3.5 Практичне завдання з визначення біоритмічного стану особи Теоретичні відомості

Біологічні ритми – це циклічне повторення характеру та інтенсивності біологічних процесів і явищ на протязі життя у живих організмів.

Циклічність характерна властивість живої і неживої матерії. Біоритми пов’язані з ендогенними (внутрішніми) причинами – циклічні хімічні реакції в організмі) та екзогенними ( зовнішніми) – космічні виливи, спалахи сонячної активності, земні процеси – обертання планети, флуктуації геомагнітних полів, стан атмосфери, погодно-кліматичні умови.

Розрізняють високо-, середньо- та низькочастотні цикли.

Високочастотний (короткоперіодний) цикл може вимірюватися проміжками часу від долі секунди до 30 хв. Сюди відносять ритми серця, ходьби, швидкості реакції аналізаторів, цикли сну, скорочення м’язів шлунку, коливання уваги і настрою тощо.

Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини та її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 секунди. Інтервал часу в 0,5-0,7 секунди відповідає швидкості реакції наших слухових та зорових рецепторів.

Середньочастотні цикли мають тривалість до 7 діб. Вони поділяються на ультрадіанні (від 0,5 до 20 год.), циркадіанні (20-28 год.) і інфрадіанні. Найбільш відомим циркадіанним періодом є добовий цикл. На протязі 24 годин у людини відмічається декілька підйомів і спадів активності.

Низькочастотні ритми визначаються термінами тиждень, місяць, сезон, рік і так дали. Відомі цикли активності людини пов’язані із спалахами сонячної активності через кожних 11 років.

Найбільшу цікавість для вивчення представляють довготривалі цикли з періодом близьким до одного місяця.

Добові ритми людини цікаві передусім тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів не збігаються в часі. Добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним. Враховуючи це, людина може напружено працювати в години оптимального стану організму і використовувати періоди порівняно низького рівня активності функцій для оновлення сил. Крім того, виявляється, що свій біологічний розклад є і у кожного нашого органу. Якщо ми дотримуватимемося цього розкладу, то ми надовго збережемо свою красу і здоров'я.

3.00-6.00: найважчого і виснажуючого періоду для організму. Для нього характерний найнижчий кров'яний тиск.

6.00 - 7.00: оптимального часу для переходу від сну до неспання.

5.00- 7.00: періоду найбільшої активності товстого кишечника і оптимальний час для очищення організму.

7.00 - 9.00: часу найбільшої активності шлунку, і, отже, цей час добре використовувати для першого прийому їжі.

8.00 - 9.00: в кров поступає найбільша кількість статевих гормонів.

9.00 - 10.00: оптимального часу для медичних процедур, пов'язаних із зовнішньою дією, оскільки в цей час шкіра міні всього чутлива до уколів.

10.00 - 12.00: часу найбільш активної роботи мозку і кращий час для інтелектуальної роботи.

13.00 - 15.00: часу активності тонкого кишечника. Це означає, що якщо ви перед цим пообідали, то за дві години їжа найкращим чином засвоїться.

16.00- 18.00: цього часу краще використовувати для фізичної роботи і спорту. Саме в цей період найшвидше відростають волосся і нігті.

17.00- 19.00: в цей час ми краще всього уловлюємо нюанси смаку, ароматів і музики.

18.00 - 20.00: в цей час печінка найлегше справляється з алкоголем.

18.00- 20.00: в цей період краще всього накладати косметичні маски. Цей час краси, оскільки в цей годинник шкіра максимально чутлива до косметичних процедур.

18.00- 21.00: В цей час людина відкрита для спілкування і найгостріше відчуває самоту.

19.00 - 21.00: в цей період максимально рухомі наші суглоби, а значить, він добре підходить для занять йогою і вправ на розтяжку і розслаблення.

22.00: починаючи з цього часу, особливо інтенсивно починають діяти захисні сили організму. Саме цей час найбільш сприятливий для відходу до сну.

Знання біоритмів людини дозволяє виготовити хронологічні календарі, які покращують життя і оптимізують результати людської діяльності.

Ось деякі дані про піки біологічних процесів в організмі протягом доби:

• максимальна чутливість пальців -15-16 год.

• максимальне стиснення руки - 9-10 год.

• максимальне виділення шлункових кислот -13 год.

• максимальна сприйнятливість до ін'єкцій -9 год.

• максимальна працездатність печінки - 18-20 год.

• максимальна. працездатність легенів -16-1 8 год.

• максимальне зростання волосся і нігтів - 16-18 год.

• максимальна активність мозку -10-12 год.

• максимальна увага водіїв - 2 год.

• найважче залишатися наодинці - 20-22 год.

• мінімальний судинний тиск - 4-5 год.

• максимальна активність для чоловіків і жінок - початок осені.

Як показують сучасні дослідження, біологічні ритми людини зазнають значні зміни впродовж всього вікового циклу. Так, у новонароджених і немовлят біоритмічний цикл є дуже коротким. Фази активності та розслаблення змінялися через кожних 3-4 год. Більш того, у дітей до 6-8 років практично неможливо визначити хронотип (тобто «жайворонок» або «сова»). У міру дорослішання дитини цикли біологічних ритмів поступово подовжуються і до початку статевого дозрівання набувають характеру добових біоритмів. В цей же час формуються хронотипи, які визначають характер біоритмів протягом практично всього дорослого життя. У період з 20 до 50 років біологічно ритми людини є найбільш стабільними. Цікаво, що саме в цей період людина досягає найбільших ділових і творчих успіхів. Після 50 років у більшості людей структура біологічних ритмів стає менш стійкою, а хронотипи стають все менш вираженими.

У кожної людини спостерігається три ритми – фізичний (період 23 доби), емоціональний (період 28 діб) і інтелектуальний (період 33 доби) - початкові фази яких співпадають з моментом її народження. Нещодавно з’явилися дані про існування четвертого 38-добового інтуїтивного циклу.

Кожний цикл поділяється на дві рівні частини: перша частина називається позитивним півперіодом, друга – негативним півперіодом.

Наприклад, в позитивному напівперіоді фізичного ритму, людина характеризується припливом сил, максимальною енергією. Витривалістю, найбільшою стійкістю до впливу екстремальних факторів; працездатність підвищується і людина легко справляється із завданнями, які вимагають таких фізичних зусиль, які в негативному на півперіоді, будуть їй не під силу. Стан здоров’я в позитивному періоді не викликає нарікань.

В так звані критичні дні цикли «змінюють знак», тобто проходить зміна півперіодів. Який саме перехід проходить – із позитивної фази в негативну чи навпаки, несуттєво.

В критичні дні для даної людини функції, що входять в «сферу дії» відповідного ритму, досягають мінімуму. Особливо небезпечно, коли співпадають критичні дні двох чи всіх трьох ритмів. Ймовірність невимушених помилок, неадекватних дій і невірних рішень у такі дні максимальна. Строга математична визначеність ритмів дозволяє за відомою датою народження людини завчасно вирахувати її критичні дні.

В такі дні людині не залишається нічого іншого, як обминати небезпечні місця, утримуватися від прийняття рішень, з особливою увагою відноситися до ситуацій, в яких організм піддається тим чи іншим випробуванням. Тому теорія біоритмів попереджує людину від невимушених помилок, зменшує ризик діяльності, пом’якшує шкідливість, яка «приноситься» нещасливими днями. Біоритми є фізіологічною основою запобіганням небезпеки, прояву ризику. Біоритмічна несумісність людей може стати причиною конфлікту, зниження мотивації, перешкодою для досягнення бажаного результату. Вважається, що зміна біоритмічної активності відбувається плавно і підкоряється синусоїдальному закону.

Розрахунок та складання індивідуальних біоритмів людини

Відома тривалість фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів дозволяють визначати будь-які показники, пов’язані з циклічністю фізичного, емоціонального, інтелектуального станів людського організму. Достатньо знати лише дату народження.

Визначення амплітуди фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів

Під амплітудою (біоритмічною активністю) відповідних циклів розуміють ординати їх синусоїдальних функцій на певну дату життя людини. Амплітуди біоритмів показують яку частку складає біоритмічна активність людини, відповідно для кожного із циклів, по відношенню до максимального значення. За величиною амплітуди досить легко оцінити можливості людини на конкретну дату. Амплітуда біоритмічної активності змінюється за синусоїдальною залежністю:

А=sin(x), (3.5.1)

де х – аргумент, який вказує на частку поточного дня у відповідному циклі. Тоді амплітуда складе в %:

A=sin(2·Т_оц /Ц)·100, (3.5.2)

де Т_оц – тривалість останнього циклу (день циклу біоритму станом на задану дату);

Ц – цикл.

Якщо значення функції sin(x) обчислюють в градусній мірі, то у формулі (3.5.2) необхідно замість 2 підставити число 360.

Дослідження біоритмів – фізичного (з періодом Ц_ф=23 дні), емоційного (з періодом Ц_е=28 днів) та інтелектуального (з періодом Ц_і=33 дні) містить:

- визначення дати критичних днів для кожного з них;

- розрахунок фази біоритму, яка припадає на вибраний день.

Розрахунок біоритмічної активності розглянемо на наступному прикладі.