
- •1. Поняття композиції та архітектоніки тексту
- •2. Складові композиції та архітектоніки тексту
- •2.1 Зачин і кінцівка як шляхи до засвоєння основної частини
- •2.2 Класифікація зачинів за м. М. Бахтіним
- •2.3 Заключна частина (кінцівка, висновок) як елемент композиції тексту
- •2.4 Додаткові композиційні складові тексту
- •3. Композиційні прийоми основної частини тексту
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Таким чином, підбиваючи підсумки, можна сказати: композиція і архітектоніка будь-якого тексту в силу своєї складності та багатоаспектності розуміється і визначається по-різному. Відповідно до розповсюдженого «шкільного» трактування композиція – це розгортання сюжету, в якому виділяються пов’язані та послідовні частини: експозиція – зав’язка – розвиток дії – кульмінація – розв’язка. Але не завжди цей порядок частин є обов’язковим, так як «виникло більш пов’язане з особливостями словесної творчості визначення композиції як вмотивованого розташування «відрізків» тексту. Кожен «відрізок» в складі словесного цілого характеризується або витриманою в його складі формою словесного вираження (розповідь, опис, роздум, діалог і т. д.) або точкою зору автора з його викладом повідомлення» [3, с. 151].
В цілому треба звернути увагу на те, що одиниці семантико-структурного рівня, об’ємно-прагматичного (композиційного) і формально-графічного (абзацного) знаходяться у взаємозв’язку.
Список використаної літератури
1. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. – М., 1975.
2. Веселова Н.А. Заголовочный комплекс в новейшей русской поэзии. Традиции и эксперимент. – Режим доступа: http: // www. zagolovok 14_07_6. htm.
3. Горшков А.И. Русская стилистика. Стилистика текста и функциональная стилистика: учеб. для педагогических университетов и гуманитарных вузов / А.И. Горшков. – М., 2006.
4. Левицкий Ю.А. Лингвистика текста: Учеб. пособие. – М., 2006.
5. Мурзин Л.М. О деривационных аспектах текстообразования // Теоретические аспекты деривации. – Пермь, 1982. – C. 270.
6. Нестерова Н.М. Текст перевода – текст вторичный? // Scripta linquisticae applicatae. Проблемы прикладной лингвистики – 2001: сб. ст. / Отв. ред. А.И. Новиков. – М., 2001. – С. 133– 144.
7. Педагогическое речеведение [Текст]: словарь-справочник / под ред. Т.А. Лодыженской и А.К. Михальской. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1998. – 312 с.
8. Попова З.Д. Общее языкознание. – Воронеж, 1987.
9. Субботин М.М. Теория и практика нелинейного письма (взгляд сквозь призму «Грамматологии» Ж. Деррида) // Вопросы философии. – 1993. - № 3. – С. 36., 1993.
10. Тураева З.Я. Лингвистика текста. – М., 1986.
11. Фатеева Н.А. Интертекстуальность и ее функции в художественном дискурсе // Известия РАН. СЛЯ. Т. 56. – 1997. – № 5.