
- •Пояснювальна записка
- •1 Підбір електродвигуна і кінематичний розрахунок електропривода
- •Перевіряємо загальне передаточне відношення
- •2 Розрахунок передачі
- •2.1 Вибір допустимих напружень
- •2.2 Проектний розрахунок передачі
- •Уточнюємо значення кута нахилу зубів
- •Колова швидкість колеса і ступінь точності передачі
- •2.3 Перевірочний розрахунок передачі на контактну витривалість
- •2.4 Зусилля, що виникають в передачі
- •3. Розрахунок деталей та вузлів передачі
- •3.1 Попередній розрахунок валів передачі
- •3.2 Конструктивні розміри елементів передачі
- •3.3 Конструктивні розміри кришки і корпусу редуктора
- •3.4 Перший етап ескізної компоновки
- •3.5 Підбір шпонок
3.2 Конструктивні розміри елементів передачі
Шестерню виконуємо за одно з валом (див. мал. 10.6.а [1]); її розміри:
d1=67мм; da1=73мм; b1=85мм.
Колесо коване (див. гл. Х, мал. 10.2,а і табл. 10.1 [1])
3.3 Конструктивні розміри кришки і корпусу редуктора
Товщина стінок корпуса і кришки :
= 0.025a+1 = 0.025*160+1 = 5 мм
приймаємо = 8 мм 1 = 0.02 * а+1 = 4,2 мм
приймаємо = 8 мм
Товщина фланців корпуса та кришки
Верхнього пояса корпуса та кришки
b = 1.5 = 1.5*8 = 12 мм
b1 = 1.51 = 1.5*8 = 12 мм
нижнього пояса корпуса
Р =2.35 = 2.35 *8 = 19 мм
приймаємо р=20 мм
Діаметр болтів
фундаментних
d1 = (0.03 - 0.036)a+12 = 16.8 – 17.76 мм
приймаємо
d1 = 20 мм болти М20
кріплення
кришок до корпусу підшипників
d2 = (0.7 - 0.75)d1 = 14 - 15 мм
приймаємо
d2 = 16 мм болти М16
з’єднання кришку редуктора з корпусом
d3 = (0.5 - 0.6)d1 = 10 - 12 мм
приймаємо
d3 =12 мм болти М12
3.4 Перший етап ескізної компоновки
Компоновку проводять в два етапи. Перший етап служить для наближеного визначення положення зубчатих коліс і зірочки відносно опор послідуючого визначення опорних реакцій і підбора підшипників.
Компоновочний кресленик виконується в одній проекції з розрізом по осям валів при знятій кришці редуктора бажаним масштабом 1:1 креслити тонкими лініями.
Приблизно до середини листа паралельно його довшої сторони проводимо осьову лінію; другу осьову, паралельно першої проводимо на відстані аw = 200 мм.
Спрощено викреслюємо шестерню і колесо в вигляді прямокутників, шестерня виконана за одне з валом, довжина ступиці колеса рівна ширині вінця і не виступає за межі прямокутника.
Викреслюючи внутрішню стінку корпуса:
а) приймаємо зазор між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпуса
А = 1.2 б при наявності ступиці.
б) приймаємо зазор від кола вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса
А = б
в) приймемо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала і внутрішньою стінкою корпуса А = б якщо діаметр кола вершин зубів в шестерні виявиться більше зовнішнього діаметра підшипника, то відстань А потрібно брати від шестерні.
Попередньо намічаємо радіальні шарикопідшипники середньої серії; габарити підшипника вибираємо по діаметру вала в місті посадки підшипника
dП1 = 40 мм dП2 = 60 мм (див. мал 12.3 . 12.5. [1])
По табл. П3 [1] маємо
Умовне позначення |
d |
D |
B |
Вантажопідйомність, |
|||
мм |
кН |
||||||
308 |
40 |
90 |
23 |
С |
41.0 |
CO |
22.4 |
312 |
60 |
130 |
31 |
С |
81.9 |
CO |
48.0 |
Примітка: зовнішній діаметр підшипника виявився рівним діаметру вершини зубив da1 = 73 |
Вирішуємо питання про змащування підшипників. Приймемо для підшипників пластичну змазку. Для запобігання витікання змазки всередину корпуса і вимивання пластичної змазки рідким маслом із зони зачеплення встановлюємо мазеутримуючі кільця (див. розд. ІХ мал. 9.47 [1]). Їх ширина визначається розміром у = 8 -12 мм.
Вимірами
знаходимо відстань на ведучому валу l1
= 71
мм
на веденому l2 = 75 мм
Остаточно приймаємо l1 = l2 = 71 мм
Глибина гнізда підшипника l1 = 1.5 В для підшипника 308 В = 23 мм
lг = 1.5*23 = 34.5 мм приймаємо l1 = 35 мм.