3.Загальна характеристика об’єктів права ів.

У теорії цивільного права об'єктом права прийнято вважати те, з приводу чого виникають права. Чинне цивільне законодавство до об'єктів цивільних прав відносить речі, в тому числі гроші і цінні папери, інше майно, в тому числі і майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної діяльності, службові та комерційні таємниці, особисті немайнові блага, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

З наведеного переліку об'єктів цивільного права зупинимося на результатах інтелектуальної діяльності. Цим поняттям охоплюються будь-які результати творчості. Об'єктом цивільного права може бути такий результат інтелектуальної діяльності, який відповідно до чинного законодавства об'єктом права інтелектуальної власності може бути і не визнаний.

Отже, поняття об'єкта цивільного права і поняття об'єкта права інтелектуальної власності між собою істотно відрізняються. Об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Поняття “результати інтелектуальної діяльності” охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям. Перелічені об’єкти права інтелектуальної власності, як правило, розділяють на три основні групи (див. табл. 1): об’єкти авторського та суміжного права, об’єкти промислової власності та інші об’єкти.

Отже, слід відрізняти об'єкти цивільного права, об'єкти права інтелектуальної власності і результати інтелектуальної діяльності. Останнє поняття часто вживають у значенні об'єкта інтелектуальної власності чи об'єкта правової охорони.

4. Система права ів.

Система курсу «Право інтелектуальної власності в Україні». Навчальний курс «Право інтелектуальної власності в Україні», як уже підкреслювалося, є підгалуззю цивільного права. Він складає­ться з двох основних розділів: 1 — Авторське право і суміжні пра­ва, 2 — Право промислової власності. Є група об'єктів інтелекту­альної власності, що не охоплюються ні першим, ні другим розді­лом. Вони складають окрему групу об'єктів інтелектуальної влас­ності.

Перший розділ (найменування «розділ» умовне), який у спе­ціальній літературі часто називають «літературна і художня влас­ність», поділяється на два основних інститути — авторське право і суміжні права. Авторське право об'єднує всі літературні і художні об'єкти творчої діяльності. Стаття 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права «містить такий перелік об'єктів авторського права: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистич­ного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) комп'ютерні програми; 4) бази даних; 5) музичні твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, музично-драматичні, панто­міми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 7) аудіовізуальні твори; 8) твори образотворчого мистецтва; 9) твори архітектури, містобудування і садово-парково­го мистецтва; 10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; II) твори ужиткового мис­тецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьб­лення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єк­тів промислової власності; 12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топогра­фії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; 13) сценічні об­робки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольк­лору, придатні для сценічного показу; 14) похідні твори; 15) збір­ники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та анто­логії, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини; 16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мо­вами іноземних аудіовізуальних творів; 17) інші твори.

Другий інститут цього розділу складається із таких видів об'єктів суміжних прав: 1) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних хореографічних, фольклорних та інших тво­рів; 2) фонограми, відеограми; 3) передачі (програми) організацій мовлення.

Другий розділ права інтелектуальної власності у спеціальній лі­тературі називають «право промислової власності» або «патентне право». Патентним правом цей розділ називається тому, що об'єк­ти, які його складають, охороняються патентами. До нього нале­жать винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Проте вже зга­дувана Конвенція про утворення ВОІВ до цього розділу відносить, крім названих, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові най­менування і комерційні позначення, захист проти недобросовісної конкуренції.

За чинним законодавством України про промислову власність до зазначеного розділу належать: торговельні марки, нові сорти рослин, комерційні (фірмові) найменування, компонування інтег­ральних мікросхем, географічного зазначення походження товарів.

Дослідники права інтелектуальної власності Російської Феде­рації розділ «Право промислової власності» поділяють на два під­розділи: «Патентне право» і «Право на засоби індивідуалізації учас­ників цивільного обороту, товарів і послуг». Останній підрозділ містить знаки для товарів і послуг, фірмові найменування та зазна­чення походження товарів. На думку авторів, у цьому поділі є рація.

Наведена система права інтелектуальної власності скоріше є сис­темою законодавства України про інтелектуальну власність. Цей підручник написаний за іншою системою, яка, на наш погляд, по­легшить студентам засвоєння навчального матеріалу та доповнить його додатковою інформацією. Підручник складається із 17 розді­лів, яким передують Книга четверта «Право інтелектуальної власнос­ті» нового Цивільного кодексу України та невеликий розділ «Пред­мет, система і метод охорони права інтелектуальної власності».