
- •76. Яким чином забезпечується державний захист інвестицій?
- •Принципи державного регулювання інвестиційної діяльності
- •77. Які інституціональні інвестори діють в сучасній Україні?
- •78. Що таке програма? Здійсніть класифікацію програм.
- •Складові державної національної програми
- •79.У чому полягає програмування?
- •Особливості програмування
- •80. Розкрийте особливості цільових комплексних програм.
- •Етапи формування цільових наукових і науково-технічних програм
- •81. Охарактеризуйте довго-, середньо- та короткострокові програми
- •82. Які міжнародні програми Ви знаєте?
- •83. Що таке прогноз та економічний прогноз? Які види прогнозів Ви знаєте?
- •84. Які джерела прогнозної інформації Ви можете назвати?
- •85. Назвіть спільні й відмінні риси пошукового та нормативного прогнозів.
- •86. Охарактеризуйте основні принципи макроекономічного прогнозування.
- •91. Які ознаки кожного типу економічного зростання?
- •Поясність, як впливають на капіталоозброєність окремі чинники (нагромадження капіталу, приріст населення, технічний прогрес).
- •96. Дайте визначення економічного циклу та охарактеризуйте окремі його фази.
- •Що є рушійною силою інтеграційних процесів?
- •Які форми і механізми економічної інтеграції незалежної України до світового господарства ви знаєте?
- •99. Що таке світове господарство?
- •100. Що становлять собою вільні економічні зони? Які переваги вони дають національній економіці в умовах інтеграційних зв'язків у світовому господарстві?
82. Які міжнародні програми Ви знаєте?
Міжнародні програми. Програма охорони навколишнього середовища ООН - ЮНЕП - міжнародна міжурядова програма, метою якої є розв'язання найгостріших проблем сучасної планетарної екологічної кризи та її регіональних проявів. Завдання ЮНЕП - ініціювання та координація діяльності зацікавлених міжнародних організацій в охороні навколишнього середовища під егідою ООН. Програма започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища (1972 р.), що стала етапною в розвитку міжнародних програм за участю майже всіх держав світу.
За результатами конференції у грудні 1972 р. Генеральна асамблея ООН заснувала Програму охорони навколишнього середовища та розвитку (ЮНЕП) зі штаб-квартирою у столиці Кенії Найробі. Значним внеском в охорону довкілля стала XIV сесія Ради керуючих ЮНЕП (Найробі, 1987 р.), У якій взяли участь делегації 54 країн-членів Ради керуючих ЮНЕП, а також спостерігачі від 43 країн, представники організацій і спеціалізованих закладів ООН. На сесії було підведені підсумки 15-річного періоду реалізації Програми ООН з навколишнього середовища, наголошено, що у результаті плідної діяльності ЮНЕП за цей період було створено ефективний механізм глобального співробітництва країн і народів для розв'язання назрілих екологічних проблем.
Учасники кенійського форуму представили Генеральній Асамблеї ООН програмний документ «Перспективи у галузі навколишнього середовища до 2000 року і на наступний період», в якому було визначено основні цілі, завдання і напрямками спільної діяльності держав, національних і міжнародних організацій в інтересах збереження довкілля.
ЮНЕП взяла активну участь у всесвітній конференції з охорони довкілля у 1992 р в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), на якій цій організації було рекомендовано залучити щонайбільше країн до інформаційних систем і баз даних Міжнародного центру обміну інформацією з питань екологічно чистого виробництва.
Програма ТАСІС- програма, розроблена Європейським Союзом для колишніх пострадянських держав, за винятком країн Балтії і Монголії, з метою сприяння гармонійного і сталому розвитку економічного й політичного співробітництва з ЄС. Реалізується з 1991 р. Досягнення цієї мети здійснюється наданням субсидій для передання ноу-хау, підтримання процесу переходу до соціальної ринкової економіки і демократичного суспільства.
Ноу-хау передається у вигляді консультативного сприяння в питаннях відповідного управління, направлення груп експертів, проведення експертних досліджень і професійної підготовки через формування і реформування правової та нормативної бази, створення інститутів та організацій, встановлення партнерських відносин, розвиток міжнародних мережевих структур.
Основними пріоритетними сферами, які фінансуються ТАСІС, є: реорганізація державних підприємств і розвиток приватного сектора; створення ефективної системи виробництва; розвиток інфраструктур енергетики, транспорту та зв'язку; забезпечення ядерної безпеки; охорона довкілля; реформа державного управління.
Програмою ТАСІС керує Європейська комісія від імені ЄС. Вона має своїх представників в Україні, Росії, Казахстані та Грузії.
ТАСІС фінансується з бюджету ЄС і здійснюється за його правилами, її щорічний бюджет затверджується Європейським Парламентом і Радою ЄС за участю вітчизняних підприємств та органів державної влади.