4.2 Вибір типу снігоприбиральних машин і організація їхньої роботи

Вибір типу снігоприбиральних машин робиться за умови забезпечення прибирання й вивозу снігу з території станції протягом не більше трьох діб після початку хуртовини без збитків для поїзної і маневрової роботи станції. Тривалість очищення станції від снігу залежить від обсягу снігу, що підлягає прибиранню, продуктивності завантажувального пристрою і місткості снігоприбиральної машини, від розміщення місць вивантаження, дальності перевезення снігу і від інтенсивності руху поїздів та роботи станції.

Вибір типу снігоприбиральної машини роблять у такий спосіб:

- визначають колії, з яких сніг скидається вбік від колії снігоочисником,та колії, з яких сніг необхідно прибрати снігоприбиральною машиною;

- підраховують загальний обсяг снігу, який потрібно вивезти зі станції при заданій товщині снігу, що впав;

- вибирають одну зі снігоприбиральних машин і підраховують кількість рейсів машини, які необхідно буде здійснити, щоб вивести весь сніг зі станції;

- знаючи продуктивність завантажувального пристрою і ємкість снігоприбиральної машини, визначають тривалість одного рейсу;

- знаючи тривалість одного рейсу і кількість рейсів, визначають час, який треба буде затратити, щоб вивезти весь сніг зі станції і порівнюють його з нормативним (3 доби).

На підставі цього порівняння роблять висновок про те, чи задовольняє одна снігоприбиральна машина поставленим вимогам, чи для цього необхідна ще одна снігоприбиральна машина такої ж, або іншої продуктивності. Може статися, що обрана машина може забезпечити прибирання не однієї, а декількох станцій, прибираючи на них сніг по черзі за графіком.

4.3 Визначення тривалості очищення станції від снігу

Порядок розрахунку наступний.

Визначається обсяг снігу, що підлягає прибиранню:

· ( +- 0,05) м, (4.1)

де a – коефіцієнт , що враховує доступність території станції для роботи снігоприбиральної машини, а = 0,7 … 0,8;

- середня довжина станційних колій ;

- відстань між осям колій ;

- кількість колій у парку ;

- товщина снігу вище головки рейки, м;

- висота рейки, при рейках Р65 м;

0,05 - товщина снігу , що залишається після очищення в м.

Машини , щ оснащені тільки підрізним ножем, зрізають сніг на 5 см нижче головки рейки, а машини з щітковим живильником залишають см снігу вище шпали.

Необхідна кількість рейсів снігоприбиральної машини для вивезення снігу дорівнює:

, (4.2)

приймаємо

де - місткість снігоприбиральної машини, для щіткового живильника СМ-2 м;

- коефіцієнт зменшення (ущільнення) обсягу снігу при його навантаженні, прийнятий для машин з щітковим живильником 0,3;

- коефіцієнт заповнення снігоприбирального поїзда = 0,8.

Загальний час очищення станції складає:

, хв (4.3)

де - тривалість одного рейсу снігоприбиральної машини у хв.

Тривалість рейсу визначається як сумарний час виконання окремих операцій циклу роботи снігоприбиральної машини:

, (4.4)

де ,, – час приведення машини в робоче і транспортне положення для навантаження і вивантаження снігу. Сумарно його можна прийняти рівним 10 хв (по 2…3 хвилини на ту чи іншу операцію);

- час на приготування маршруту і оформлення дозволу на виїзд; час простою у зв’язку з очікуванням дозволу виїзду на перегін. Приймається від 5 до 10 хв.

та - час руху снігоприбиральника до місця вивантаження і назад, приймають рівними один одному. Тоді:

(4.5)

де - транспортна швидкість руху снігоприбиральника, приймається 20 км/год. Реалізація швидкості залежить від її відстані перевезення снігу до місця вивантаження,

- час на розгін і уповільнення снігоприбирального поїзда перед зупинкою і при рушанні. Приймається хв.

- середня відстань перевезення, км;

- час вивантаження снігоприбирального поїзда. Зазвичай приймають цей час з розрахунку 6 хв на кожні 100 місткості машини, приймаємо;

- час завантаження снігоприбирального поїзда. Цей час може бути визначеним виходячи з технічної продуктивності навантажуючого пристрою, тоді:

, (4.6)

приймаємо

де – ширина захвату снігу крилами машини, для СМ-2 м;

- швидкість завантаження снігоприбирального поїзда снігом, км/г. приймається 2 км/год.

Інші позначення в формулі (4.6) відомі раніше.

Якщо ж машина працює в темпі звільнення колії від вагонів на станції, то формула (4.6) буде мати інший вигляд:

, (4.7)]

приймаємо

де – темп (м/год.) звільнення колій на станції.

Він визначається залежністю:

(4.8)

м/год;

де - корисна довжина всіх колій, які очищуються, м;

α – коефіцієнт зайнятості станційних колій, що може змінюватися в межах від 0 до 1. Як правило, при відомій переробній потужності станції він визначається за розрахунком. У курсовому проекті α можна прийняти 0,7.

З двох значень часу навантаження за формулами (4.6) і (4.7) в розрахунок приймається більше значення. За загальним часом очищення станційних колій встановлюється потрібна кількість машино-змін для очищення станції:

(4.9)

приймаємо

де - тривалість однієї машино-зміни. При 8-годиннному робочому дні її тривалість. = 480 хв.;

- Коефіцієнт використання машини, приймається 0,85;

- коефіцієнт використання часу (0,85).

Після цього обчислюється кількість снігоприбиральних машин і кількість робочих змін за добу, виходячи з необхідності повного очищення станції від снігу протягом нормативного строку, що дорівнює 3 доби.

За розрахунковими даними , які входять у формулу (4.4), будується графік одного циклу роботи снігоприбиральної машини .

Список Літератури

1. Амелин, С.В. Соединение и пересечение рельсовых путей./ С. В. Амелин. - М: Транспорт, 1968. – 262с.

2. Карпов, М.І. Основи будови та експлуатації залізничної колії./ М.І. Карпов, О. П. Кутах та інші – Київ: 2006. – 242с.

3. Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України ЦП-0138 /Е. І. Даниленко, А. М. Орловський, А. П. Татуревич та інші. – К.: НВП Поліграф сервіс, 2006.-336с.

4. Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України ЦП-0113./О.М.Патласов та інші. – К.: Мануфактура, 2004, - 36с. Затверджено наказом Укрзалізниці від 10.08.2004р № 630-113

5. Каменський, В. Б. Справочник дорожного мастера и бригадира пути./ В. Б. Каменский, Л. Д. Горбов. – М.: Транспорт, 1986. – 487с.

6. Чернышов, М. А. Железнодорожный путь./ М. А. Чернышов, З. Л. Крейнис. – М.: Транспорт, 1985. – 302с.

7. Амелин, С. В. Устройство и эксплуатация пути. / С. В. Амелин, Г. Е. Андреев. – М.: Транспорт; 1986. – 237с.