Іоганн Готфрід Гердер

“Немає сумніву, що взагалі все, що не відбулося на землі, відбудеться в майбутньому; тому що невۥянучі права людини і сили, закладені в нього богом, невигубні… Божество допомагає нам тільки через нашу ретельність, наш розум, нвші власні сили. Після того як воно створило землю і всі створення, позбавлені розуму, воно створило людину і сказало їй:”Будь моєю подобою, богом на землі! Володій і пануй! Зроби все шляхетне і прекрасне, що ти можеш створити зі своєї природи; я не можу допомогти тобі чудесами, тому що я вклав твою людську долю у твої людські руки; але тобі будуть допомагати всі священні, вічні закони природи”.

Гердер І. Г. Ще один досвід філософії історії для виховання людства.

Література:

• 100 великих філософів 2001

• Філософія Ltv – Atlas. – Київ, 2002

• О.С. Губар. Філософія – Київ, 2007

• Філософія. За ред. І.Ф. Надольного – Київ, 20

Семінар №2

Тема: «Онтологічні і гносеологічні проблеми філософії».

( 2 години)

Навчальна мета: Активізація пізнавальної діяльності; вироблення навичок застосування діалектичного методу в науково-теоретичній діяльності та повсякденному житті; формування навичок ораторського мистецтва; формування вміння самостійно добирати матеріал, акцентувати увагу на головних проблемах, робити логічні висновки.

Виховна мета: формування самосвідомості, відповідальності за свої слова і справи, ціннісного ставлення до свого життя.

Актуальність проблеми

Таємниця пізнання завжди хвилювала розум людини. Як людини пізнає навколишній ? Чи здатна вона проникнути в сутність речей? Чи існують межі пізнавальних здібностей людини і які вони? Ці і інші світоглядні питання є предметом гносеології. В своєму пізнанні людина, рухаючись від явища до сутності, від менш загального до більш загального формулює поняття , що включають у свій обсяг всі явища навколишньої дійсності - це поняття: «Космос», «Мир», «Світобудова», «Всесвіт», «Реальність», «Буття». У філософії з давніх часів свідомі та виділені дві протилежні сутності світу: матеріальна і духовна. Людини – істота, що поєднує ці дві основні сфери буття; тому очевидно, людина ставить себе в центрі світу.

План

1. Матерія. Рух, як спосіб існування матерії.

2. Простір і час – форми буття матерії. Головні властивості простору і часу.

3. Діалектика як загальна концепція розвитку. Універсальний характер законів діалектики.

4. Проблема пізнання у філософії.

5.Об’єктивний характер істини. Діалектика абсолютної і відносної істини.

6. Практика – основа і мета пізнання.

Форма проведення

Семінар – диспут. Основою диспуту можуть слугувати повідомлення за питаннями плану.

Проблемні питання

1. Чому не можна ототожнювати поняття «матеріальне» та «матерія»?

2. Чим відрізняється буття світу і буття людини?

3. Як формуються уявлення просвіт?

4. Що ми пізнаємо: одиничне чи загальне? Чи однакові шляхи їх пізнання? Якщо ми пізнаємо загальне, то як це загальне знання можна застосувати до одиничних предметів, адже вони неповторні?

5. Яка різниці між «істиною віри» та «істиною знання»?

6. У чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині?

7. У чому полягає діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання?

Основні поняття та терміни

Буття, матерія, простір, розвиток, рух, субстанція, час, форма, випадковість, діалектика, закон, заперечення, протиріччя, стрибок, якість, абсолютна істина, відносна істина, гносеологія, практика, сприймання, уявлення, чуттєве пізнання.

Завдання на осмислення матеріалу

Завдання 1

Всі речі минущі, згодом вони знищуються, руйнуються. Чому ж мир як сукупність даних речей продовжує вічно існувати?

Завдання 2

Що таке буття? Чи можна включити в поняття «буття» - Бога?. Чому протягом багатьох сторіч йде боротьба світоглядів по питанню буття або небуття Бога?

Завдання 3

Як ви розумієте висловлення Геракліта: « У ту ж ріку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо» ?