
- •Взаємозв’язок інженерної геології з іншими науками.
- •2.1. Інженерно-геологічна оцінка геоморфологічних умов місцевості.
- •2.2. Інженерно-геологічна оцінка тектонічних особливостей місцевості та умов залягання порід.
- •2.2.1. Тріщинуватість гірських порід та її значення під час інженерно-геологічної оцінки порід.
- •2.2.2. Виявлення зон подрібнення і тріщинуватості гірських порід
- •2.3. Основні завдання літологічних і петрографічних досліджень для інженерно-геологічної оцінки місцевості.
- •2.3.1. Вплив петрографічних особливостей порід на оцінку інженерно-геологічних умов будівництва.
- •2.3.2. Петрографічна характеристика основних типів гірських порід.
- •2.4. Інженерно-геологічна оцінка гідрогеологічних умов місцевості.
- •3.1. Інженерно-геологічна класифікація процесів і явищ.
- •3.2. Вивітрювання гірських порід і основні його чинники.
- •3.2.1. Шляхи проникнення агентів вивітрювання в земну кору.
- •3.2.2. Зони вивітрювання порід.
- •3.2.3. Вивчення вивітрювання для інженерно-геологічних завдань.
- •Зовнішні ознаки вивітрювання порід та їх опис.
- •3.2.5. Спостереження, необхідні для встановлення характеру і потужності захисних покриттів і ціликів.
- •3.2.6. Лабораторне вивчення вивітрілих порід.
- •3.2.7. Заходи боротьби з вивітрюванням гірських порід.
- •3.3. Сезонне та багаторічне промерзання гірських порід.
- •3.3.1. Будова товщі багаторічномерзлих порід.
- •3.3.2. Основні типи підземних льодів і процеси, що їх утворюють.
- •3.3.3. Фізичні процеси у промерзаючих гірських породах.
- •3.3.4. Фізико-геологічні явища, характерні для областей розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.3.5. Деформація споруд внаслідок явищ промерзання і відтанення.
- •3.3.6. Особливості інженерно-геологічних досліджень в умовах розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.3.7. Умови будівництва в районах розвитку багаторічномерзлих порід.
- •3.4. Діяльність вітру (еолові процеси).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні дослідження еолових процесів.
- •3.4.2. Заходи боротьби з рухомими пісками.
- •3.5. Діяльність поверхневих вод.
- •3.5.1. Площинний змив і струменева ерозія.
- •3.5.2. Яругоутворення.
- •3.5.3. Діяльність річок.
- •3.5.4. Формування берегів природних і штучних водоймищ.
- •3.5.5. Заходи боротьби з морською абразією.
- •3.5.6. Переробка берегів і формування чаші водосховищ.
- •Захист берегів водоймищ від переробки і супутних явищ.
- •3.6. Просідні явища в гірських породах.
- •3.6.1. Будівництво на просідних породах.
- •3.7. Карст.
- •3.7.1. Умови утворення і розвитку карсту, заходи боротьби з ним.
- •3.8. Болота і заболочені території.
- •3.8.1. Умови утворення боліт. Будівництво на заболочених територіях.
- •3.9. Діяльність підземних вод.
- •3.9.1. Суфозійні явища.
- •3.9.2. Завдання інженерно-геологічних досліджень і заходи боротьби з суфозією.
- •Пливуни.
- •3.9.4. Завдання інженерно-геологічних досліджень і заходи боротьби з пливунами.
- •3.10. Дія гравітаційних сил на схилах.
- •3.10.1. Зсуви.
- •3.10.2. Умови виникнення зсувного процесу.
- •Класифікація зсувів.
- •Заходи боротьби зі зсувами.
- •Методи інженерно-геологічного вивчення зсувів.
- •Осипи, обвали, розсипи.
- •3.11. Діяльність внутрішніх сил Землі (землетруси).
- •3.11.1. Причини виникнення землетрусів.
- •3.11.2. Фізичні явища в породах, що відбуваються під час землетрусів.
- •3.11.3. Оцінка сили землетрусів.
- •3.11.4. Сейсмічне районування.
- •3.11.5. Умови будівництва в сейсмічноактивних районах.
- •3.12. Процеси, пов‘язані з інженерно-господарською діяльністю людини.
- •3.12.1. Стискання грунтів під спорудами.
- •3.12.2. Деформації, пов‘язані зі зміною побутового тиску.
- •3.12.3. Гірничий тиск.
- •Осідання земної поверхні під впливом відкачувань підземних вод або рідких чи газоподібних корисних копалин.
- •4.1. Категорії складності інженерних споруд.
- •4.2. Класифікація інженерно-геологічних умов ділянок будівництва інженерних споруд.
- •4.3. Стадії проектування інженерних споруд. Склад та порядок розробки проектної документації.
- •4.4. Інженерні вишукування для будівництва інженерних споруд.
- •4.5. Інженерно-геологічне випробування.
3.2.5. Спостереження, необхідні для встановлення характеру і потужності захисних покриттів і ціликів.
В ряді випадків буває необхідно убезпечити від вивітрювання породи, викриті будівельними котлованами і виїмками, за допомогою штучних покриттів або шляхом залишення захисної товщі тих же порід (ціликів). Вибір матеріалу і потужності захисного покриття залежить: 1) від властивостей, стану та інтенсивності переважаючих в даному районі агентів вивітрювання; 2) від властивостей і стану гірських порід.
Найбільш складним є виявлення переважаючих в даних умовах агентів вивітрювання. Їх можна визначити шляхом: 1) порівняння ознак вивітрювання; 2) виконання спеціальних дослідів і спостережень у котлованах.
Патьоки, тонкі частки, замитість у тріщинах свідчать про проникнення в породу атмосферної вологи; на це ж вказуватиме нерівномірний розподіл по розрізу водорозчинних солей: наявність у верхній частині розрізу і відсутність у нижній.
Окисні форми залізистих сполук свідчать про участь кисню в процесах вивітрювання, закисні – про те, що кисень в цих процесах не брав участі. За цими ознаками можна вирішити, чи проник кисень у породу разом з водою, чи попав в неї без води і т.п.
Вивчаючи таким чином ознаки вивітрювання і порівнюючи їх, можна встановити, які агенти вивітрювання відігравали провідну роль в даних умовах і в якому стані (рідкому, газоподібному і т.п.) вони перебували в момент взаємодії з гірськими породами.
Спеціальні досліди і спостереження для визначення переважаючих агентів вивітрювання можуть виконуватися у відкритих до невивітрілих порід котлованах. Форма і розміри котловану можуть бути різними в залежності від рельєфу, глибини і умов залягання порід. Викрита в котловані порода описується за вказаною раніше схемою.
На дні котловану виділяються декілька площадок певного розміру. Кожна з цих площадок захищається відповідним покриттям від однієї чи кількох груп можливих агентів вивітрювання з таким розрахунком, щоб можна було прослідкувати вплив кожного з них на породи. Одна чи дві площадки залишаються без покриття.
Періодично частина покриття на кожній площадці розкривається закопушкою до невивітрілої породи. Вивітріла порода описується по вищенаведеній схемі, з неї відбираються зразки для лабораторних досліджень. Після цього закопушка закидається вибраною породою і знову вкривається відповідним покриттям. Інколи для захисту порід від вивітрювання доцільно залишати над ними цілики з тих же порід. В цьому випадку глибину будівельних котлованів не доводять до проектних позначок. Потужність ціликів дорівнює потужності зони вивітрювання, яка утворюється протягом певного часу (наприклад, протягом часу, на який котлован залишається у відкритому стані). Безпосередньо перед початком будівництва цілики знімають.
3.2.6. Лабораторне вивчення вивітрілих порід.
Вивчаються як невивітрілі, так і вивітрілі до різної міри породи. Лабораторні визначення розділяються на чотири комплекси: повний, скорочений, перший і другий додаткові.
Повний комплекс виконується для детальної характеристики опорних зразків основних типів порід, що беруться з невивітрілої і вивітрілої частини розрізу. У повний комплекс лабораторних визначень входять: хіміко-мінералогічні і петрографічні визначення; гранулометричний склад, щільність, пористість, вологість, межі пластичності, розмокання, набрякання; закипання з HCl, випробування на стиснення, на зсув, коефіцієнт фільтрації.
Для скороченого комплексу лабораторних робіт з кожної зони вивітрювання відбираються по 2 зразки, причому один із них є контрольним. Скорочений комплекс є основним при лабораторному вивченні процесів вивітрювання для інженерно-геологічних цілей.
До скороченого комплексу входять лише частина хіміко-мінералогічних і одне петрографічне визначення (опис шліфів); вологість, пластичність, розмокання; закипання з HCl; зсувні випробування, роздавлювання.
Перший додатковий комплекс визначень рекомендовано виконувати для встановлення глибини знімання вивітрілих порід. До цього комплексу входять: випробування на зсув, на стисливість, визначення коефіцієнта фільтрації. Другий додатковий комплекс виконується при вивченні формування укосів. Сюди входять випробування на зсув та роздавлювання. Крім вказаних, рекомендується робити мікробіологічний аналіз для декількох характерних зразків.
Для проб води підземних вод, а також проб із природних і штучних водойм рекомендується повний хімічний аналіз.