55. Валютно-фінансові умови у ліцензійних угодах.

Одним з найважливіших і складних питань при продажу і купівлі ліцензій є визначення лщензшних платежів (цши лщензіи).

Ліцензійні платежі — це визначена винагорода лщензіарові, виплачувана лщензіатом як відшкодування за надання прав на використання предмета угоди.Форми ліцензійних винагород бувають різні. Залежно від методу підрахунку вони підрозділяються на дві групи.До першої групи відносяться винагороди, розмір яких підраховується на базі фактичного економічного результату використання ліцензії. До другої групи відносяться такі форми: первісний платіж готівкою, па-ушальний платіж, передача цінних паперів ліцензіата, переда­ча зустрічної технологічної документації.

Періодичні відсоткові відрахування, чи поточні відраху-вання (“роялті”) встановлюються у вигляді визначених фіксованих ставок (у відсотках) і виплачуються ліцензіатом через визначені погоджені проміжки часу (щорічно, поквар­тально, щомісяця або на визначену дату). Рівень ставок поточних відрахувань у сучасній практиці ліцензійної торгівлі становить у середньому 2-10%. Най-частіше трапляються ставки 3-5%. Участь у прибутку ліцензіата як форма ліцензійної вина-городи означає відрахування на користь ліцензіата визначеної частини (відсотка) прибутку, отриманого ліцензіатом завдяки використанню даної ліцензії. Ця частка звичайно коливається від 20 до 30% при наданні виняткової ліцензії і до 10% — при невинятковій ліцензії. Однак у практиці ліцензування ця фор­ма трапляється дуже рідко.Паушальний платіж — це визначена, твердо зафіксована в угоді сума ліцензійної винагороди. Первісний платіж готівкою передбачає оплату ліцензіатом визначеної встановленої в угоді суми у вигляді одноразового внеску чи вроздріб протягом установленого в угоді терміну або після виконання визначених умов (наприклад, че­рез визначену кількість днів після підписання ліцензійної уго­ди або її вступу в силу; після надання ліцензіаром технічної документації). Передача цінних паперів (акцій і облігацій) як форма ви-нагороди за ліцензійною угодою трапляється в чистому ви-гляді або в комбінації з іншими формами приблизно в 15% ліцензійних угод. Ліцензіар одержує найчастіше 5–20% акцій ліцензіата, хоча в окремих випадках ця частка доходить до 40%.Передача технічної документації як форма платежу набу-ла поширення в японських компаніях. Вона передбачає взаємне надання ліцензій і в більшості випадків застосо-вується в поєднання з іншими формами винагороди.

В умові платежу докладно застережується порядок сплати ліцензійної винагороди, а саме: валюта платежу з включенням залежно від обставин валютного застереження; форма розра-хунку (порядок і умови відкриття акредитива, терміни перека-зу платежів); база для обчислення вартості продукції, що ви-пускається, чи вартості продажів (при винагороді у формі по-точних відрахувань) і порядок їх обчислення.

У переважній більшості країн одержання і переказ винаго-роди обкладаються податками, тому в угоді застережується, що вони цілком відносяться на рахунок ліцензіата і не підля-гають відрахуванню з ліцензійної винагороди.

56) Вал-фін умови договору на умовах підрядуДоговір підряду використовується у міжнародних угодах, які пов’язані з наданням найрізноманітніших видів послуг та виконанням різних робіт. Конкретними об’єктами договору підряду можуть бути: - економічні обґрунтування; -Консультаційні та інформаційні послуги; -маркетингові дослідження та рекламні роботи; -виготовлення товарів за спеціальним замовленням;-будівельні та монтажні роботи.У підрядних контрактах можуть застосовуватись такі види цін: 1)ціни на окремі частини робіт; 2)глобальні ціни — це ціни за виконання усього комплек­су зобов’язань; 3)середні одиничні розцінки; 4)ціна за системою “вартість + винагорода”.

Виконавши даний обсяг робіт, підрядник передає замовнику звіт та документи, що підтверджують, які витрати він зазнав, виконуючи свої зобов’язання. Ця сума витрат збільшується підрядником на суму винагороди, яка заздалегідь погоджена сторонами. Сума винагороди, як правило, покриває частку його адміністративно-господарчих витрат та забезпечує підряднику одержання середньої норми прибутку.

Перед тим як підписати контракт, сторони погоджують орієнтовану ціну наступних робіт та такі умови: якщо загаль-на вартість повністю виконаних робіт нижча (вища) за орієнтовану ціну, то економія (перевитрата) ділиться (покри-вається) між замовником та підрядником в установленому у контракті співвідношенні.

Виконуючи підрядні роботи за кордоном, у тому числі на умовах “під ключ”, українські організації виступають як гене-ральні підрядчики.

Договори на умовах підряду включають у себе різні види поставок робіт та відповідних їм платежів. Таким чином, платіжні умови цих контрактів складаються ніби з кількох платіжних умов звичайних контрактів.

У цілому схема умов платежу і форм розрахунків може ма-ти такий вигляд: 1)Авансовий платіж (як правило, 10–15% вартості догово­ру) здійснюється шляхом банківського переказу (або за акредитивом проти розписки підрядника та/або гарантії повернення авансового платежу). 2)Підготовчі або проектні роботи звичайно оплачуються за фактичним виконанням проти рахунків підрядчика і доку­мента, що підтверджує виконання робіт. (інкасова форма розрахунків, рідше — акредитив, хоча він вигідніший). При використанні інкасо доцільно вимагати надання замовником банківської гарантії для забезпечення платежів. 3)Поставка устаткування оплачується, як правило, за аккредитивами проти надання.

Для того щоб запобігти сплаті мита у країні замовника, митним органам країни замовника може бути надана гарантія уповноваженого банку для забезпечення зобов’язань підрядника щодо вивезення машин та устаткування після завершения робіт.

Монтажні та будівельні роботи оплачуються, як правило, за фактичним виконанням проти рахунків підрядчика та доку­мента, що підтверджує виконання робіт (інкасова форма розрахунків із банківською гарантією). 4)До особливостей контракту на умовах підряду слід віднести забезпечення взаємних зобов’язань фінансовими га- рантіями. До них відносяться:

А)банківська гарантія серйозності комерційної пропозиції, яка надається замовнику підрядником і становить 1-3% загальної суми контракту;

Б)банківська гарантія надійного виконання зобов’язань, яка надається замовнику під час підписання контракту, становить близько 10% загальної суми контракту;

В)банківська гарантія замовнику про належне використання авансу, яка надається підрядником на повну суму авансу;

Г)гарантії платежів замовника підряднику. Це є платежі готівкою з безвідкличних підтверджених акредитивів; д)гарантії платежів по кредиту, що надається. Це тратти, з їх авалюванням великим банком країни замовника.

Гарантія виконання договору, встановлена на суму, що не перевищує 10-12% вартості контракту, замінює собою гарантійні платежі, на яких може наполягати замовник. Гарантія втрачає чинність після підписання документів про введения об’єкта в експлуатацію.