31.Розпад мартенситу(перше перетворення при відпускані)

Перше перетворення при відпусканні — розпад мартенситу,полягає у виділенні з перенасиченого твердого а-розчину вуглецю у вигляді дисперсних частинок карбіду заліза типу FexC (є-карбіду). При цьому спостерігається зменшення тетрагональності мартенситу (співвідношення с/а наближається до одиниці). Розпад мартенситу виразно фіксується вже при температурах 80... 120 °С, з підвищенням температури процес інтенсифікується і при 350...400 °С закінчується. Мартенсит, який утворюється при низькому відпусканні і збіднений вуглецем, називається відпущеним мартенситом і являє собою гетерогенну суміш перенасиченого а-розчину (неоднорідної концентрації) та ще не відокремлених частинок карбіду.

32. Утворення карбідів(друге перетворення при відпускані)

Друге перетворення проходить одночасно з першим в інтервалі температур 200...300 °С і пов'язане з перетворенням залишкового аустеніту у відпущений мартенсит.

Розпад мартенситу (1ше перетворення при відпусканні). При нагріванні загартованої структури (мартенситу гартування) до ʈ= 150-200 °С в кристалах мартенситу утворюються ε-карбіди (Fe₂C). На початковому етапі перекристалізації ґратки новоутворені ε-карбіди, когерентно зв’язані з кристалічною граткою альфа-твердого р-ну.

Друга стадія розпаду мартенситу гартування відбувається при ʈ= 200-300 °С

33. Зняття внутрішніх напружень та карбідне перетворення (третє перетворення при відпуску)

При 350-400С повністю завершується процес виділення вуглецю із - розчину (мартенситу), відбувається порушення когерентності та відокремлення ґраток фериту та карбіду, цей процес пов’язаний з одночасним протіканням карбідного перетворення, в результаті якого утворюється цементит (FeCFeC). Ймовірно - карбід перетворюється в цементит FeC через проміжний стан – дефектний цементит, який відрізняється від FeC за складом (в напрямку збіднення вуглецем), має дещо інші періоди гратки та складається з більшої кількості структурних дефектів.

Крім того, змінюються форма та розміри карбідних часток: вона наближається до сферичної. Також при цих температурах відпуску відбувається зміна субструктури – полігонізація- фази та релаксація макро- і мікро напружень, які виникають під час гартування в процесі мартенситного перетворення. Структура , яка утворюється після відпуску при 350-450С називається тростит відпуску.

34. Коагуляція карбідів при відпусканні. Зернистий перліт

Коагуляція карбідів (четверте перетворення при відпуску).(500-680С). Підвищення температури відпуску вище 400-500С у вуглецевих та багатьох низько- і середньо легованих сталях не викликає змін фазового складу. Однак, з підвищенням температури змінюється мікроструктура; відбувається коагуляція та сфероїдизація карбідів і змінюється субструктура- фази.

В результаті коагуляції розмір часток карбідів стає 1 мкм, тоді як після відпуску при 400-450С (тростит відпуску) їх розмір 0,3 мкм. При температурах, близьких до точки А, утворюється більш груба ферито - карбідна структура (діаметр карбідних часток 3мкм), називається зернистим перлітом. При цих температурах відбувається рекристалізація фериту та зникає його субструктура.