- •Лекція 1. Система соціального обслуговування населення України
- •1. Організація соціального захисту населення
- •2. Організаційно-правові засади здійснення соціального захисту населення
- •Лекція 2. Соціальна робота з сім'єю
- •1. Загальни положення
- •2. Соціально-правовий захист сім'ї
- •3. Сім'я як об'єкт соціальної роботи
- •4. Соціальна робота з молодою сім'єю
- •5. Соціальна робота з прийомною сім'єю
- •Тема 3. Соціальний захист жінок і соціальна робота
- •1. Жінка і соціально-культурне середовище
- •2. Правовий аспект соціального захисту жінок
- •Лекція 4. Соціальна робота з молоддю
- •1. Основні напрямки державної політики соціальной роботи з молоддю
- •2. Напрямки і технології соціальной роботи з молодью
- •1. Соціальна профілактика
- •2. Соціальне обслуговування
- •3. Соціальна реабілітація
- •4. Соціальна допомога (підтримка) молоді
- •5. Соціальний супровід
- •6. Соціальне інспектування
- •Лекція 5. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •2. Правовий захист престарілих людей
- •3. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •4. Організації та установи Міністерства праці та соціальної політики
- •Лекція 6. Соціальна робота з інвалідами
- •1. Міжнародні аспекти правового захисту інвалідів
- •А) Визначення термінології
- •Б) Міжнародні концепції встановлення інвалідності
- •2. Сучасні стратегії забезпечення рівних можливостей для інвалідів
- •А) Соціальний захист дітей-інвалідів
- •Б) Соціальний захист інвалідів всіх вікових груп
- •Лекція 7. Соціальна робота у сфері зайнятості
- •1. Поняття зайнятості та безробіття в Україні
- •2. Напрямки діяльності державних закладів та установ з працевлаштування громадян
- •3. Технології працевлаштування громадян у центрах зайнятості
- •II блок – Посилення взаємодії з роботодавцями.
- •Теми рефератів з дисципліни «Організація надання соціальних послуг»
- •Питання до заліку
2. Правовий захист престарілих людей
Старіння населення є однією з глобальних проблем сучасного світу. Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я до людей похилого віку належить населення віком від 60 до 74 років, до старого – від 75 до 89, а до довгожителів – 90 років і старше. Соціологи називають ці періоди життя людей "третім віком", а демографи вводять поняття "третього" (60-75 років) і "четвертого" (понад 75 років) віків.
У розвинутих країнах, де процес старіння громадян проходить як мінімум протягом трьох десятиліть, частка осіб похилого віку становить від 15 до 20 %. У країнах, що розвиваються, простежується зниження народжуваності та початок активного старіння населення.
Концептуальні погляди ООН на місце і роль людей були відображені в Принципах ООН щодо людей похилого віку, прийнятих Генеральною Асамблеєю у 1991 р. Ці принципи зумовлюють забезпечення людей похилого віку:
-
продуктами, житлом, одягом і медичним обслуговуванням; можливістю займатися діяльністю, яка приносить дохід, жити у безпечних умовах із урахуванням особистих нахилів і стану, який змінюється, перебувати якомога більше в домашніх умовах; можливістю брати участь у розробці політики, яка торкається їх благополуччя, і створювати власні рухи та асоціації;
-
доглядом і турботою з боку сім'ї і общини, медичним обслуговуванням з метою підтримки чи відновлення оптимального рівня фізичного, психічного й емоційного благополуччя і попередження захворювань; можливістю отримувати соціальні та правові послуги, послуги закладів опіки і піклування; можливістю користуватися у будь-якому соціальному закладі правами людини і основними свободами, включаючи повну повагу гідності, переконань, потреб і особистого життя, а також права приймати рішення щодо догляду та якості життя;
-
можливістю всебічної реалізації свого потенціалу, тобто доступу до суспільних цінностей в галузях освіти, культури, духовного життя і відпочинку;
-
можливістю вести гідний і безпечний спосіб життя, тобто не зазнаючи експлуатації, фізичного чи психологічного насилля, а також мати право на справедливе поводження незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, інвалідності чи іншого статусу.
Люди старшого віку розглядаються світовим співтовариством як позитивний фактор, а не як тягар. Сучасне розуміння старіння поєднує ідеї повноправної участі престарілих і старих людей в житті суспільства і турботи про них. Коли люди старшого віку відіграють активну, творчу і корисну роль і відчувають турботу про себе, молодші покоління бачать, що їх може очікувати у майбутньому.
Стратегія міжнародного співтовариства відображена в Міжнародному плані дій з проблем старіння (1983 р.), в матеріалах Всесвітньої конференції з проблем старіння (1952 р.) і глобальних цілях з проблем старіння до 2001 p., прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН в 1992 р. Особливі інтереси людей похилого віку знайшли відображення в конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці (МОП):
-
про мінімальні норми соціального забезпечення і встановлення прожиткового мінімуму (1952 p.);
-
про основні цілі й норми соціальної політики (1962 p.);
-
про професійну орієнтацію і професійну підготовку в сфері розвитку людських ресурсів (1975 p.);
-
про трудящих людей похилого віку (1980 р.).
У заключних документах (Декларації і Програмі дій) Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку, яка проходила в Копенгагені у березні 1995 p., глави держав і урядів взяли на себе зобов'язання забезпечення більш сприятливих умов стійкого соціального розвитку, а також виявлення особливої уваги до їхніх турбот і потреб престарілих.
В Україні соціальне забезпечення людей похилого віку здійснюється через систему пенсійного забезпечення, передбаченого законодавством.
З 1 жовтня 2011 року набуває чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (№3668-VI), який передбачає зміни умов призначення пенсій у солідарній системі, уточнює положення щодо обов"язкової накопичувальної пенсійної системи (другого рівня) та визначає умови участі недержавних пенсійних фондів на другому рівні. Законом передбачається:
Підвищувати пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років починая з 1 вересня 2011 року, і будуть поступово збільшувати його на 6 місяців щороку протягом 10 років. В законопроекті з'явилося уточнення. Протягом найближчих 5 років жінки зможуть вибирати:
-
виходити на пенсію по-старому (в 55 років), якщо є 30 років трудового стажу,
-
працювати далі, отримуючи за кожен перероблений місяць +0,5% до пенсії протягом перших 5 років і +0,75% – після 5 років.
Решта норми прийнятого в першому читанні законопроекту виглядають так:
Вік
-
держслужбовцям доведеться йти на пенсію в 62 роки для чоловіків і 57 років для жінок;
-
пенсійний вік держслужбовців чоловіків і дев'яти прирівняних до них категорій працівників буде збільшуватися до 62 років «у розстрочку». Відбудеться це з 2013 року протягом 4 років по 6 місяців щороку;
-
для жінок передбачений перехідний період протягом 5 років, під час якого вони можуть вибирати - виходити на пенсію за старим законодавством або за новим (пізніше, але з більшою пенсією).
Розмір виплат
-
мінімальний страховий стаж для призначення пенсії за віком зросте з 25 до 35 років для чоловіків і з 20 до 30 років для жінок;
-
якщо людина не виходить на пенсію за віком, то кожен перероблений у перші п'ять років рік буде згодом оцінюватися в 6% надбавки, а починаючи з шостого року - в 9%;
-
при виході на пенсію одноразову виплату розміром 10 призначених пенсій будуть виплачувати медикам, педагогам і працівникам соціальної сфери;
-
пенсія держслужбовців буде розраховуватися виходячи з розміру зарплати до 14 400 грн. Тобто для всіх пенсіонерів буде враховано обмеження заробітку при призначенні пенсій сумою, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцстрахування.
Для військових
-
вислугу військових будуть збільшувати до 25 років за 6 місяців на рік - протягом 10 років. Кожні 6 місяців навчання у військових вузах будуть додавати до календарної вислугою років 1 рік.
Для VIPів
-
максимальний розмір пенсій обмежений 10 прожитковими мінімумами (7640 гривень). Норма буде поширюватися на вже призначені виплати;
-
нардепів зрівняють з іншими пенсіонерами. Вони зможуть вийти на пенсію за 1,5 року до настання пенсійного віку.
Пенсії призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.
