24.Зовнішньоторговельна модель зед підприємства.

Зовнішньоторговельна модель включає ком_плекс експортних та імпортних операцій, які

пов’язані з торгівлею товарами, послугами,продукцією інтелектуальної праці (рис. 6.1.)Експортні операції — це діяльність, якапов’язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для пере_дачі їх у власність іноземного контрагента.

Здійснення експортних операцій передбачає:

_ подання митному органу документів, що засвідчуютьпідстави та умови вивезення товарів за межі митної те_риторії країни;

_ сплату податків і зборів, встановлених на експорт то_варів;

_ дотримання експортером вимог, передбачених законом.

При здійсненні реекспортних операцій товари, що похо_дять з інших країн, не пізніше, ніж у встановлений законодав_ством строк з моменту їх ввезення на митну територію країни,

вивозяться з цієї території в режимі експорту Реекспортні операції здійснюються за таких умов:

_ митному органу подано дозвіл уповноваженого органу,укладеному в установленому законом порядку, на реек_спорт товарів;

_ товари, що реекспортуються, по_перше, перебувають утому самому стані, в якому вони перебували на моментввезення на митну територію країни, крім змінвнаслідок природного зношення або втрат за нормаль_них умов транспортування та зберігання; по_друге, не

використовувалися з метою одержання прибутку; по_третє, вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їхввезення на митну територію країни.

До товарів, що реекспортуються, не застосовуються захо_ди нетарифного регулювання.

Імпортні операції — це діяльність, що пов’язана із за_купівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної ре_алізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Здійснення імпортних операцій передбачає:

_ подання митному органу документів, що засвідчуютьпідстави та умови ввезення товарів на митну територію країни;

_ сплату податків і зборів, якими обкладаються товарипід час ввезення на митну територію країни відповіднодо її законів;

_ дотримання вимог, передбачених законом, щодо за_

ходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Головною особливістю зовнішньоторговельної моделі є на_явність двох сторін міжнародної угоди: покупця та продавця,тобто одна із сторін виробляє продукцію або здійснює послуги,а друга є їх споживачем. У процесі торговельної операціїздійснюється перехід власності від однієї сторони до другої.Зовнішньоторговельна модель передбачає як самостійнудіяльність підприємця на зовнішньому ринку, так і викорис_тання послуг спеціалізованих фірм, у тому числі посередників.

25. Виробничо-інвестиційна модель зед підприємства.

Виробничо_інвестиційна модель ЗЕД підприємства вклю_чає комплекс операцій, пов’язаних із міжнародним лізингом,міжнародною виробничою кооперацією, діяльністю спільних

підприємств (рис. 6.2).Тепер послідовно розглянемо складові даної моделі, пер_шою з яких є міжнародний лізинг.Лізинг — це форма довгострокової операції,яка пов’язана з передачею у використанняобладнання, транспортних засобів та іншогорухомого й нерухомого майна,крім земель_них ділянок та інших природних об’єктів [17].Міжнародний лізинг є однією з форм лізингу, за якою ук_ладається договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізин_гу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі,коли майно чи платежі перетинають державні кордони.За наявністю факту переходу права власності розрізняютьоперативний та фінансовий лізинг.Оперативний лізинг — це контракт, що укладається на ко_роткий та середній термін, менший за той, за яким аморти_зується 90% вартості об’єкта лізингу. Лізингоотримувач має право у будь_який час розірвати договір. Після закінченнятермінудоговору він може бути поновлений, або об’єкт лізин_гу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторнопереданий у використання іншому лізингоотримувачу. Такимчином, предмет лізингу не переходить у власність лізингоот_римувача, а лізингодавець не відшкодовує всі свої витрати зарахунок надходження лізингових від одного лізингоотримува_ча. Оперативний лізинг страхуєлізингоотримувача від вико_ристання морально застарілого обладнання.Фінансовий лізинг — це лізинговий контракт з тривалимтерміном (15–20 років) і амортизацією всієї або більшої части_ни вартості устаткування.

Міжнародне виробниче кооперування — це найрозповсюд_женіший вид міжнародних виробничо_технічних зв’язківпідприємств1. Воно є наслідком спеціалізації національних ви_робництв, що взаємодіють у системі міжнародного поділу праці,базується на предметній спеціалізації і виступає як форма част_кового та загального поділу праці у світовому господарстві.

Особливості міжнародного виробничого кооперування:

_ суб’єктами кооперації є промислові підприємства зрізних країн;

_ кооперація не супроводжується створенням будь_якихорганізаційних структур;

_ сторони на основі попереднього узгодження умовспільної діяльності пристосовують своє виробництво

до здійснення кооперації;

_ проведення уніфікації об’єкта кооперування, тобто вве_дення спільних технічних вимог, технічної докумен_тації, вимог техніки безпеки;

_ закріплення в договірному порядку в якості головнихоб’єктів кооперування видів комплектуючих виробів,напівфабрикатів, технологій тощо;

_ розподіл між сторонами в межах узгодженої програмизавдань, закріплення виробничої спеціалізації та коор_динація їх господарчої діяльності;

_ додержання графіка виконання виробничих програм вузгоджених обсягах, асортименті, якості;

_ довгостроковість, стабільність та регулярність відносинміж партнерами, що підвищує їх зацікавленість у тако_го роду зв’язках і веде до встановлення між кооперато_рами установлених виробничих і технологічних зв’язків, тісної взаємодії та взаємозалежності;

_ різний соціально_економічний характер відносин між

партнерами, що залежить від того, чи є кооперування

внутрішньофірмовим або міжфірмовим.

Ефективною формою спільноїпідприємницької діяльності між українськи_ми суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єкта_ми господарської діяльності є створення спільнихпідприємств (СП).Спільне підприємство — це підприємство (організація)будь_якої організаційно_правової форми, іноземні інвестиції встатутному фонді якого становлять не менше ніж 10% [12].Загальною метою створення СП є поліпшення довгостро_кових перспектив одержання прибутку підприємством шля_хом реалізації угод про:

_ спеціалізацію та кооперування виробництва;

_ спорудження великих промислових та інших об’єктів,які потребують складного тадорогого устаткування, ве_ликих капіталовкладень;

_ налагодження виробництва нових видів продукції (по_слуг);

_ здійснення науково_технічного співробітництва, у томучислі спільного використання капіталів, ліцензій, тех_нологічного досвіду та знань.