58. Розкрити зміст понять етос, мораль і моральність.

Поняття «етос» дало початок поняттям етики та етології.

Термін «етос» в античній філософії означав звички, звичаї, характери, темпераменти, звичаї. Предметну область етосу становив особливий зріз людської реальності (певний клас індивідуальних якостей, співвіднесених з певними звичними формами суспільної поведінки). Етос вважався підданим змінам і протиставлявся фізису, природі людини, яка покладалася непідвладною йому, незмінною.

У той же час етос, як більш стійкий в тимчасовому сенсі моральний характер, часто протиставляється також пафосу, як душевного переживання.

Аристотель трактував етос як спосіб зображення характеру людини через стиль його мови і через цілеспрямованість як основна ознака людської діяльності. Стародавні греки використовували і поняття патос (від пафосу). Якщо етос описував спокійний, моральний характер, розумний стиль поведінки, то патос визначав поведінку неспокійне, невпорядковане, ірраціональне, афективне. Сьогодні поняття «патос» може бути використано для позначення всього того, що призводить до розхитування нормативного порядку в соціумі, до деструкції цінностей етосу, до «викривлення моралі».

Поняття „мораль” і „моральність” часто ототожнюються, і для цього є достатньо підстав. У сучасній літературі за ними закріплюється, наслідуючи німецького філософа Гегеля, розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки, а моральності — як втілення цих принципів, правил і норм у реальній поведінці людини й стосунках між нею та іншими людьми.

Морáль – система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві.

Моральність - це сукупність моральних законів, по яких живе людина, тобто законів, які він сам визначає для себе, залежно від виховання, що оточують його людей і т.д.

65