3.2 Визначення необхідної тривалості вікна

Модернізація або капітальний ремонт, як правило, організовується по типовому технологічному процесу, що встановлює послідовність виконання окремих робіт за часом, темп цих операцій, набір колійних машин і механізмів, потрібну кількість монтерів колії та інші показники.

В курсовому проекті передбачено визначити необхідне «вікно» для капітального ремонту колії з очищенням щебеневого баласту із укладанням рейко0шпальної решітки, конструкція якої обрана при виконанні першого розділу.

Для виконання основних технологічних операцій використовуються важкі колійні машини.

Для очищення щебеню на перегонах застосовуються щебенеочисні машини на рейковому ходу ЩОМ-4, RM-80. Ці машини, пересуваючись по рейках, піднімають електромагнітами колійну решітку до 35…60 см та за допомогою підрізного ножа й рухомої сітчастої стрічки очищують баласт.

Розбирання і укладання колії на дерев’яних шпалах виконується укладальним краном УК-25/9, а колії на залізобетонних шпалах – краном УК-25/18. Крім крану до складу колієрозбирального і колієукладального поїзду входять у моторні платформи і не самохідні платформи, які обладнані роликами для пересування ланок.

Підвезення нового баласту до місця робіт, вивантаження і його дозування виконується за допомогою хопер-дозаторів типу ЦНИИ-ДВЗ.

Суцільне виправлення колії за рівнем та у плані, ущільнення баласту і опорядження баластової призми здійснюють машинами ВПР-3000 та машинами типу ВПР.

Для усунення нерівностей рейкових ниток за напрямком в плані застосовується рихтувальна машина Р-2000 або машини ВПР-1200, ВПР-09, ЄЛБР і ВПОР з додатковими рихтувальними пристроями.

Для стабілізації колії застосовується динамічний стабілізатор колії DGS.

Якщо здійснюється капітальний ремонт колії із заміною баласту, наприклад, гравійного на щебеневий, то застосовується електробаластери(ЭЛБ-3). Основне призначення ЭЛБ-3 – дозування баласту й піднімання колійної решітки на новий баласт.

В сучасних умовах експлуатації на лініях з масовим перевезенням сипучих вантажів баласту засмічується, запресовується, що ускладнює підняття рейко-шпальної решітки, тому при очищенні дуже забрудненого баласту за допомогою машин типу ЩОМ спочатку рухається машина з електромагнітним підйомником (приклад ЄЛБ-3 або ВПО-3000), яка вириває рейко-шпальну решітку з верхнього затверділого шару баласту.

Для остаточного опорядження колії використовується виправочно-підбивочно-рихтувальна машина циклічної дії ВПР-1200 або ВПР-09.

Деякі операції виконуються вручну бригадами монтерів колії із використання колійних інструментів і механізмів. До них відносяться:

- розбирання и збирання стикових скріплень ( розболчування і зболчування, постановка стикових накладок) за допомогою електрогайкових ключів;

- грубе виправлення колії у профілі за допомогою електрошпалопідбійок і часткове рихтування колії з допомогою гідравлічних документів;

- підбиття шпал електрошпалопідбійками.

Послідовність розташування колійних машин і бригад монтерів колії при ремонті ланкової колії із застосуванням ЩОМ.

Темп виконання окремих операцій, а отже й швидкість руху колійних машин у робочому положенні на завжди однаковий. Та робота, яка виконується найповільніше називається ведучою машиною є колієукладач, тому що операція укладання колії є найповільнішою в усьому комплексі робіт.

Необхідний час «вікна» складається з трьох періодів:

(3.1)

де - час розгортання робіт (час від початку вікна до початку роботи ведучої машини, тобто колієукладального крану);

- час роботи ведучої машини. В технологічному процесі це є час роботи колієукладача;

- час згортання робіт (це час, необхідний для закінчення роботі після укладання всіх ланок колійної решітки і приведення колій на ділянці ремонту в стан, який дозволяє рух поїздів).

Час розгортання робіт складається з відрізків часу, необхідних на: оформлення закриття перегону; пробіг колійних машин до місця роботи; зняття напруги з контактної мережі (на електрифікованих ділянках); зарядку щебенеочисної машини, та початок роботи цієї машини; часу роботи бригад монтерів колії по розболчуванню стиків для вступу в роботу колієрозбирального крану; часу розбирання колії та планування баластового шару. При очищенні щебеню машинами типу ЩОМ час розгортання робіт складає, як правило, =72 хв.

Час роботи колієукладача:

, (3.2)

приймаємо

де - довжина фронту робіт у «вікно», м;

- довжина ланок колійної решітки, що укладають, м. Як правило = 25 м;

- темп укладення (час укладення однієї ланки), = 1,9 хв/ланку;

– коефіцієнт, що враховує перерви в роботі КМС, витрати часу на пропуск поїздів по сусідній колії. Коефіцієнт можна прийняти 1.25 в даному курсовому проекті.

Довжина фронту робіт у «вікно» встановлюється по заданій річній програмі роботи КМС, довжині ділянки капітального ремонту (км) і кількості можливих днів роботи КМС у рік – N.

Щоденна продуктивність КМС:

, (3.3)

де - резерв часу на випадок не видання «вікон» через погодні умови або відсутність матеріалів для ремонту, =0,1·N=0,1·168=16,8 днів.

км/день.

Щодня «вікна» надаватися не можуть, як за умовами руху поїздів, так і підготовки КМС до основних робіт. Як правило «вікна» надаються один раз у два-три дні. Тоді фронт робіт у «вікно»:

де - періодичність надання «вікон», приймається 3 дні.

Величина слід приймати таку, щоб не перевищувало 2500м і не було б менше 1000 м.

Відношення / округляється до довжини ланки в більшу сторону кратну 25 м.

Період загортання містить у собі час на виконання робіт решти задіяних у комплексі машин які виконують роботу після укладення колієукладачем останньої ланки нової колійної решітки.

Слід мати на увазі, що час на заготівлю і укладення рейкових рубок на ділянці відводу складає = 10 хв, а час на відкриття перегону - = 10 хв.

Відвід – це ділянка колії на якій виконують роботи, із стикування нової колійної решітки зі старою. Тоді час загортання робіт дорівнює:

. (3.4)

Час на роботу машин по виправці колії в період згортання робіт складає:

, (3.5)

де - довжина ділянки виправки, м;

- теми виправки, приймають = 0,03 хв/м;

- наведений раніше коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу.

Довжина знаходиться по сумі довжини укладального поїзда, хопер-дозаторних поїздів, виправ очного і рихтувального поїздів і інтервалів між ними та між частинами колієукладального поїзда (150 м)

, (3.6)

де - довжина інтервалів між поїздами.

Довжина укладального поїзду :

, (3.7)

де - довжина локомотива;

- довжина укладального крану УК-25/9 або УК-25/18;

- довжина платформи для ланок колійної решітки;

- довжина моторної платформи;

- довжина пасажирського (турного) вагона;

- число платформ для ланок нової решітки.

На платформах ланки укладаються ярусами в пакеті. Кількість ланок в пакеті встановлюються за умовами габариту і вантажопідйомності платформ.

Необхідна кількість платформ, завантажених пакетами нових ланок на довжині для їх вкладення, дорівнює:

(3.8)

Коефіцієнт =1 – при ланках довжиною 12,5 м, і =2 – при ланках довжиною 25 м, тому що довжина платформи 14,6 м, а 25-метрова ланка укладається на дві платформи.

Отриманий результат округляється до цілого парного числа у більшу сторону, оскільки ланка довжиною 25 м укладається на дві платформи.

Довжина хопер-дозаторного поїзда:

(3.9)

де: - обсяг баласту, що вивантажується з хопер-дозаторів за нормою на довжині 1 км;

=· ; - обсяг вивантаження баласту на довжині колії;

- об’єм баласту одного хопер-дозаторного вагона. При навантаженні хопер-дозаторного з «шапкою» - =40,0 . Відношення являє собою кількість хопер-дозаторів і повинне бути округлене в більшу сторону до цілого числа.

Довжина поїзда із машиною ВПО-3000:

(3.10)

Довжина рихтувального поїзда:

1)Із застосуванням самохідної машини Р-2000

(3.11)

2)Із застосуванням електробаластера ЭЛБ, обладнаного рихтувальним пристроєм

(3.12)

Застосовується також малий хопер-дозаторний поїзд. Цей хопер-дозаторний поїзд містить 3…4 хопер-дозаторних вагони для досипки щебеню на торці шпал

(3.13)

Крім того вибірково підбиває та рихтує колію самохідна машина ВПР-1200, яка має довжину .

Для схеми, із застосуванням тепловозної ТЭЗ при укладенні ланок з рейками Р65 довжиною 25м, знайдемо довжини всіх господарських поїздів і тривалість «вікна»:

де 150 м – довжина ділянки колії на якій виконується зболчування стиків та рихтування колії з постановкою на вість, а 125 м – загальна довжина безпечних інтервалів між робочими поїздами;

Знайдемо необхідну тривалість «вікна»