дзвони собору” присвячений 75-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні -, який проходитиме по основним церквам та соборам Полтавщини, пам’ятним знакам та місцях поховання жертв Голодомору;

- «Гоголем оспівана земля!» (смт Диканька – с. Гоголеве Шишацького району – с. Великі Сорочинці - Миргород);

- «Історико-культурна спадщина монастирів Полтавщини» (м. Полтава – м. Лубни – с. Козельщина);

- «Дорогами Г.С.Сковороди» (с. Чорнухи);

- «Столиця стародавньої Скіфії – Гелон» (смт Котельва – с. Більськ);

2.1Туристичні ресурси

В Полтавській області налічується 337 територій та об'єктів природо-заповідного фонду; 151 заповідник (18 державного значення),117 пам'яток природи (1 державного значення),Устимівський дендропарк, 18 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (4 державного значення), 3 регіональних ландшафтних парки, 49 заповідних урочищ. Основою курортних ресурсів області є джерела мінеральних вод у Миргородському, Великобагачанському, Новосанжарському, Кременчуцькому, Хорольському районах. Курорт Миргород функціонує з 1914 р. Перше мінеральне джерело було відкрите тут у 1912 р. місцевим лікарем І.А. Зубковським, який і заснував першу водолікарню. В 1916-1919 pp. створено курортний комплекс, який включав водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Всі ці приміщення були розібрані в 1970-80- і роки.З 1976 р. функціонує перше в Україні спеціалізоване відділення для лікування хворих на цукровий діабет. На сьогодні "Миргородкурорт" об'єднує санаторії "Хорол", "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", які можуть одночасно прийняти 3,5 тис. хворих.

В області є 44 готелі, один мотель і один готельно-офісний центр. У Полтаві є готель "Турист", мотель "Полтава". Серед туристських готелів області - "Україна" в Миргороді, "Кремінь" у Кременчуці. Функціонують також туристичні бази "Новосанжарська", "Сонячна", "Бузковий гай", "Кротенківська".

Дуже популярним серед туристів є село Диканька,де знаходиться регіональний ландшафтний парк "Диканський"(Див.дод.Б),який містить у своєму складі 5 пам'яток архітектури XVIII-XIX століть:

Тріумфальна арка;

Миколаївська церква;

Дзвіниця Миколаївської церкви;

Троїцька церква;

Свято-Троїцька церква (с. Великі Будища).

А також 7 природоохоронних об'єктів:

Фесенкові горби – загальнозоологічний заказник;

Ялиновий гай – ботанічна пам'ятка природи;

Бузковий гай – ботанічна пам'ятка природи;

Кочубеївські дуби – пам'ятка природи вікових дерев;

Писарівщинський лісопарк – пам'ятка садово-паркового мистецтва;

Виходи пісковиків – геологічна пам'ятка природи;

Парасоцький ліс – ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення.[9]

Устиимівський дендрологічний парк — парк загальнодержавного значення, знаходиться на території села Устимівка Глобинського району Полтавської області.

Статус загальнодержавного парку надано з метою вивчення та збагачення в штучних умовах рослинних ресурсів регіону для найбільш ефективного наукового та господарського використання

Загальна площа дендропарку складає 8,44 гектари. Територія розділена на 51 куртину і захисні смуги.

Рослинність

На сьогоднішній день колекція налічує 483 таксони, які належать до 51 родини, 123 родів, 376 видів, 107 різновидностей, садових форм, сортів та гібридів (майже на 90% колекція парку складається з лікарських рослин). Вона являє собою унікальне зібрання деревних та кущових порід.

Географія рослин представлена такими регіонами: Північна Америка, Європа, Крим, Кавказ, Сибір, Середня Азія, Далекий Схід, Китай, Гімалаї.

Колекція хвойних порід представлена 5 родинами, 12 родами, 42 видами, 36 різновидностями та садовими формами. Серед них є доволі цікаві екземпляри дерев з родини Соснові. Зокрема, надзвичайно красива ялиця каліфорнійська, або одноколірна, віком близько 110 років. Привертає увагу 20-ти метровий екземпляр псевдотсуги тисолистої, яка походить із тихоокеанського узбережжя Північної Америки.Росте в парку Устимівки і єдине в Україні 95-річне дерево сосни віргінської.Крім вищезгаданих видів ростуть у парку 105 екземплярів сосни Веймутова (хвоя у цієї породи м'яка і не колеться).

Одним з найбільш широко представлених в Устимівському дендропарку видів є туя.Крім хвойних колекція дендропарку налічує 404 види і форми листяних деревних і кущових порід.Культивується чимало видів і форм дубів: дуб звичайний «Колоноподібний» віком близько 110 років, дуб звичайний «Глибоколопатевий», що має глибоко-розсічене листя, дуб великоплідний родом з Північної Америки, дуб північний віком 115 років.Всього в парку ростуть 14 садових форм чубушнику, 7 видів бузку та 10 сортів бузку звичайного.

Найбільш широко в Устимівці представлена родина Розові (26 родів, 83 види). В парку росте велика кількість видів черемхи (5 видів), ірги (5 видів), глоду (10 видів), горобини (4 види), таволги (13 видів), яблунь (5 видів), шипшини (7 видів).В Устимівці ростуть два види айланту.Ксантоцерас горобинолистий, який походить з Північного Китаю, росте у вигляді невеликих дерев або кущів у різних куртинах парку. Рослини віком від 1 до 110 років. Це найбільша колекція в Україні.[10]