
- •Тема 9. Логістика складування
- •9.1 Логістичний процес на складі
- •Розвантаження і приймання вантажів
- •Внутрішньоскладське транспортування
- •9.2 Види складів та основних механізмів
- •9.3 Система складування та організацція переробки вантажів
- •Визначення місця складу у логістичній системі і загальна спрямованість його технічної оснащеності.
- •Обладнання з обслуговування складу
- •Комісіонування чи система комплектації.
Обладнання з обслуговування складу
Для обслуговування складів використовують різноманітні види піднімально– транспортних машин та механізмів. Їх вибір тісно пов’язаний з вже перерахованими підсистемами і залежить від характеристик самих технологічних засобів і загальної спрямованості технічної оснащеності складу. При цьому високий рівень механізації і автоматизації складських робіт, а отже, використання високопродуктивних технічних засобів доцільно на великих складах з великою складською площею та стійким однорідним матеріальним потоком. На складах, задіяних на постачанні різних роздрібних підприємств, можуть використовуватися і засоби малої механізації, особливо при комплектації замовлення. Найбільш розповсюдженими на механізованих складах є такі види піднімально-транспортних засобів, як електронавантажники та електроштабелери, а на автоматизованих складах – міжстележні крани –штабелери.
Комісіонування чи система комплектації.
В процесі переробки вантажу процес комплектації проходить три етапи:
1 етап – відбирання товару за замовленнями покупця;
2 етап – комплектація повного замовлення покупця у відповідності з його заявою;
3 етап – комплектація партій відправки покупцям для централізованої чи децентралізованої доставки.
Існує декілька схем системи відбору, які включають різноманітне сполучення наступних позицій:
-
вихідне положення вантажу по відношенню до відбиральника (статичне та динамічне) при підготовці матеріалу,
-
переміщення вантажу у просторі при відбиранні (одномірне, двомірне),
-
виконання відбирання вантажу (за допомогою та без допомоги технічних засобів),
-
ступінь комплектації замовлення (централізована – відбирання вантажу одночасно для декількох клієнтів та децентралізована – для одного клієнта).
Формування партій постачань
Ціль формування оптимальних партій постачань міститься в визначенні нормативної, рівномірної поставки і перевезення з мінімальними сукупними витратами на процес товароруху. Сутність розрахувань, які передбачають мінімізацію визначених витрат при постачанні продукції в необхідних об”ємах і потрібні терміни, витікає з наступних, достатньо характерних умов товароруху.
По мірі збільшення партії одночасної поставки зростають запаси продукції на складах, поточні витрати по її збереженню і відповідні одночасні витрати. І разом з цим зменшуються при незмінній відстані перевезень удільні витрати на транспортування, навантаження продукції, прискорюється її доставка і, як наслідок, звільнюються запаси продукції, котрі знаходяться на шляху переміщення.
Тобто можливо говорити про „губки витрат”: поглинаються витрати в одному місці і виходять в іншому, або про „губку часу”: скорочується час перевезень, но збільшується час складування. Для виконання розрахунків можливо використати алгоритм витрат, який дає змогу визначити оптимальний розмір партії одночасної поставки (відповідаючий мінімуму сукупних витрат для окреслиних умов товароруху).
З (П) = 11/ЗПСКн + Q х L (а + б/п) + 2 х Q (а, + б,/п) +Q х L х К (а,, + б,,/п) + +11/ЗП (Азб + Бзб х К) + Q х L х С х К/КшвLq (1 + П) х 365
З – сукупні витрати на товарорух;
С – кошторис 1т продукції;
Кн – нормативний коефіцієнт наводження одноразових витрат до поточним;
а, а,, - змінні поточні та одночасні транспортні витрати на 1 ткм;
б, б,, - відповідні умовно-постійні витрати;
а, - змінні витрати на навантаження і розвантаження 1т продукції;
б, - відповідні умовно-постійні витрати;
Q – об”єм перевезень, споживання продукції за рікк;
L – відстань перевезень;
Азб – річні змінні поточні витрати на збереження 1т продукції;
Бзб – відповідні одно часові витрати на збереження;
Кшв – коефіцієнт для визначення швидкості постачань в залежності від розміра партії поставки продукції;
П – обсяг одночасної поставик продукції, т.
Оптимальним буде такий обсяг одночасної поставки продукції, при якому при порівнянні з іншими можливими обсягами забезпечуються мінімальні витрати на товарорух (тобто З(П) → min).
На основі цих розрахунків можливо скласти нормативи оптимальних партій постачань.
Значення нормування одночасних постачань не обмежується тільки економієй. Розробка і втілення нормативів в постачання впливає і на інші розрахунки, котрі виконуються як в системі комерційної діяльності, так і на транспорті.
Вони можуть стати основою для множини господарчих рішень.
На основі нормативів можуть виконуватися розрахунки потреб в автомобілях різної вантажопід”ємності, котрі необхідні для удосконалення структури парку автомобілів, підвищення в ньому удільної ваги машини великої вантажопід”ємності, спеціалізованих і інших автомобілів.
Логістичний процес на сучасних складах, і в першу чергу автоматизованих складах, передбачає наявність керуючих інформаційними потоками систем, які здійснюють:
-
управління прийомом та відправкою вантажів,
-
управління запасами на складі,
-
обробку документації, що одержується,
-
підготовку супроводжувальних документів при відправці вантажів, тощо.