2. Підсистеми народногосподарського комплексу України.

Народногосподарський комплекс України складається із різноманітних галузей і територіальних підсистем. Головними компонентами вважаються дві сфери: матеріальне виробництво (виробнича сфера) та виробництво послуг (або соціальна сфера).

Виробнича сфера – це всі види діяльності людини, що створюють матеріальні блага та забезпечують їх доставку до споживача. До виробничої сфери входить: промисловість, сільське господарство, капітальне будівництво, транспорт.

Соціальна сфера – це всі види діяльності людини, які забезпечують її побутові та духовні потреби. Всі види діяльності людини цієї сфери називаються послугами. До соціальної сфери належать: торгівля, громадське харчування, готельне господарство, комунально-побутове господарство, туризм, освіта, культура, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, стипендії, соціальне страхування, грошова допомога безробітним, багатодітним сім’ям, сиротам.

Співвідношення між сферами народногосподарського комплексу України, як правило, характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої (до 55-65%) і зменшення виробничої сфери в усьому народному господарстві. У невиробничій сфері України і нині зайнято працівників набагато менше, ніж у розвинених країнах – близько 26%. Це свідчить про недосконалість структури господарства України. Адже саме рівень розвитку невиробничої сфери є важливим показником соціально-економічного прогресу. 

Територіальна підсистема народногосподарського комплексу України складається із Автономної Республіки Крим, 24 областей та міст Севастополя і Києва.

Часто міжнародні економічні організації розглядають галузеву структуру національних господарств як співвідношення трьох секторів економіки. До первинного сектора відносять сільське і лісове господарства, рибальство, добувні галузі промисловості, тобто ті галузі, які дають людині "первинну" (створену природою) продукцію. До вторинного сектора включають індустріальні галузі — обробну промисловість і будівництво, які переробляють і облагороджують первинну продукцію і доводять її до споживача у вигляді кінцевих матеріальних благ. Третинним сектором називають галузі сфери послуг.

За такою структурою економіки країни світу відносять до одного з трьох типів: країни доіндустріальної стадії розвитку (у них дуже висока частка галузей первинного сектора), індустріальної стадії (вторинного сектора) і постіндустріальної стадії розвитку (велика перевага галузей третинного сектора). Україна має показники типової держави, що знаходиться на індустріальній стадії розвитку суспільства.

3. Структура економіки. Її сутність та поняття.

Структуру економіки розглядають у вузькому і широкому розумінні. У вузькому понятті – це комплекс галузей з виробництва товарів і послуг з відповідноми технологічними і міжгалузевими зв’язками. В широкому понятті структура економіки охоплює не лише пропорції виробництва, а й форми його організації та управління, механізм державного ринкового регулювання.

Структура економіки – це співвідношення між сферами виробництва, яке виражає господарські пропорції, стан суспільного поділу праці. Структура економіки вимірюється як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність працюючих, вартість основних фондів, асортимент продукції).

Структура економіки досить складне і багатопланове поняття. Воно включає в себе: