
- •Розрахункова робота
- •«Проектування спеціалізованого обчислювального пристрою»
- •Постановка задачі
- •Вхідні дані на проектування
- •Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на базі універсальних jk-тригерів
- •Функціональна схема спеціалізованого лічильника
- •Проектування таблиці переходів спеціалізованого лічильника
- •Проектування логічних функцій керування спеціалізованого лічильника
- •2.3.5 Визначення логічних зв’язків порівняння коефіцієнтів
- •Висновки
-
Проектування логічних функцій керування спеціалізованого лічильника
Найбільш поширеними методами мінімізації логічних функцій є метод мінімізації за допомогою діаграм Вейча-Карно. Діаграми Вейча-Карно зручно застосовувати для мінімізації булевих функцій, які містять не більше 4-6 змінних. Дані діаграми являють собою спеціально організовані таблиці істинності. Кількість клітинок в таблиці повинна відповідати кількості можливих наборів аргументів.
Рисунок 2.1 - Діаграми Вейча-Карно для двох, трьох,
чотирьох та п'яти логічних змінних
Якщо бульова функція надана таблицею істинності, то «1» заповнюються клітинки діаграми Вейча, які відповідають наборам значень змінних, на яких функція перетворюється в одиницю. Клітинки, які відповідають нульовим значенням, залишаються пустими. Потім за одержаними діаграмами проводять мінімізацію логічної функції. Для цього спочатку виконують побудову контурів, якi охоплюють клітинки з одиницями, дотримуючись наступних правил:
1) контур повинен бути прямокутним або квадратним та містити тільки клітинки з одиницями;
2) кількість клітинок всередині контуру повинна бути цілим степенем двійки – 1,2,4,8, ...;
3) всі одиниці повинні бути охоплені контурами;
4) кожний контур повинен охопити максимально можливу кiлькiсть одиниць;
5) при проведенні контурів нижній і верхній рядки та лівий і правий стовпці вважаються сусідніми.
Із Таблиці 1 Складаю 8 рівнянь J4; K4; J3; K3; J2; K2; J1; K 1, при чому кожне рівняння міститиме ті значення аргументів, в яких функція набуває істинного значення (“1”). Якщо функція істинна при нульовому значенні одного аргументу, то він входить в рівняння з інверсним знаком, якщо функція істинна при одиничному значенні аргументу, то він входить в прямим знаком.
2.3.1 Формування нормальної форми АБО для Q1 (n+1)
Записую 8 повних кон’юнкцій з таблиці істинності.
Для спрощення рівнянь використовую карти Карно (рис. 2.2).
Q1 (n+1) |
Q1 n |
|
|
||
Q2 n |
13 |
|
1 |
1 |
|
|
18 |
17 |
|
Q4 n |
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
1 |
1 |
|
|
|
|
Q3 n |
|
|
|
Рис. 2.2. Карти Карно нормаль- ної форми АБО Q1 (n+1) |
Сформовано три групи елементів. Записую спрощене рівняння для першого тригера з карт Карно:
2.3.2 Формування нормальної форми АБО для Q2 (n+1)
Для заповнення карт Карно для другого тригера записую 8 повних кон’юнкцій:
Заповнена карта Карно зображена на рис. 2.3
Q2 (n+1) |
Q1 n |
|
|
||
Q2 n |
|
1 |
|
12 |
|
|
1 |
17 |
|
Q4 n |
|
|
1 |
16 |
15 |
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
Q3 n |
|
|
|
Рис. 2.3. Карти Карно нормаль- ної форми АБО Q2 (n+1) |
З цих карт отримано чотири групи елементів і не згруповано дві кон’юнкції. Записую рівняння для другого тригера:
2.3.3 Формування нормальної форми АБО для Q3 (n+1)
Вхідні кон’юнкції для формування карт Карно:
Заповнення карт Карно:
Q3 (n+1) |
Q1 n |
|
|
||
Q2 n |
|
1 |
14 |
12 |
|
|
18 |
|
|
Q4 n |
|
|
|
|
17 |
16 |
|
11 |
13 |
|
|
|
|
|
|
Q3 n |
|
|
|
Рис. 2.4. Карти Карно нормаль- ної форми АБО Q3 (n+1) |
Отримуємо дві групи елементів. Решта елементів записуємо в рівняння без змін.
2.3.4 Формування нормальної форми АБО для Q4 (n+1)
Для формування Q4 (n+1) також використовуються 8 повних кон’юнкцій:
Відмічаю і групую в карті Карно елементи, вказані вище.
Q4 (n+1) |
Q1 n |
|
|
||
Q2 n |
|
16 |
|
13 |
|
17 |
|
|
|
Q4 n |
|
|
|
18 |
|
|
|
1 |
15 |
14 |
11 |
|
|
|
|
Q3 n |
|
|
|
Рис. 2.5. Карти Карно нормаль- ної форми АБО Q4 (n+1) |
Записую рівняння четвертого тригера, використовуючи групу з чотирьох елементів, а решту елементів записую в рівняння без змін: