2. Розвиток національної культури після проголошення незалежності України: здобутки та проблеми.

Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання. У цей період було досягнуто значних успіхів у поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти. Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну «ікону» нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося «білими плямами». Значна робота в цьому напрямі проводиться створеною в останні роки Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Так, організована нею державна програма «Повернуті імена» інтегрує зусилля багатьох інституцій, зокрема Національної академії наук, Українського фонду культури, товариства «Україна», Фонду сприяння розвитку мистецтв України, спрямовані на висвітлення невідомих фактів української культури. В архівах, музеях, бібліотеках України створюються спеціальні відділи, де поширюється інформація про українську культуру в зарубіжних країнах.

Варіант 11

I рівень

1.Бароко в перекладі з італійської означає:В) дивний

2.Видатна споруда доби модернізму готель «Жорж» у Львові споруджена за проектом архітектораА) І.Левинського

3.Курс на «українізацію» був проголошений у:В)1923

4.Києво-Могилянська академія відновила свою роботу у:А)1991

II рівень

1.Назвіть авторів козацьких літописів: Самовидця, Грабянки, Самійла Величка

2.Архітектурні споруди доби класицизму це: п’ятибанний Спасо-Преображенський собор у Новгороді–Сіверському, Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпропетровськ), Вознесенська церква (Ромни), Сумська обл., Миколаївська церква, с. Диканька, Полтавська обл., Воскресенська церква, м. Батурин

3.Коли і в яких містах уряд Скоропадського заснував нові університети? 17 серпня 1918 затверджено закон про відкриття університету в Камянці-Подільському. 17 вересня у Києві

4.Хто із діячів українізації висловив гасло «Геть від Москви»?в чому його зміст?

Письменник М.Хвильовий (справжнє прізвище — Фітільов) розгорнув у 1925-1927 pp. літературну дискусію про шляхи будівництва української культури і запропонував звільнитися від російського впливу, переорієнтуватись на європейські традиції і духовні надбання. Він полемічно загострено висловив це в гаслах «Геть від Москви», «Дайош Європу» та ін. Закликав більше спиратися на культуру Європи аніж Москви. Орієнтуватися на психологічну Європу

5.Основними культурними центрами в українській діаспорі є: середня й західна Європа, в Чехословаччині, Німеччині, Польщі, Франції, Бельгії, Австрії, Румунії, Югославії, при тому найдинамічнішим було українське скупчення в Чехословаччині