- •32. Який існує інструментарій особистої роботи працівника.
- •33. Розкрити зміст нормув-я праці на суч-их під-вах.
- •34. Поняття та завд-ня ділової оцінки персон-у. Як можна викор-ти рез-ти діл-ї оцінки перс-у у планув-і його розв-ку.
- •35. Які існують форми та види адаптації праців-ів до умов серед-ща.
- •36. Що явл собою управл. Адаптац.Працівн.До умов сер-ща
- •37. Поняття, ознаки, стад.Механізм і типолог конф-ту.
- •38 Причини і наслідки конфліктів.
- •39. Особлив розвяз організац конфліктів.
- •40. Диагностув-ня та запобіг конфл
- •41. Поняття і знач оцінки персон.В кадров менеджм.
- •42. Що віднос до психолог-х методів оцінюв персон.
- •43. Як проходить проц оцінки персон. Підготовка і проведення оцінки.
- •44. Що явл собою атестація. Які док-ти використ для атестації.
- •45. Які існують сист-ми оцінки персоналу.
- •46. Обгрунтування чинників підвищення еф-ті оціночної бесіди.
- •47. Розкрити сутність мотивації та стимулювання.
- •48. Розкрити зміст проц мотивації як теорії відносно до пешоіснуючих.
- •49. Основні аспекти ( сфери) мотивації.
- •51.Які теорії відносять до до змістовних та процесуал мотиваційних теорій
- •50. Сутн самомотивації та мотивації керівником
- •52. У чому полягає сутн соц розвитку орг-ії
- •53. Що являє собою соц політ орг-ії відносно розвитку перс як склад частина менедж
- •54.Сутн соц партнерства на мікро- і макрорівні
- •55. Провести ан методик оц еф-ті
- •56. Якісні підходи до оц ефе-ті
- •57. Що відносять до критеріїв еф-сті роботи під-ва.
- •58. Розкрити зміст бальної методики оцінки ефективності праці.
- •59. Що розуміється під комплексною оцінкою управлінської праці.(58)
- •60. Як проводиться оцінка працівника по коеф трудового внеску (ктв).
46. Обгрунтування чинників підвищення еф-ті оціночної бесіди.
Оціночна бесіда – діалог керівника і підлеглого ( найманого працівника), у ході якої відбуваєт обговорен рез роб підлеглого за минул пер ( заслуги, виявлен психол особист, роб у колективі тощо), дається оц цієї роб як керівником, так і самим роб-ом (найман працівник) і виносув відпов рез про прийн ріш керівником ( для найманого працівника – прийнят чи не прийнят на роб, для підлеглого – підвищен, премія, догана тощо).
Підготовка до оціночн бесіди працівника поляг в оц власної роб за минул пер, складан плану роб, а також список питань, які б він хотів задати керівнику. Підготовка при цьому керівника – більш складна, оскільки він більшою мірою, ніж працівник, відповід за якість проведен оц роб-ка, запобіг суб’єктивізму в оцінюванні роб-ті підлеглого.
До чинників, що підвищення еф-ті оціночної бесіди можна віднести: 1) двосторонній хар-р бесіди, для досягнення макс точності оц рез труд діяльн; напр, працівник повинен мати можлив вільно обговорювати, чому його роб не відповідає стандарту, що могло послужити причиною цього і що буде почато для виправлен ситуації; 2) керівник повинен сприймати роб-ту підлеглого якомога об’єктивніше; 3) якомога менше використ з боку керівника критику,бо вона часто викликає захисну реакцію, і як наслідок підлеглий більше думає як себе захистити, а не про суть проблеми і спосіб поліпшення роботи. Керівник повинен чітко розуміти відмінності між критикою й оцінкою роботи, критика – спілкуван в одному напрямку без належного зворотнього зв’язку; 4) не слід обговорювати питання про оц рез діяльн і з/п одночасно, силу і слабкість підлеглого краще обговор на окрем зустріч з ним, а не разом з адміністр заходами, що стос з/п.
47. Розкрити сутність мотивації та стимулювання.
Мотивація – це проц спонукання себе та інших для досягнення особистих цілей або цілей орг-ї. Стимул – зовнішня причина, яка спонук люд-ну діяти для досягнен мети. Стимул може бути моральна винагород, але частіш – матер.
Мотивація задовільняє 2-і обставини: 1) забезпеч індивід-х потреб; 2) досягнення орг цілей.
Мотивація заснована на 2-х категоріях: 1) потреби – почуття фіз або психол недоліку чого-небудь; 2) винагорода – те, що людина вваж для себе цінним.
Уся діяльн люд обумовл реально існуюч потр-ми. Люди прагнуть або чогось досягти, або чогось униктути. У вузькому змісті слова, мотивована діяльність - це вільні, обумовл внутріш спонуканнями дії люд, спрямов на досягн своїх цілей, реаліз своїх інтересів. У мотивованій діял працівник сам визначає міру своїх дій в залежн від внутр спонукань і умов зов сер-ща. Мотивація праці - це прагнен прац-ка задовол свої потреби (одерж визначені блага) за доп труд діяльн. У стр мотиву праці входять: потреба яку хоче задовольн працівник; благо, здатне задовольн цю потребу; трудова дія, необх для одерж блага; ціна - витрати морал і матер хар-ру, пов'язані зі здійсн трудової дії.
Мотиви праці формуються, якщо:
-
у розпорядженні сус-ва (або суб'єкта упр) мається необходжений набір благ, що відповідає соц обумовленим потребам людини;
-
для одерж благ необхідні трудові зусилля працівника;
-
труд діяльн дозволяє працівникові одерж ці блага з меншими матер-ми і моральн втратами, чим будь-які інші види діял-ті.
Метою упр персоналом стало спону-ня до розвитку їхніх здібностей для більш інтенсивної і продуктив праці. Вваж, що керівник повинен не наказув своїм підлеглим, а направ їхні зусилля, допом розкриттю їхніх здібн, форм навколо себе групу однодумців.
Процес мотивації: ПОТРЕБА→Цілеспрямована поведінка→ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ. Намагаючись задовольнити свої потреби, люди вибирають ту чи іншу лінію цілеспрямованої поведінки. Роб в компанії теж являє собою один зі способів цілеспрям поведінки. Спроби просунутися на керівну посаду в компанії – це інший тип цілеспрямованої поведінки, спрямованої на задовол потреби у визнанні. Для того, щоб просун по службовим сходам, людина повинна направити свою особисту енергію на досягн певної орг-ї мети. Таким чином, задача менеджера, який повинен мотивувати робітників, полягає в тому, щоб надати їм можливість задовольн їхні особисті потреби в обмін на якісну роботу.
