49. Основні аспекти ( сфери) мотивації.

Мотивація – це проц спонукання себе та інших для досягнення особистих цілей або цілей орг-ї.

Мотивація задовільняє 2-і обставини: 1) забезпеч індивід-х потреб; 2) досягнення орг цілей. Отже, мотивація заснована на 2-х категоріях: 1) потреби – почуття фіз або психол недоліку чого-небудь; 2) винагорода – те, що людина вваж для себе цінним.

У суч ум перетерпіла істотні зміни мотивація упр перс: переважне знач набули соц-ек і соц-псих методи упр персоналом над адміністративними; управління тепер спрямоване на здійснення співробітництва персонала й адміністрації для досягнення намічених цілей; одержав розвиток принцип колегіальності в управлінні.

Колегіальність в управлінні припускає, що роботодавці прац у тісному контакті один з одним і пов'язані узами співробітництва і взаємозалеж, складаючи упр-й штат.

Метою упр перс стало спонукання до розвитку їхніх здібностей для більш інтенс і продукт праці. Вваж, що керівник повинен не наказувати своїм підлеглим, а направ їхні зусилля, допом розкр їхніх здібностей, форм навколо себе групу однодумців.

Мотивація, в орг-му контексті – це процес, за доп якого керівник спонук інших людей працюв для досягн орг цілей, тим самим задовол їхні особис баж і потреби. Навіть, якщо створ враж, що службовці прац тільки заради досягнення заг цілей орг, то все рівно вони поводяться так тому, що упевнені, що це кращий спосіб досягн власних цілей. Роб-ки займ важкою фіз працею, погодж прац додатк час, витрим велику напругу, і все тому, що упевнені, що ці негат аспекти їхньої роб прийнятні, з огляду на ту нагороду, що вони одерж для себе і для тих, хто займає важл місце в їхньому житті.

Деякі керівники перекручено пояснюють особистісну природу мотиваційного процесу. Вони упевнені, що їхны дії по постановці цілей, управлынню компанією, виконанню різних завдань і дотриманню строгої дисципліни будуть сприйматися підлеглими як гідний приклад, і будуть надихати їх на роботу, що відповідає чеканням керівництва. У короткому періоді може виявитися, що таке поводження керівництва і є ключем до мотивації. Але незабаром менеджери зауваж, що їхнім підлеглим не вистачає натхнення, відповідал і бажання робити більше необхідного мінімуму.

Відсутність ентузіазму в роботі найчастіше спостеріг там, де спостер недолік особистого інтересу в роб. Проста модель процесу мотивац:

ПОТРЕБА→Цілеспрямов поведінка→ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ. Намагаючись задовол свої потреби, люди вибир ту чи іншу лінію цілеспр поведінки. Роб в компанії теж являє собою один зі способів цілеспрям поведінки. Спроби просунут на керівну посаду в компанії – це інший тип цілеспрямованої поведінки, спрям на задовол потреби у визнанні. Для того, щоб просун по служб сходам, людина повинна направ свою особисту енергію на досягн певної орг-ї мети. Таким чином, задача менеджера, який повинен мотивув робітників, поляг в тому, щоб надати їм можливість задовольн їхні особисті потреби в обмін на якісну роботу.

51.Які теорії відносять до до змістовних та процесуал мотиваційних теорій

Теор мотив засн на р-тах психол дослідж і розподіл на 2 категор: змістові і процесуальні. Розвиток мотиваційних теорій має еволюційний характер, вони взаємодоповнюються.

Зміст теорії мотив пов'яз з ідентифікацією внутр спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визнач структ потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення. Змістові теорії мотивації намагаються класифікувати загальнолюдські потреби за певними ознаками. Потреби розподіляються на первинні та вторинні.

Більш сучасні процесуальні мотиваційні теорії грунт на поведінці людини і врахов її сприйн та набутий досвід. Сама мотивація розгляд з точки зору того, що ж змушує людину спрямив зусилля на досягн бажаних р-тів. У процесуал теоріях ан-ся те, як людина розподіл зусилля для досягн різних цілей і як вона обирає конкрет вид поведінки. Процесуал теорії не запереч існув потреб, але вваж, що повед людини визнач не тільки ними. Згідно з процесуальними теоріями, поведінка людини є функцією її сприйняття та сподівання, що пов'язано з конкретною ситуацією. Процесуальні теорії мають на меті з'ясувати, як люди мислять, щоб задовольнити свої потреби.

Серед багатьох існуючих теорій мотивації, визначимо 4 основних, які вже стали класичними: Абрахама Маслоу, Клейтона Алдерфера(«теорію ЖВЗ»),, Девіда МакКлелланда («трьох потреб»), та Фредерік Герцберга«двофакторної теорій».

Згідно з теорією А.Маслоу 5 осн типів потреб становл ієрархічну структуру, яка визначає поведінку людини як домінуючий фактор.

К.Алдерфер — так звану «теорію ЖВЗ», яка склад з 3х рівнів потреб, де Ж означає життєві потреби, тобто фізіолог потреби і потреби безпеки, В — потреби взаємин, що пов'яз з міжособ стосунками, 3 передбачає необх зрост для потреб поваги і самореаліз.

МакКлелланд запропонував «3х потреб», де наголошує на потребах вищих рівнів, бо на його думку, потреби нижчих рівнів відіграють дедалі менше значення. Герцберг побудував двофакторну теорію, у якій виділив дві категорії: гігієнічні чинники та мотивації.

Існує 4 основні процесуальні теорії мотивації: теорія чекання Віктора Врума; розширена модель чекання Лаймона Портеру і Эдварда Поулера; теорія справедливості Дж. Стейсі Адамса, теорія посилення Б.Ф. Скіннером.

Відповідно до теорії чекання Врума, підлеглий працює найбільш продуктивно, коли упевнен, що виправд його чекання в 3х областях: 1. Чекання у віднош “витр праці – р-ти” (В-Р) - це співвідн між витрач зусилл й отрим р-ми. 2. Чекання у відношенні “р-тів - винагород” (Р-В) – це чекан певної винагор чи заохоч у відповідь на досягн рівень р-тів. 3. Фактор, що визначає мотивац в теор чекан – цінність отриман чи заохоч винагороди.

Теорія справедл постулює, що люди суб'єкт визнач віднош отрим винагор до витрач зусиль і потім співвіднос його з винагор інших людей, що викон аналог роботу.

Розширена модель чекання Портера-Лоулера поєднує в собі осн ідеї змістов теорій Маслоу, Герцберга і Мак-Клелланда з ідеями процесуальної теорії Врума.

Відповідно до теорії посилення Скіннера, поведінка людей обумовлена р-том їхніх дій у подібній ситуації в минулому.