Ярослав Мудрий (978-1054)

З 1019 р. — великий князь київський. Об'єднав під своєю владою землі на схід від Дніпра. За князювання Ярослава складено збірник законів «Руська правда», побудовано Софійський собор, Золоті ворота, створено бібліотеку Софійського собору.

Нестор Літописець. «Повість временних літ»

І було печенігів безліч. Ярослав же виступив з города, зготував дружину до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю — киян, а на лівому крилі — новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали наступати. І зійшлися на місці, де нині собор святої Софії — митрополія руська. А тоді було там поле за городом. І була січа люта. І ледве здолав надвечір Ярослав. Побігли печеніги врізнобіч, і не знали куди біжать. І одні втікачі втонули в Симомлі, інші ж — у інших ріках.

Анна Ярославна (між 1024 і 1032 - близько 1075)

Дочка Ярослава Мудрого. Народилася в Києві. Була дружиною французького короля Генріха І. З 1060 р. — регентка під час правління свого сина Філіппа І. Фрескове зображення Анни Ярославни є в Софійському соборі, скульптурне — на порталі церкви св. Вінцента м. Санлісу у Франції.

Тимошик М. «Її величність книга»

Анна Ярославівна, від'їжджаючи з батьківського дому в далеку та невідому їй Францію, узяла з собою як дорогу реліквію кириличне Євангеліє. Ця книга, у рукописі якої вказане ім'я князівни — «Ана» (щоправда, з одним «н» — саме так підписувалася королева Франції), певно, писалася спеціально для неї в Софії Київській, а на чужині нагадувала французькій королеві Анні про її далеку батьківщину на берегах Дніпра. На Реймсько-му Євангелії — так назвали його після смерті Анни Ярославівни (від назви м. Реймс, у якому відбулося вінчання й коронація Анни) — пізніше присягали французькі королі під час коронування.

Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва. Споруджена в 1037 р. під час будівництва оборонної системи «міста Ярослава». Мала вигляд великої прямокутної кам'яної вежі з проїздом у вигляді арки. Зруйнована в 1240 р. монголо-татарами Відбудована в 1982 р.

Фреска — розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами

Мозаїка — зображення, набране з різнокольорової смальти (непрозоре скло) чи камінців.

Нестор Літописець. «Повість временних літ»

Зібрав князь Ярослав багато писців і перекладав з грецької на слов'янське письмо, і списали книги многі...

Звелів багато книг переписати і склав їх у церкві святої Софії.

Нестор Літописець. «Повість временних літ»

Зібрав від старшин і панів 300 дітей учити грамоти.

Графіті — це написи й малюнки на стінах давніх архітектурних споруд.

З «Руської правди»

— Коли вб'є чоловік чоловіка, то метиться брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися — то 40 гривень за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривень поклади за нього.

— Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось — потрібен свідок, не буде знаків — і справі кінець; якщо не може мститися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.

— Якщо хтось когось ударить батогом, чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривень; якщо його не спіймали, то ... на тому й кінець.

— Якщо челядин сховається чи у варяга, чи в колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, — то З гривні за образу.

— Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, — виклади 3 гривні.

— Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли зустріне той муж холопа — може вбити його.

— Якщо вб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривень, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків — 80 гривень.

— А за княжого тивуна 80 гривень.

А за сільського старосту княжого і хлібороба 12 гривень. А за радовичів княжих 5 гривень.

—А за смерда і холопа 5 гривень.