2 Лінійна структура управління

Лінійна структура управління складається із взаємоупорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбинки, піраміди підпорядкування: директор-начальник цеху-майстер дільниці-бригадир, і т.д. У цьому ланцюгу немає керівника, який би не підпорядковувався сам і якому б не підпорядковувалися інші. Тобто при цій структурі найбільшою мірою дотримується принцип єдиноначальності: одна особа зосереджує у своїх руках управління всією сукупністю операцій, підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника. Схематично її можна представити так:

	Керівник організації
Лінійний керівник 1		Лінійний керівник 2
Лінійний керівник 1.1		Лінійний керівник 2.1
Лінійний керівник 1.1.n		Лінійний керівник 2.1.n
Виконавці а1; а 1n;		Виконавці а2; а 2n;

Класичний приклад лінійної структури – це адміністративно-командна система управління, при якій чітко прослідковується дистанція між різним ієрархічним суспільством, здійснюється сильна централізація влади.

Переваги лінійної структури:

• єдність і чіткість розпорядництва;

• погодженість дій виконавців;

• чітка система взаємних зв’язків між керівником і підлеглим;

• швидкість реакції у відповідь на прямі вказівки;

• одержання виконавцями узгоджених між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами;

• особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Недоліки:

• високі вимоги до керівника, що повинен мати численні різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління і сферах діяльності, здійснюваних підлеглими, що обмежує можливості керівника з ефективного управління;

• перевантаження менеджерів вищого рівня, величезна кількість інформацій, потік паперів, множинність контактів із підлеглими і вищим керівництвом;

• тенденція до тяганини при вирішенні питань, що стосуються кількох підрозділів;

• відсутність ланок з планування і підготовки управлінських рішень.

3 Лінійно-штабна структура управління

У лінійно-штабній структурі при лінійних керівниках створюються штаби (служби), які спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій (робіт). Вони не володіють правами прийняття управлінських рішень, а лише сприяють їхній розробці. Право прийняття рішень залишається за лінійним менеджером.

Рис. – Лін.-штабна орг.структура управління середнім за масштабами виробництва підприємством

			Керівник організації
	Лінійний керівник 1		Лінійний керівник 2		Лінійний керівник n
	Функціональна служба 1 (штаб)		Функціональна служба 2 (штаб)		Функціональна служба n (штаб)
	Виконавці а1; а1n		Виконавці а2;а2n		Виконавці ан; а n

Позитивні якості:

• більш глибока й осмислена підготовка управлінських рішень;

• звільнення лінійних менеджерів від надмірного навантаження;

• можливість залучення фахівців і експертів у певних галузях.

• Недоліки:

• недостатньо чітка відповідальність, тому що той, хто готує рішення не бере участі у його реалізації;

• тенденція до надмірної централізації;

• збереження надто високих вимог до вищого керівництва, що приймає рішення.