Коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (Ксвса)

Інверсія (Г)	Ізотермія (Д)	Конвекція (А)
1	1,5	2

К_зм – коефіцієнт зменшення глибини поширення хмари НХР при виливі «у піддон» або «в обвалування» (за табл. 3.1.5);

Таблиця 3.1.5

Коефіцієнт зменшення (Кзм) глибини поширення хмари нхр при виливі (викиді) «у піддон», «обвалування»

Найменування НХР	Висота обвалування, м
	1	2	3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак	2,0	2,25	2,35
Сірковий ангідрид	2,5	3,0	3,1
Сірководень	1,6	1,6	1,6
Соляна кислота	4,6	7,4	10,0
Хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
Формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітки: 1. Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази. 2. У випадку проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округлюється до найближчого.

а – коефіцієнт частки НХР, що перейшла у первинну або вторинну забруднюючу хмару (за табл. 3.1.6).

Таблиця 3.1.6

Значення коефіцієнту а для визначення токсодози

Фазовий стан НХР	Значення коефіцієнту а
Стиснутий газ	1
Зріджений газ	0,35
Рідина з температурою кипіння до +20С	0,22
Рідина з температурою кипіння вище +20С	0,03

При перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози Д_гр необхідно зменшити в 2 рази.

Концентрація і ГДК використовуються для оцінки хімічної небезпеки у щоденних умовах, а токсодози – в аварійних (надзвичайних) ситуаціях.

Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених НХР наведено в табл. 3.1.7.

Таблиця 3.1.7

Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених нхр

НХР	Вражаюча токсодоза Двр, (мгхв/л)	Гранична токсодоза Дгр, (мгхв/л)
Хлор	1	0,6
Фосген	1,2	0,2
Синильна кислота	1,2	0,6
Сірчистий ангідрид	24	1,8
Аміак	60	18

Для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря використовують табл. 3.1.8.

Порівнюючи з , робиться висновок про стійкість об'єкта до хімічного забруднення. Об'єкт стійкий, якщо ≥.

Таблиця 3.1.8