
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1. Основні положення
- •Варіанти контрольної роботи
- •Номер теоретичного питання і практичних завдань відповідно до варіанту контрольної роботи
- •2. Теоретичні питання
- •3. Практичні завдання
- •3.1. Практичне завдання з визначення граничних токсодоз Теоретичні відомості
- •Характеристика хнр за ступенем токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення поправочного коефіцієнта місцевості (Км) для визначення граничної токсодози
- •Коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (Ксвса)
- •Коефіцієнт зменшення (Кзм) глибини поширення хмари нхр при виливі (викиді) «у піддон», «обвалування»
- •Значення коефіцієнту а для визначення токсодози
- •Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених нхр
- •Графік орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря
- •3.1.1. Приклад розв’язання завдання з визначення граничних токсодоз
- •Варіанти завдань щодо визначення граничних токсодоз
- •3.2. Практичне завдання з визначення ефективної дози опромінення Теоретичні відомості
- •Коефіцієнт відносної біологічної ефективності wr для розрахунку еквівалентної дози Dек
- •Ваговий коефіцієнт ризику тканин (органів) Wт для розрахунку ефективної еквівалентної дози Dеф
- •3.2.1. Приклад розв’язання завдання з визначення ефективної еквівалентної дози
- •Варіанти завдань щодо визначення ефективної еквівалентної дози опромінення
- •3.3 Практичне завдання з визначення індивідуального ризику Теоретичні відомості
- •3.3.1. Приклад розв’язання завдання з визначення індивідуального ризику
- •Варіанти завдань для визначення індивідуального ризику
- •3.4. Практичне завдання з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту при зливових дощах Теоретичні відомості
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •3.4.1. Приклад розв’язання завдання з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту при зливових дощах
- •Варіанти завдань з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту
- •3.5 Практичне завдання з визначення біоритмічного стану особи Теоретичні відомості
- •3.5.1. Приклад розв’язання завдання з визначення біоритмічного стану особи
- •Література
- •«Безпека життєдіяльності» (для студентів всіх напрямів підготовки денної форми навчання)
Графік орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря
Швидкість вітру U, м/с |
День |
Ніч |
||||
ясно |
напівхмарно |
хмарно |
ясно |
напівхмарно |
хмарно |
|
0,5 |
|
|
|
|
|
|
0,6-2,0 |
|
|
||||
2,1-4,0 |
|
|
|
|
||
Більше 4,0 |
|
|
|
|
Примітки:
Інверсія
(Г) —
такий стан приземного шару повітря, за
якого температура поверхні ґрунту
менше, ніж температура повітря на висоті
до 20 м від поверхні.
Ізотермія
(Д)— такий стан приземного шару
повітря, за якого температура поверхні
ґрунту орієнтовно дорівнює температурі
повітря на висоті до 20 м від поверхні.
Конвекція (А) — такий стан приземного шару повітря, за якого температура ґрунту більше, ніж температура повітря на висоті до 20 м від поверхні.
3.1.1. Приклад розв’язання завдання з визначення граничних токсодоз
Вихідні дані:
За значеннями граничних токсодоз визначити стійкість роботи СНУ ім. В. Даля (міська забудова) при виникненні аварії на Вергунській станції біологічного очищення в результаті руйнування ємності без обвалування зі зрідженим хлором об’ємом Q=4 (т)=4000 (кг). Метеоумови: день, мінлива хмарність (напівхмарно), температура повітря Т=+20(С), вітер від станції біологічного очищення в напрямку університету, швидкість вітру змінюється від 1 до 10 (мс), за даними хімічної розвідки глибина зони токсичного забруднення Г=1850 (м).
Розв’язок:
1. Визначаємо коефіцієнт місцевості Км і коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери Ксвса.
Для наведених у завданні метеоумов за табл. 3.1.8 визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП):
при швидкості вітру від 1 до 2 (м/с) СВСП – конвекція;
при швидкості вітру від 2,1 до 10 (м/с) СВСП – ізотермія.
За табл. 3.1.4 визначаємо коефіцієнт Ксвса:
при конвекції Ксвса=2;
при ізотермії Ксвса=1,5.
За табл. 3.1.3 визначаємо коефіцієнт Км:
для міської забудови Км=3,5;
За табл. 3.1.5 визначаємо коефіцієнт Кзм:
за умовами завдання ємність немає обвалування, отже Кзм=1.
За табл. 3.1.6 визначаємо коефіцієнт а:
для зріджених НХР а=0,35.
Тут слід звернути увагу на те, що при подальшому розрахунку значення коефіцієнтів Ксвса та Км можуть змінюватись в залежності від швидкості вітру. В нашому випадку коефіцієнт Км=3,5 на всьому діапазоні значень швидкості вітру, тобто при розрахунках він не змінюється (тільки в наведеному прикладі). Коефіцієнт Ксвса змінюється і при швидкості вітру від 1 до 2 (м/с) Ксвса=2, а при швидкості вітру від 2,1 до 10 (м/с) Ксвса=1,5.
Також слід звернути увагу на те, що при перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози зменшується в 2 рази.
2. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=1 (мс) за формулою (3.1.4):
3. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=2 (мс):
4. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=3 (мс):
5. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=4 (мс):
6. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=5 (мс):
7. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=6 (мс):
8. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=7 (мс):
9. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=8 (мс):
10. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=9 (мс):
11. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=10 (мс):
12.
Порівнюючи розраховані
з гранично встановленою (табл. 3.1.7)
,
робимо висновок про стійкість СНУ ім. В.
Даля до хімічного забруднення. У
результаті розрахунків стійкості
університету при аварії на Вергунській
станції біологічного очищення з викидом
хлору видно, що у всіх випадках університет
є стійким до хімічного забруднення,
тому що
.
При перебуванні людей в навчальних корпусах, гуртожитках, інших приміщеннях розрахункові граничні токсодози слід зменшити в 2 рази.
Заходи щодо підвищення стійкості об'єкта при хімічному зараженні:
- при хімічному забрудненні місцевості подається сигнал «Увага всім!» з інформацією «Хімічна небезпека» про те, де і коли відбулася аварія на ХНО;
- використовувати засоби індивідуального захисту: від хлору – протигази ГП-5, ГП-7 або ватно-марлеві пов’язки змочені 2% розчином питної соди, промислові протигази марки «Б»;
- залишатися в приміщенні, закрийте всі двері, вікна, загерметизуйте всі отвори, вимкніть вентиляцію, системи кондиціонування і обігріву. Пам’ятайте при перебуванні в будинку токсодоза зменшується в 2 рази;
- не залишайте ваше укриття до одержання інструкцій від влади або до інформації «Відбій хімічної небезпеки»;
- якщо влада розпорядиться евакуювати населення, візьміть із собою радіоприймач, теплий одяг, усі необхідні вам медикаменти, особисті документи і гроші;
- вчасно залишіть зону забруднення, рухаючись перпендикулярно до напрямку вітру;
- якщо ви перебуваєте поза приміщенням, то закрийте ніс і рот хусткою (краще вологою), увійдіть до найближчого будинку і залишайтеся в ньому, поки не буде дана інформація про відбій хімічної небезпеки або розпорядження про евакуацію;
- якщо ви знаходитеся в автомобілі, то вимкніть вентиляцію і закрийте вікна, слухайте радіо, спробуйте залишити автомобіль і укритися в найближчому будинку;
- якщо ви вважаєте, що піддалися впливу токсичних речовин, то прийміть душ, перевдягніть одяг і відвідайте лікаря, як тільки буде інформація про відбій хімічної небезпеки;
- по приїзді на нове місце перебування довідайтеся у місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування адреси організацій, що несуть відповідальність за надання допомоги потерпілому населенню.
13. Висновки: 1) За розрахунковими даними токсодоз, при заданих метеоумовах, СНУ ім. В. Даля виявився стійким до хімічного забруднення.
-
Завдання. За вищенаведеним прикладом визначити стійкість роботи об’єкту господарювання при виникненні аварії на хімічно небезпечному об’єкті з руйнуванням ємності з небезпечною хімічною речовиною (НХР). Вихідні дані до завдання наведені в табл. 3.1.9.
Таблиця 3.1.9.