5. Зараження туберкульозом проходить такими шляхами:

1. Повітряно-пиловим.

2. Повітряно-крапельним.

3. Аліментарним.

4. Контактним.

6. За організацію роботи з профілактики туберкульозу і систематичне, планомірне проведення в дошкільних і шкільних закладах відповідає:

1. Батьки учнів.

2. Завідувач дитячого садка.

3. Головний лікар лікувальної установи.

4. Директор школи.

7. Шляхи передачі віл-інфекції такі:

1. Статевий (гомосексуальний, гетеро сексуальний).

2. Через ВІЛ-інфіковану кров.

3. Перинатальний (внутрішньоутробний) або веритикальний.

4. Інші шляхи зараження (багаторазові контакти з кров’ю, сечею, калом чи іншими виділеннями хворого) при порушенні санітарних вимог і можливим пошкодженням шкіри тієї людини, яка доглядає за хворим.

8. У конфіденційність інформації та анонімність обстеження щодо захворювання на віл (снід) входить:

1. Знати про діагноз ВІЛ-інфекції повинні тільки ті особи, яким ця інформація необхідна для виконання професійних обов’язків.

2. Відвідувач може особисто прийти в анонімний кабінет і заповнити анонімну анкету, у якій наведено ряд питань.

3. Надається шифр відвідувачу за яким він довідується про результати аналізу крові.

4. Пробірка з кров’ю шифрується і скеровується в лабораторію, а про результати аналізу відвідувач, довідується телефоном, назвавши свій шифр.

9. Особливості перебігу віл-інфекції в дітей такі:

1. У разі післяпологового (пренатального) періоду інфікування у 25 % дітей клініка СНІДу проявляється на другому році життя і характеризується зниженням температури, зменшенням лімфовузлів, гепатоспленомегалією, діареєю, плямисто-папульозними висипаннями на шкірі, геморагічними синдромами, тромбоцитопенією, ураженням легень, неврологічною симптоматикою.

2. У разі післяпологового (пренатального) періоду інфікування у 25 % дітей клініка СНІДу проявляється на першому році життя і характеризується підвищенням температури, збільшенням лімфовузлів, гепатоспленомегалією, діареєю, плямисто-папульозними висипаннями на шкірі, геморагічними синдромами, тромбоцитопенією, ураженням легень, неврологічною симптоматикою.

3. У середньому до десяти років життя у 54 % інфікованих дітей діагностується СНІД.

4. У середньому до чотирьох років життя у 54 % інфікованих дітей діагностується СНІД.

10. Є такі чинники ризику впливу комп’ютерів на зір і здоров’я:

1. Електромагнітні випромінювання.

2. Порушення зору.

3. Гіподинамія (проблеми, пов’язані з м’язами й суглобами).

4. Стрес, депресія й інші нервові розлади.

11. Спричиняють порушення голосу такі основні причини:

1. Шкідливі фактори зовнішнього середовища в газообмінному, рідкому або твердому стані.

2. Холод, протяги, жара.

3. Несприятливі й шкідливі акустичні умови.

4. Недосипання.

12. Постава – це:

1. Звична для людини поза під час ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рефлексів у процесі виховання.

2. Звична для людини поза під час стояння, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рефлексів у процесі розвитку.

3. Звична для людини поза під час сидіння, сформована шляхом поєднання роботи безумовних рухових рефлексів у процесі виховання.

4. Звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рефлексів у процесі розвитку та виховання.

13. Умові, що спричиняють порушення постави:

1. Неправильне сидіння внаслідок невідповідності розмірів меблів зросту школяра.

2. Неправильна робоча поза в майстерні.

3. Читання книжок на боці або спині з надмірно високою подушкою.

4. Читання книжок лежачи на боці або спині без подушки.

14. Правильне сидіння за столом означає:

1. Сидіти на стільці не на всю його глибину, щоб спина не впиралася у спинку стільця.

2. Сидіти на стільці на всю його глибину, щоб спина впиралася у спинку стільця.

3. Лікті не повинні розміщуватися на столі при прямому положенні тулуба.

4. Лікті повинні вільно розміщуватися на столі при прямому положенні тулуба, щоб не нахилятися до стола, або тримати літи на рівні грудей.

15. Стійкому сплющенню склепіння стопи – плоскостопості сприяють:

1. Посилення зв’язкового апарату стопи.

2. Значне послаблення зв’язкового апарату стопи.

3. Добрий розвиток м’язового апарату нижніх кінцівок.

4. Хронічні перевтоми м’язів нижніх кінцівок.

16. Основні невротичні прояви в дітей:

1. Невроз страху.

2. Невроз нав’язливих рухів.

3. Нічне нетримання сечі (енурез), нервова анорексія (відсутність апетиту).

4. Мовні неврози.

17. До профілактики неврозів входять такі заходи.

1. Взаємовідносини дитини з батьками й самих дорослих.

2. Правильний режим праці й відпочинку, достатня тривалість сну.

3. Характер мікроклімату в педагогічному колективі.

4. Прищеплення дитині почуття товариськості, дружби.

18. Кровохаркання за патогенетичними ознаками поділяються;

1. Псевдокровохаркання.

2. Кровохаркання без захворювання легень.

3. Кровохаркання при не туберкульозних захворюваннях легень.

4. Кровохаркання при туберкульозі легень.

19. Дія осіб, які оточують хворого із болем в ділянці серця така:

1. Не залишати людину з болями в ділянці серця одну.

2. Забезпечити їй прилив свіжого повітря.

3. В очікуванні лікаря поставити хворому два гірчичники на ліву ділянку грудної клітки, надати йому напівсидячи положення і, якщо він у свідомості, ноги занурити по щиколотки в таз із гарячою водою.

4. Якщо зупинилося серце й порушилося дихання потрібно, не чекаючи лікаря починати проводити весь комплекс серцево-легеневої реанімації, включаючи закритий масаж серця та штучну вентиляцію легень.