Тема2 «Політика і влада як ключові категорії політології»

Політика —  необхідність i одночасно потреба сучасної людини, оскільки існує система показиикiв i одночасно обмежень й рiзноманiтних дій у всіх сферах життя суспільства, що неможливо без політичного регулювання.

Соціальні дефініції політики трактують політику як суперництво певних суспільних груп: класів i націй чи зацікавлених груп — з метою реалізації своїх iнтересiв за допомогою влади. 

Правові концепції політики вважають політику, державу похідними від права i, насамперед, від природних прав людини, що лежать в основі публічного права, законів i діяльності держави

Етичні дефініції визначають  поза державне існування природного права у формi моральних принципів ]людського співтовариства. 

Економічне визначення політики, характеризує політику як надбудову над економічною базою, як концентроване вираження економіки, i потреб та iнтересiв. 

Субстанціональні визначення:

-Трактування політики як дій

-Антропологічні визначення

-Теологічні дефініціі політики

Політика як соціальне явище-людську дiяльнiсть, що виражається у взаємодії мiж соціальними спільностями, класами, націями, народами, партіями, державами, громадянами та їхніми об’єднаннями з приводу політичної влади, з метою поліпшення умов життя людей, забезпечення суспільного i світового порядку.

Елементи політики:

-політична свідомість

- нормативні ідеї

-інститути влади та боротьби за неї

-відносини владарювання

-політичної боротьби і співробітництва

Основними функціями політики є:  - підтримка i зміцнення цiлiсностi суспільства як складної діференціованої соціальної системи;  - забезпечення суспільного порядку й органiзованостi;  - визначення мети розвитку суспільства та колективних суб’ектiв, з яких воно утворено;  - органiзацiя мас i мобiлiзацiя ресурсів на здійснення цільових програм;  - авторитарний, обов’язковий для всiх розподіл дефіцитних цінностей i благ;  - запобігання i регулювання групових конфлiктiв;  - комунiкацiйна функція. 

Політична влада — це здатність і можливість й суб’єктів проводити власну волю у керiвництвi та управління суспільством та державою, здійснювати визначальний вплив на поведінку і дiяльнiсть людей за допомогою авторитету, права багатства, примусу та інших засобів i ресурсів. 

Суб*єкт: Джерело активної предметно-практичної,спрямованої на перетворення політичної та інших сфер суспільства.

Типи легитивності:

-традиційна влада

-харизматична влада

-легальна влада

Характерними ознаками та рисами політичної влади є:  о верховенство — обов’язковість її рішень для всього суспільства;  о суверенність — незалежність владних iнститутiв від інших держав;  о легiтимнiсть — законність, здатність політичної влади досягти суспільного визнання, виправдання обраного політичного курсу, довіри i підтримки з боку народу;  о  публічність — тобто загальність. Вона діє від ім’я всього суспільства;  о наявність розгалуженого апарату управління;  о можливість застосування примусу до суспільства i громадян;  о рiзноманітнiсть ресурсів. 

Функції політичної влади:  - рiзноманiтнiсть ресурсів;  - розробка та прийняття політичних рішень;  - оперативне управління суспільними процесами, їх регулювання;  - контроль за найважливiйшими параметрами суспільного розвитку;  - забезпечення стабiльностi i безпеки в краiнi та її зовнішньому середовищі;  - оптимiзацiя політичної системи суспільства,, пристосування її iнститутiв до iнтересiв i цiлей правлячих політичних сил. 

Ресурси політичної влади — це сукупність засобів, використання яких забезпечує вплив на об’єкти влади вiдповiдно до цілей суб’єкта влади.

Ресурси:        - економiчнi - природні ресурси, матерiальнi цiнностi та фiнансовi ресурси, необхiднi для суспільного виробництва i споживання;         - соціальні - соціальна база влади, дії щодо змини статусу соціальних груп, підвищення (зниження) Їх престижу, соціального забезпечення, система посад i привілей;         - адмiнiстративно - силові - адмiнiстративна система в усій її рiзноманiтностi, армія, полiцiя (мiлiцiя), служби безпеки та покарання з матеріальними атрибутами;         - органiзацiйні - гарантують швидке проходження наказу до виконавця i забезпечення контролю за його виконанням;         - юридичні - Конституція, закони, постанови i укази iнстiтутiв влади, рiзноманiтнi інструкцій;         - демографiчнi - людські ресурси, їх освiтнiй, професійний потенціал, вiковi характеристики та iн.;         - культурно - інформацiйнi - знання та iнформацiя, iнформацiйнi технології, системи збереження й обліку культурного надбання;          - заохочувальні - матерiальнi i соцiальнi блага, за допомогою яких влада стимулює виконання власних рішень.

Шляхи легітимізації політичної влади -     Видання законів та інших законодавчих актів, що одержують підтримку з боку народу;  -     Розробка владою прогресивних економічних i політичних програм, реформ;

-     Проведення референдумів та плебiсцитiв;  -     Застосування політичних рухів, що підтримують владу; взаемодiя влади i ЗМI;  -     Ритуали, символіка, використання традицій, національно-культурних відмінностей. 

Типи легітимної політично влади

1. Традiцiйна політична влада — спирається на віру в святість давно встановленого порядку, на традицій, звичаях підкорятися владi, зберігати її основи та установлений порядок. 2. Харизматична влада ґрунтується на віра у виключні якості лідера, який очолює владу.