- •Завдання
- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика об’єкта водовідведення і джерела утворення стічних вод
- •1.1.1. Коротка кліматична, топографічна, гідрологічна та гідрогеологічна характеристики об’єкта водовідведення
- •1.1.2. Вибір технологічної схеми водовідведення
- •1.2. Виробничо-побутові водовідвідні мережі
- •1.2.1. Трасування водовідвідних мереж
- •1.2.2. Визначення розрахункових витрат
- •1.2.2.1. Визначення витрат від постійно мешкаючого населення
- •1.2.4 Визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках
- •1.2.5. Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі
- •1.3. Визначення продуктивності насосної станції. Вибір насосів
- •1.3.1 Підбір напірних водогонів
- •2. Очисні споруди
- •2.1. Визначення необхідної ступені очищення стічних вод
- •2.1.1 Визначення ступеню очищення за завислими речовинами
- •2.1.2 Визначення ступеню очищення за бск
- •2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
- •3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
- •3.1. Вибір технологічної схеми
- •3.1.2. Механічне очищення стічних вод
- •3.1.2.1. Приймальна камера
- •3.1.2.3 Пісковловлювачі
- •3.1.2.4. Піскові майданчики
- •3.1.2.5. Вимірювальний пристрій (лоток Вентурі)
- •3.1.2.6. Первинний відстійник з низхідним рухом води
- •3.1.3 Споруди для біологічного очищення стічних вод
- •3.1.3.1 Розрахунок високонаваниажувального біофільтра
- •3.1.3.2 Вторинні відстійники
- •3.1.3.3 Біостави
- •3.1.3.4 Змішувач
- •3.1.3.5 Контактний резервуар
- •3.1.4. Обробка осаду стічних вод
- •3.1.4.1. Зневоднення осаду на прес-фільтрах
- •3.1.4.2 Майданчики збору осаду
- •3.1.5 Випуск у річку
- •4. Економічна частина
- •4.1. Техніко-економічні розрахунки
- •4.2. Річні експлуатаційні затрати (водовідвідна мережа)
- •4.2.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3. Річні експлуатаційні затрати (очисні споруди)
- •4.3.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3.2. Амортизаційні відрахувння на відновлення і капітальний ремонт
- •4.3.3. Цехові загальноексплуатаційні витрати
- •4.3.4. Затрати на воду
- •4.3.5. Річні затрати на заробітну плату
- •4.3.6. Затрати на матеріали
- •4.4. Оцінювання економічної ефективності
- •4.5.Техніко-екрномічне показники
- •5 Екологічна частина
- •5.1 Стан природного навколишнього середовища. Місце розташування об'єкта
- •5.2 Основні проектні рішення
- •5.3 Технологічні рішення
- •5.4 Технологічна схема
- •5.5 Комплексна оцінка впливу
- •Література
3.1.3.4 Змішувач
Змішувачі на очисних спорудах каналізації застосовуються для змішування стічних вод з реагентами стічних вод перед їх сумісною обробкою.
Застосовуємо лоток Паршаля, для витрати ширина – 600 мм, довжина – 6100 мм, загальна довжина 13630 мм. ТП 902-2-98
Рисунок 5. Лоток Паршаля
3.1.3.5 Контактний резервуар
Визначаємо витрату активного хлору, необхідну для знезараження СВ:
- розрахункова доза активного хлору після механічного очищення при ефективності відстоювання більше 70 % і неповного біологічного очищення = 5 г/м3
Враховуючи, що хлорне господарство очищувальних споруд повинно забезпечувати можливість збільшення розрахункової дози хлору в 1,5 рази
Приймається типова хлораторна розміром А×В=6×15 м з хлораторами ЛОНИИ-100 продуктивністю 0,2-10 кг/год, кількість хлораторів 2 шт.
До хлораторів передбачається підведення води під тиском не менше 0,3 МПа. Витрата хлорної води при цьому буде складати:
;
=0,5 – норма водоспоживання 1 м3 води на 1 кг хлору.
Розрахунковий об’єм контактних резервуарів складає
, м3;
t=0,5 год – тривалість контакту СВ з хлором:
м3;
При υ = 10 мм/с:
Довжина резервуару:
;
Площа поперечного перерізу:
;
При глибині Н = 2,8 м, ширина секції В = 3 м:
;
Приймаємо = 2 секції.
Кількість осаду вологістю 98 %, що випадає в контактних резервуарах буде складати:
, м3/доб;
- кількість осаду, л/доб, що випадає в контактних резервуарах в розрахунку на 1 м3 очищувальних СВ
=0,5 л/доб (після біологічного очищення в біофільтрах)
м3/доб.
3.1.4. Обробка осаду стічних вод
3.1.4.1. Зневоднення осаду на прес-фільтрах
Визначаємо добову дозу реагентів коагулювання осаду стічних вод перед механічним зневодненням.
Для коагуляції застосовують FeCl3 з вмістом товарного прибутку 35%, вапна з вмістом 78%.
Доза реагентів приймається згідно СНиП:
FeCl3 = 6%; СаО = 20%.
Мсух = Осух1+ Осух2= 2,76+1,56=4,3 т/добу;
СаОт.
Зневоднення осаду проводиться на стрічкових фільтрпресах.
При вологості видаляємого осаду 90% приймаємо 1 робочий і 1 резервний (працює 8 годин) стрічковий фільтрпрес.
Знаходимо загальну кількість годин роботи пресу:
Vос= Vос1+ Vос2=53+3=56 м3/доб
Прийнято 2 робочих і 2 резервний прес-фільтра КМП 32.
Рисунок 7 – Принцип роботи прес-фільтра
Особливості автоматичних фільтрпресів баштового типа:
-
Повна автоматизація робочого процесу, що не вимагає втручання обслуговуючого персоналу.
-
Можливість регулювання в широкому діапазоні товщини і вологості осаду.
-
Оптимальні умови для регенерації тканини в процесі роботи фільтру.
-
Розвантаження і регенерація тканини поєднані в одній операції.
-
Низький вжиток електроенергії, мінімальні витрати на експлуатацію і техобслуговування.
-
Повне видалення осаду.
-
Мінімальний час допоміжних операцій.
Технічні характеристики КМП 32
Тип |
КМП 32 |
Площа поверхні фільтрування, м2 |
32 |
Об’єм камерного простору, м2 |
32 |
Тиск, Мпа (кгс/см2) |
|
- робочі (суспензії, промивні рідини, повітря,води, при віджиманні діафрагмою),не більше |
1,6(16) |
- промивної рідини для регенерації тканини, не більше |
0,3(3) |
-мастила в системі гідрокерування |
2(20) |
-мастила в системі гідрозажиму, не більше |
15(150) |
Температура фільтрувального середовища, К(С°) |
278-353(5-80) |
Найбільша товщина осаду, мм |
5-32 |
Гранично допустиме навантаження по вологому осаду, кг/м2год |
110 |
Встановлена потужність, кВт, не більше |
28,3 |
Споживана потужність, кВт, не більше |
24 |
Живлення з електромережі з глухозаземленою нейтраллю: |
|
-частота, ГЦ |
3-50 |
-напруга, В |
380 |
Габатритні розміри: |
|
довжина, мм |
3840 |
ширина, мм |
2845 |
висота, мм |
5320 |
маса, кг |
19060 |
Рисунок 8 – Типова схема обвязки автоматичних баштових пресфільтрів