1 Рівень

1.Олена ліга відома українська г)поетеса

2.Автором фільму «Арсенал» є відомий українськи режисер в)Довженко

3.І.Григорович-Барський відомий український а) архітектор

4.На зміну реалізму в українській культурі 19 ст. Приходить б)реалізм

2 Рівень

1. 18 ст називають часом розквіту вертепу.Що це таке?

У середині XVI ст. з´являється вертеп — ляльковий народний театр. Вертепом називалася печера, де народився Ісус Христос. Для вистави використовувалася скринька у вигляді двоповерхового будиночка, а ляльки приводились у рух за допомогою ниток. У верхній частині розігрувалися сцени на біблійні сюжети, у нижній — народно-побутові. Вертепні вистави влаштовувалися на торгових площах, у будинках заможних козаків та міщан. Дійовими особами вертепних вистав були селяни, козаки, «москалі», «ляхи», євреї, попи та інші герої, широко відображалися народний побут і звичаї. Дотепні сцени із життя можновладців, панів та священиків часто містили сатиру, за що їхні автори переслідувалися урядовцями.

2.Назвіть відомі вам твори Т.Шевченка-художника(не менше трьох)

«Селянська родина», «Смерть Б.Хмельницького»,офорт «Судня рада»,авторпортрет, «Живописна Україна»(кінець 1844р.)

3.Хто входив у «Руську Трійцю».Які твори цього товариства ви можете назвати?

«Руська трійця» (1832—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.Твори: "Син Русі" (1833), "Зоря" (1834). У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів -"Читанку", написаний живою розмовною українською мовою (термін "читанка" належить самому М. Шашкевичу). Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ альманах, з якого почалася нова українська література в західній Україні "Русалка Дністровая".

4.Нарком освіти УССР брав активну участь в українізації.Про кого йдеться?

Нарком освіти Г.Гринько

5.Назвіть відомих вам митців західноукраїнського живопису кін. 19- поч. 20 ст.

О. Мурашко ("Благая вість", "У кав´ярні"), О. Новаківський ("Коляда", натюрморти), Ф. Кричевський ("Наречена"), М. Самокиш ("Трійка"), І. Труш ("Гуцулка з дівчинкою"), К. Коапанді ("Бузок", "В люди"), І. Їжакевич ("Мама йде") та ін.

3 Рівень

1.Охарактеризуйте культурно-просвітницьку діяльність гетьмана Петра Скоропатського

Павло Петрович Скоропадський (1873-1945) Культурна політика часів Гетьманату. Культурні перетворення, започатковані Центральною Радою, продовжували розвиватися в Украінській державі у період правління гетьмана П. Скоропадського (весна — осінь 1918 p.).У системі освіти тривав процес формування україномовних навчальних закладів. До того ж особливість цієї роботи полягала в тому, що російськомовні та інші навчальні заклади практично не підлягали реформуванню, а створювалися нові, українські.

В цей час видавалися газети, журнали, гуманітарна, технічна й художня література на мовах різних народів України. Особливо різноманітною була періодична преса: партійна, громадська, кооперативна, незалежна, освітянська, наукова тощо. Наприклад, для системи освіти видавалися газети «Вільна українська школа», «Освіта», «Педагогічний журнал». Друкувалися сотні інших найменувань періодичних видань повітових, міських, губернських масштабів. Так, великомасштабна видавнича справа, започаткована Центральною Радою і гетьманом П. Скоропадським, стала основою українського видавничого ренесансу 20-х років XX ст. Гетьманський уряд не шкодував коштів на подальший розвиток інших напрямів культури. Зокрема, тривала робота зі збирання центральними бібліотеками архівних матеріалів, поповнення їх книжкових фондів, розширювалася експозиція Української національної картинної галереї, збільшилась кількість музеїв, відкрився новий «Молодий театр» під керівництвом Л. Курбаса, створювалися численні аматорські театральні, музично-хорові й танцювальні колективи тощо.

Культурні перетворення в перші роки радянської влади. Глибокі національно-культурні перетворення, розпочаті Центральною Радою і гетьманом П. Скоропадським, незважаючи на орієнтацію на дещо інші матеріальні й духовні цінності людського суспільства, продовжувалися в перші роки радянської влади (1919—1920). ,

2.Українська модерна архітектура

Український архітектурний модерн, УАМ – один з українських оригінальних архітектурних стилей. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко), вплив якої, починаючи з 1910 – го року було помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.

В основі УАМ лежать форми української народної хатньої і церковної архітектури. З цого приводу варто відзначити, що вперше елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст. (будинок Галагана у Лебединцях).

Досягнення етнографічної науки і дослідження народної архітектури і народних будівельних традицій привели до зародження серед архітекторів думки про створення власного архітектурного стилю, нородного по своїй суті. Першим цю ідею у 1903 році реалізував В. Г. Кричевський у проекті будинку Полтавського губернського земства (1903 - 1908 роки), що став першим твором у стилі УАМ. Майже одночасно з ним у цьому новому стилі були збудовані школа ім. Ш. П. Котляревського у Полтаві (1903 - 1908 роки, архітектори Є. Н. Сердюк і М. В. Стасюков) і церква в селі Плішивці (1902 - 1906 роки, тархітектор І. С. Кузнєцов), архітектура якої відноситься дослідниками до УАМ. Це були перші три об'єкти, побудовані у стилі, що отримає згодом назву УАМ.

У стилі модерн збудовані перший в Україні критий ри­нок (Бесарабський) у Києві (арх. Г. Гай), міська залізнич­на станція (арх. О. Вербицький), власний будинок знаме­нитого київського архітектора В. Городецького.

Варіант-20

1) києво - могилянська колегія 1632

2) березіль 1922

3)Пінзель – скульптор

4) ратуша в стилі класицизм

5) центр розвитку театрального мистецтва. Києво-могилянська академія

1)Параджанов « тіні забутих предків» Осика «кам’яний хрест» Ілленко «білий птах з чорною ознакою» і.молайчук

2) ансамблі класицизму – найстаріший театир Східної Європи, збудований за кошти графа Скарбка – тепер це академічний театир ім. М. Заньковецької, будівля губернатора Галиччини (тепер облдержадміністрація) і також в ідеальних пропорціях будівлі Природознавчого музею та колишнього Оссолінеуму – тепер наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Завершують екскурсію архітектурні стилі поч. XX ст. знаменита сецесія – ансамблі вулиць Павлова та Богомольця, будинок страхового товариства “Дністер”, та будинок Сегала на одному з центральних проспектів. Екскурсія проводиться фахівцями по архітектурі.

3) «камінний господар» «лісова пісня»

4) Інтерме́дія (лат. intermedius — проміжний, середній) — невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави

В українській драматургії 17-18 ст., де в основному експлуатувалися старо- та новозавітні сюжети, які не давали можливості адекватно й оперативно реагувати на тодішні суспільно-політичні події, інтермедія віддзеркалювала дійсність, починаючи з 17 ст.: зафіксовано міжнаціональні стосунки, конфесійні проблеми тощо. Збереглося понад 50 інтермедій, зокрема Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського. Інтермедії лягли в основу української побутової драми, комедії.

Вплив інтермедії відчутний у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, М. Старицького та інших.

Виникли в театрі…вертеп .шкільна драма

5)дисиденти—люди які відкрито критикували політику уряду. І які вималали широких громадських.релігійних..національних прав

Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Вінграновський, Алла Горська та Іван Дзюба. Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель та брати Горині.

1) В іконописі поча-ли широко використовуватись народні мотиви й образи. Святі стають

схожими на українських дідів та молодих парубків. Оригінальним національним явищем стали народні ікони — так звані

Козацькі Покрови, на яких зображувалися козаки, старшини, гетьмани. Характерною складовою храмового живопису стає ктиторський пор-

трет, тобто зображення історичних осіб, які жертвували на будівництво храмів, уславилися благодійними ділами, князів та царів. Новим явищем у світському мистецтві став парсунний портрет. Він відходить від іконописних традицій. Робиться спроба максимально прав-

доподібно передати риси людини Жіночі портрети зустрічаються рідко, Активно розвивалося графічне мистецтво. Найвідомішими були

школи графіки Києво-Могилянської академії, Києво-Печерської лаври, Чернігівська та Львівська

2)

розвивається українська наука. Україна бере участь у найбільших міжнародних програмах століття, наприклад, космічних програмах «Морський старт», «Глобалстар». А також у космічних програмах «Спектр», «Марс-96», «Шатл-97», «Океан», «Природа». Вперше запрацювала національна українська станція в Антарктиді. В той же час на науковому потенціалі дуже серйозно відбилися економічні проблеми. Реструктуризація управління економікою, перехід одних підприємств у приватну власність, збитковість інших негативно позначилися на галузевих наукових і проектних інститутах. Державне фінансування науки скоротилося в чотири рази. В Україну широко завозиться електронна техніка, власна її розробка і виробництво не налагоджуються. Погіршення умов життя і роботи стало головною причиною того, що в 1992—1996 рр. за кордон виїхали тисячі наукових співробітників.З'явилося розділення культури на елітарну і масову. Україна зіткнулася з таким явищем, як американізація культури, що особливо відчувається в кінематографі (виробництво власних фільмів значно скорочене), популярної музики, літератури.Для багатьох людей відвідування театрів, музеїв, бібліотек, тим паче які-небудь поїздки стали недоступними. У зв'язку зі значним скороченням життєвого рівня (за рівнем життя Україна займає 95-е місце в світі, а понад половина населення живе нижче межі бідності), погіршенням медичного обслуговування, зростанням вартості ліків, ускладненням екологічної обстановки спостерігається збільшення захворюваності, смертності, зниження народжуваності.