Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_do_drugogo_modulya_z_istoriyi.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
404.99 Кб
Скачать

1 Рівень

1.Модерн в перекладі означає: г) сучасний;

2.Ідеологом хлопоманства був: а) В.Антонович;

3.Відомий представник класицизму І.Мартос був: в) скульптором;

4.Київський університет св.Володимира був відкритий у: в) 1834;

5.Собор Марії-Магдалини у Львові побудований у стилі: а) бароко;

2Рівень

1.Він був ідеологом української графіки,сприяв розвитку графічного рисунку, як самостійного виду мистецтва,заснувава у 1920-х роках школу молодих графіків? - Г.Нарбут.

2.Назвіть відомих вам харківських романтиків:

М.Костомаров, І. Срезневський, А. Метлинський, Л. Боровиковський, М. Петренко, О. Шпигоцький

3.Барокові споруди у Львові це:

а)Церква Св.Юри;б)Домініканський костел;в) Стрітенський костел босих кармеліток; Собор Марії-Магдалини, костел єзуїтів.

4.Що ви знаєте про «Спілку визволення України»?

вигадана 1929 органами Державного політичного управління УСРР контрреволюційна організація, яка нібито ставила за мету повалення рад. влади при допомозі іноземних держав і створення самостійної України; за сфабрикованою справою СВУ 1930 засуджені до різних термінів ув'язнення 45 представників укр. інтелігенції, зокрема С. Єфремов, М. Слабченко, О. Ґермайзе.

5. Що таке «шкільна драма»? Які театральні жанри розвивались в Україні у ХУІІ – ХУІІІ ст.?

Шкільна́ дра́ма жанр латиномовної релігійної драматургії Походження шкільної драми пов'язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов'язковими для засвоєння латини. Часто шкільна драма складалася з п'яти актів, після кожного з яких виступав хор. Вистава організовувалася переважно до Різдва, Великодня тощо. Основна її віршова форма — силабічна, писана українською книжною мовою. Вертепи, драми, інтермедії – жанри, що розвивались.

3 Рівень

1. Охарактеризуйте своєрідність українського бароко

Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVIIXVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Українське бароко 17 ст. нерідко називають «козацьким». Це, звичайно, перебільшення, але якась частина істини в такому визначенні є, бо саме воно, козацтво, було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало відомих творів архітектури та живопису, створених на замовлення козацької старшини. Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи. Такі хрещаті в плані церкви народилися з дерев'яної архітектури, принципи якої були стилістично близькими західному бароко.Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов'язаній з нею Слобідській Україні вироблявсь оригінальний варіант барокової архітектури, який називають українським, або «козацьким» бароко. Позитивне значення мала побудова в Україні храмів за проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква в Києві, 1766 р.). Серед українських архітекторів, які працювали в Росії, найвідоміший Іван Зарудний. У кам'яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко, але і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові, а також собор св. Юра Києво-Видубицького монастиря, Покровський собор у Харкові та ін.). Продовженням бароко став творчо запозичений у Франції стиль рококо. В ньому перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Софіївського собору, головної церкви в Почаєві.

2.Український літературний модернізм

  1. Модернізм в українській літературі народився в 1890-х рр. і перебував в інтелектуальній опозиції до так званої соціальної прози (реалізму). Література модернізму сповідувала нову естетику, нові художні прийоми і манеру творчості. Основними ознаками нової естетики слугували естетизм ("мистецтво для мистецтва"), інтелектуалізм, європеїзм, що межував з космополітизмом, глибокий психологізм, інтерес до внутрішнього життя і світогляду індивідуума.

Літературний модернізм в Україні, як явище культури, народився з протистояння двох поколінь: культурників-українофілів та бунтівників-модерністів. І модерністи (діти), і традиціоналісти (покоління батьків) цілком усвідомлювали цей конфлікт і були активними його учасниками.

Важливою рисою літературного модерну в Україні, як культурного явища, було створення жіночої мистецької традиції. Письменниці-модерністки гостріше відчували застійність українського літературного процесу та усієї духовної атмосфери в суспільстві, що пояснювалося "більшою залежністю жінки, тіснішими рамками, в які завжди заганяє жінку патріархальне суспільство".

Вихідці з інтелігентських сімей, родин священиків, учителів та дрібних службовців, письменниці доби модернізму "приносять нові теми, нові типи героїв, звертаються до жіночої психології й акцентують жіночі цінності". Культовими постатями в жіночій традиції української модерної літератури виступали Леся Українка та Ольга Кобилянська.

Український літературний модернізм мав певний політичний сенс і громадське звучання. Виникнення модернізму як течії, яка оспівувала не лише селянство, а й представників усіх верств, насамперед – інтелігенції, культурної еліти, свідчило про самодостатність української літератури та української нації. Більш того, письменники-модерністи не знали кордонів, своєю творчістю, новими естетичними ідеалами вони "з’єднували" українську літературу, формували єдину українську свідомість, ідею культурної, літературної, географічної, мовної та політичної єдності східної і західної частин України. Творчість українських модерністів-письменників, поетів, критиків відіграла не останню роль у формуванні української національної ідентичності.

Варіант 18

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]