3.1.2.1. Приймальна камера

Для приймання стічних вод влаштовуємо приймальну камеру, призначену для гасіння напору. Розміри визначаються в залежності від пропускної здатності очисних споруд.

Для витрати м³/год приймаємо камеру розмірами А×В×Н=1500×1000×1300 мм. Діаметр напірного трубопроводу при подачі стічних вод по двом трубопроводам приймаємо 250 мм.

3.1.2.2. Решітки

Стічні води міської каналізації містять велику кількість крупних викидів різкого складу: кухонні, текстиль, папір, пробки. Тому для виловлювання зі стічних вод крупних нерозчинних забруднень застосовують решітки, які виконують із металевих чи поліетиленових стержнів, як правило, прямокутної форми з прозорами 16-20 мм. Товщина стержнів 8 мм. Переріз 8×50 мм.

Решітки підрозділяють на рухомі та нерухомі. Для очищення малих і середніх витрат стічних вод застосовують нерухомі решітки. В залежності від способу очищення решітки від забруднень, розрізняють прості (очищення ручним способом) та механічні (очищення за допомогою механічних пристроїв).

Перед решітками встановлюють канал прямокутного перерізу. Витрата води, що протікає через канал складає . Розміри каналу становлять b = 500 мм, h/b = 1, ухил каналу 0,006, швидкість руху в каналі 0,54 м/с. Глибина води в каналі становить .

Швидкість руху води перед решітками не повинна перевищувати швидкість руху в самій решітці, щоб не відбулося продавлювання відходів через стержні решітки. Швидкість руху рідини у каналі перед решітками , оптимальна швидкість руху рідини в решітці .

Розрахункова витрата стічних вод, що надходять на очисні споруди складає 0,133 м³/с.

Визначаємо число прозорів в решітці:

- ширина прозорів, = 0,016 м

- розрахункова швидкість, = 1 м/с;

= 0,1 м;

= 1,1.

м

де = 0,008.

Швидкість протікання стічних вод через решітку:

м/с

Втрати напору в решітці:

м

де - коефіцієнт, що залежить від форми стрижнів, для прямокутних стержнів:

Кількість забруднень, що затримується на решітках, м³/добу:

;

- кількість жителів в місті, чол..;

8 - кількість забруднень на 1 жителя, л/рік на 1 жителя.

Маса забруднень при їх щільності ρ = 750 кг/м³ складає:

;

Решітки розміщуються в окремих опалюваних і вентильованих приміщеннях. Розрахункова температура в будівлі решіток приймається рівною+16^оC, кратність обміну повітря - 5. Для запобігання потраплянню холодного повітря в будівлю решіток у підвідних і відвідних каналах влаштовуються завіси. Для нормального обслуговування решіток з механізованою очисткою між ними повинен бути забезпечений прохід шириною не менше 1,2 м (перед фронтом - 1,5 м), а решіток з ручною очисткою - не менше 0,7 м.

Найбільшого застосування у вітчизняній практиці набули механізовані решітки типів РМУ і МГ, призначені для механізованого видалення і вивантаження вилучених із стічних вод покидьків безпосередньо в контейнер або на транспортер.

Приймаємо 1робочу та 1 резервну решітки типу РД – 200.

3.1.2.3 Пісковловлювачі

Для вловлювання зі стічних вод піску та інших мінеральних нерозчинних забруднень застосовують піскоуловлювачі, які підрозділяються на горизонтальні, вертикальні і з круговим рухом води.

Виходячи з витрати приймаємо тангенційні пісковловлювачі.

Приймаємо 2 пісковловлювача.

Розрахункове навантаження на пісковловлювач

Визначаємо площу відділення пісколовки у плані:

Приймаємо округлу пісколовку, діаметром:

,

Розраховуємо глибину пісколовки:

Визначаємо глибину конусної частини:

Визначаємо об’єм конусної частини:

Кількість випадання осаду в пісковловлювачі за добу:

Заповнення конусної частини буде протікати за період:

Осад слід вивозити не рідше 1 разів на день.

Рисунок 2. Тангенційна пісколовка

1 – підвідний лоток;2 – водозлив;3 – ерліфт;4 – відвідна труба