- •Кучеренко а.
- •Загальні вимоги до техніко-економічного обгрунтування доцільності розробки програмного продукту
- •Методика розрахунку трудомісткості розробки та впровадження програмного продукту
- •Кошторис витрат на розробку та впровадження програмного продукту (пп)
- •3.1 Витрати на оплату праці
- •3.2. Відрахування на соціальні заходи.
- •Матеріальні витрати
- •Витрати на спеціальне обладнання
- •Витрати на службові відрядження
- •Експериментально-виробничі витрати
- •Накладні витрати
- •Визначення економічного ефекту від застосування пп
- •Визначення ціни виробу
- •Нижня межа ціни (цнм)
- •Верхня межа ціни (цвм)
- •Техніко-економічне обгрунтування розробки (вдосконалення) пп на основі функціонально-вартісного аналізу (фва)
- •Вихідні положення
- •Методика проведення функціонального аналізу
- •Обгрунтування функцій об’єкту
- •Обґрунтування системи параметрів пп і оцінка його рівня якості
- •Методика проведення вартісного аналізу
- •Список літератури
Кучеренко а.
-
Загальні вимоги до техніко-економічного обгрунтування доцільності розробки програмного продукту
В умовах прискорення науково-технічного розвитку, необхідності інтенсифікації та підвищення ефективності економіки велика роль належить інформатизації усіх ланок економічної та суспільної діяльності людей. Це, в свою чергу, вимагає розробки та впровадження в усі ці сфери діяльності необхідного програмного забезпечення. В останні роки в Україні і в світі значно розвинувся ринок програмних продуктів (ПП), що створило конкурентне середовище, в якому мусять діяти розробники програмного забезпечення. В цих умовах величезного значення набуває необхідність визначення конкурентоспроможності ПП, що розробляється, техніко-економічного обгрунтування доцільності розробки та ефективності їх використання.
Для вирішення цих завдань необхідно зробити:
– аналіз ринку та визначення конкурентоспроможності ПП;
– функціонально-вартісний аналіз варіантів ПП;
– розрахунок трудомісткості та собівартості розробки та впровадження ПП;
– визначення економічної ефективності та обсягу виробництва ПП;
– визначення договірної ціни на ПП.
Для оцінки економічних показників ПП необхідно насамперед визначити трудомісткість та вартість різних варіантів його розробки та впровадження, а потім на підставі результатів порівняння цих варіантів обрати з них найефективніший, визначити для нього доцільний обсяг виробництва та договірну ціну.
-
Методика розрахунку трудомісткості розробки та впровадження програмного продукту
Трудомісткість розробки та впровадження ПП визначається для таких стадій розробки:
– технічне завдання (ТЗ);
– ескізний проект (ЕП);
– технічний проект (ТП);
– робочий проект (РП);
– впровадження (Вп).
Всі ці стадії мають місце тільки при розробці дуже великих та складних ПП; в переважній більшості випадків деякі стадії можуть бути відсутні. Наприклад, може бути відсутня стадія ЕП, тоді трудомісткість цієї стадії (ТЕП) враховується в трудомісткості ТП (Т’ТП):
Т’ТП = ТЕП + ТТП
Стадії ТП та РП можуть об’єднуватися у техноробочий проект(ТРП), тоді його трудомісткість становить:
ТТРП = 0,85 ТТП + ТРП .
Для розрахунку трудомісткості ПП необхідно визначити [1]:
а) кількість макетів (наборів даних) вхідної інформації;
б) кількість різновидів форм вихідної інформації (форм друкарських документів і інформації, яка переноситься на машинні носії);
в) ступінь новизни групи задач (задачі); по цьому критерію задачі розподіляються на 4 групи:
А – задачі, які передбачають використання принципово нових методів розробки, проведення науково-дослідних робіт;
Б – розробка типових проектних рішень, оригінальних задач і систем, які не мають аналогів;
В – прив’язка типових практичних рішень при умові їх зміни; розробка задач, які мають аналогічні рішення;
Г – прив’язка типових проектних рішень без їх зміни; розробка задач, які мають аналогічні рішення;
г) складність алгоритму; виділяють три групи складності:
1 – алгоритми оптимізації і моделювання систем і об’єктів;
2 – алгоритми обліку, звітності, статистики, пошуку;
3 – алгоритми, які реалізують стандартні методи рішень, а також не передбачають використання складних чисельних і логічних методів.
д) складність організації контролю вхідної і вихідної інформації, яка характеризується такими групами:
11 – вхідні дані і документи різноманітного розміру і структури, контроль здійснюється перехресно, тобто враховується зв’язок між показниками різних документів;
12 – вхідні дані і документи одноманітної форми і змісту, здійснюється формальний контроль;
21 – друкування документів складної багаторівневої структури, різноманітної форми і змісту;
22 – друкування документів одноманітної форми і змісту, вивід масивів даних на машинні носії.
е) вид інформації, що використовується; ця інформація може бути:
– змінною (ЗІ);
– нормативно-довідковою (НДІ);
– банком даних (БД);
ж) мову програмування;
з) можливість використання стандартних модулів, типових програм, пакетів прикладних програм.
На основі даних типових норм часу на програмування (додатки 1,2,3 та 4) розраховують трудомісткість розробки ПП (Тр) [1].
Для стадій “Технічне завдання” та ”Ескізний проект” трудомісткість у людино-днях визначається в залежності від типу задачі та ступеню новизни за даними додатків 1 та 2.
Для економічних задач на стадіях “Технічний проект”, “Робочий проект” та “Впровадження” трудомісткість може бути розрахована в залежності від кількості різноманітних форм вхідної та вихідної інформації за формулою [1]:
Tр = a*kb*lc, (2.1)
де k – кількість макетів вхідної інформації;
l – кількість різноманітних форм вихідної інформації;
a,b,c – коефіцієнти, значення яких наведені у додатку 3.
Для задач розрахункового характеру нормативи трудомісткості наведені у додатку 4.
Норми часу, що наведені у додатках 1, 2, 3 та 4 розраховані для групи задач ступеню новизни «В» при використанні змінної інформації (ЗІ). Для визначення трудомісткості ПП з іншими характеристиками потрібно використати поправкові коефіцієнти (таблиці 2.1, 2.2 і 2.3). При використанні інформації різних видів поправковий коефіцієнт для визначення трудомісткості робіт розраховується за формулою:
Кп = (К1m + K2n + K3p) / (m + n + p) , (2.2)
де К1, К2, К3 – поправкові коефіцієнти (таблиці 2.1 та 2.2 відповідно для стадій “Технічний проект” та “Робочий проект”);
m, n, p – кількість наборів даних відповідно ЗІ, НДІ, БД.
Норми часу на розробку стадій “Робочий проект” та “Впровадження” розраховані при складності контролю вхідної інформації – 12 і вихідної – 22. В інших випадках необхідно користуватися поправковими коефіцієнтами Кск (табл.2.3).
Таблиця 2.1 - Поправкові коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп на стадії “Технічний проект”
Вид використаної |
Ступінь новизни |
|||
інформації |
А |
Б |
В |
Г |
ЗІ |
1.70 |
1.20 |
1.00 |
0.50 |
НДІ |
1.45 |
1.08 |
0.72 |
0.43 |
БД |
4.37 |
3.12 |
2.08 |
1.25 |
Таблиця 2.2 - Поправкові коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп на стадії “Робочий проект”
Вид використаної |
Група складності |
Ступінь новизни |
|||
інформації |
алгоритму |
А |
Б |
В |
Г |
|
1 |
2.27 |
1.62 |
1.20 |
0.65 |
ЗІ |
2 |
2.02 |
1.44 |
1.10 |
0.58 |
|
3 |
1.68 |
1.20 |
1.00 |
0.48 |
|
1 |
1.36 |
0.97 |
0.65 |
0.40 |
НДІ |
2 |
1.21 |
0.86 |
0.58 |
0.34 |
|
3 |
1.01 |
0.72 |
0.48 |
0.29 |
|
1 |
1.14 |
0.81 |
0.54 |
0.32 |
БД |
2 |
1.05 |
0.72 |
0.48 |
0.20 |
|
3 |
0.85 |
0.60 |
0.40 |
0.24 |
Таблиця 2.3 - Поправкові коефіцієнти, які враховують складність контролю вхідної та вихідної інформації Кск
Складність контролю |
Складність контролю вихідної інформації |
|
вхідної інформації |
21 |
22 |
11 |
1.16 |
1.07 |
12 |
1.08 |
1.00 |
Норми часу на стадії “Робочий проект” наведені з урахуванням використання мов програмування високого рівня. При використанні мов низького рівня норми часу для цієї стадії потрібно скоригувати з урахуванням коефіцієнта Км, рівного 1,15.
Коли при розробці ПП використовуються стандартні модулі і (або) пакети прикладних програм(ППП), типові програми, норму часу коригують за допомогою коефіцієнта Кст (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Поправкові коефіцієнти при використанні типових проектних рішень, типових програм та стандартних модулів на стадіях “Робочий проект” та “Впровадження”
Ступінь використання ППП, типових програм, стандартних модулів |
Кст |
60 % та вище |
0.5 |
40... 60 % |
0.6 |
25 ...40 % |
0.7 |
20...25 % |
0.8 |
При розробці стандартного ПП норму часу слід коригувати за допомогою коефіцієнта Кст.п, рівного 1,2...1,6.
Загальна трудомісткість програмування задач:
То = Тр Кп Кск Км Кст Кст.п , (2.3)
Приклад розрахунку трудомісткості групи задач. Визначити трудомісткість розробки ПП групи задач “Облік основних фондів” підсистеми управління “Бухгалтерський облік”. Плановий термін розробки – 0.5 року.
Вихідні дані:
-
кількість макетів вхідної інформації – 5, у тому числі змінної інформації – 2, інформації, отриманої від рішення суміжних задач, – 1, довідкової умовно-постійної інформації – 2 (ЗІ = 3, НДІ = 2);
-
кількість різновидів форм вихідної інформації – 10, у т.ч. друкарських документів – 6, інформації, що переноситься на машинні носії – 4;
-
ступінь новизни групи задач – “Г”;
-
складність алгоритму – 3;
-
складність контролю вхідної та вихідної інформації:
-
вхідні дані і документи різноманітного формату і структури, контроль здійснюється перехресно – 11,
-
друкування документації складної багаторівневої структури різноманітної форми та змісту – 21;
-
мова програмування – АССЕМБЛЕР;
-
використання стандартних модулів та програм – 30%;
-
ПП – не стандартний.
Розрахунок трудомісткості можна зробити у табличній формі (табл. 2.5).